Як, коли і навіщо розмовляти зі своїми дітьми по сексуальність

Лора М. Паділья-Уолкер

Професор, факультет сімейного життя, Університет Бригама Янга

і Мег О. Дженкович

Студентка УБЯ, здобуває ступінь магістра за програмою “Розвиток шлюбу, сім’ї та людини”

Аби допомогти дітям підготуватися до статевої зрілості та повною мірою насолоджуватися красою і дивом сексуальності в шлюбі, нам необхідно спрямовувати їх, коли вони навчаються контролювати свої Богом дані відчуття.

Якщо ви запитаєте молодих людей: “Що таке закон цнотливості?”, то у відповідь можете отримати порожній погляд або, розхвилювавшись через відчуття незручності, вони швидко процитують фразу, на зразок: “Це означає не мати сексуальних стосунків до шлюбу”. З досвіду ми знаємо, що багато молодих людей утримуються від сексуальних стосунків до шлюбу, однак не розуміють до кінця, що означає і навіщо потрібні закон цнотливості або сексуальність, а подібні непорозуміння, на жаль, часто призводять до майбутніх труднощів у шлюбі. Ми, батьки і провідники, маємо допомагати нашим дітям бути не лише сексуально чистими, але і підготовленими.

Розгляньте усі аспекти закону

Фізичні аспекти закону цнотливості (наприклад, утримання від сексу до шлюбу й повна вірність у шлюбі) є основними і важливими. Втім іноді частіше обговорюють питання утримання від сексу, ніж емоційний та духовний аспекти радості й краси сексуальних стосунків у шлюбі, а також спокій, який приносить чеснотне й чисте життя як до, так і після укладення шлюбу.

Крім народження дітей, існує ще одна важлива мета сексуальних стосунків у шлюбі. Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював: “[Сексуальні] стосунки—це не лише цікавість, яка спонукає до досліджень, не лише пристрасть, яка має бути задоволена, чи спосіб відпочинку або розваги, до якого слід егоїстично вдаватися. Вони не є підкоренням, яке слід здійснити, чи просто дією, яку слід виконати. Скоріше вони є одними з найвищих проявів нашої божественної природи і потенціалу в смертному житті та шляхом до зміцнення емоційних і духовних уз між чоловіком і дружиною”¹.

Аби допомогти нашим дітям підготуватися, щоб насолоджуватися красою і дивом сексуальності в шлюбі, нам необхідно допомогти їм розуміти їхнє статеве дозрівання і спрямовувати їх, коли вони навчаються контролювати їхні Богом дані відчуття і емоції.

Якщо ви хвилюєтеся через те, що не поговорили зі своїми дітьми про сексуальність своєчасно або не зробили це правильно, то ви не самотні. Є багато причин, чому ці розмови можуть бути складними. Втім ніколи не пізно почати навчання. Нижче подані три підказки, які допоможуть вам почати:

1. Як поговорити про сексуальність

Надзвичайно важлива складова розмови про сексуальність між батьками і дитиною—це виховання культури відкритості. Дослідження показують, що підлітки отримують більшість інформації про сексуальність з медіа або від однолітків, але вони хочуть отримувати інформацію від своїх батьків.

Президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Коли наші діти підростають, необхідно, щоб інформацію стосовно того, що доречно, а що—ні, до них прямо і зрозуміло доносили батьки. Батькам необхідно … відкрито розмовляти з [дітьми] про секс і про євангельське вчення, пов’язане з цнотливістю. Краще, коли подібну інформацію отримують належним чином від батьків удома”².

Щоб посприяти відкритості у спілкуванні, ви можете:

Починати його, коли діти ще малі, називаючи частини тіла правильними назвами. Завдяки цьому діти дізнаються більше про свої чудові тіла і засвоюють слова, потрібні їм, щоб бути здоровими та поінформованими.
Дайте дітям зрозуміти, що вони можуть поставити вам будь-які запитання, а потім намагайтеся або стримувати свої емоції, або не змушувати дітей відчувати сором через їхні запитання або зізнання. Радійте, що вони хочуть з вами розмовляти, виявляйте їм любов і підтримку, і докладайте усіх зусиль, щоб тримати канали спілкування відкритими.
Розмовляючи про сексуальність, уникайте метафор. Дітям потрібно подавати інформацію ясно і щиро. Наприклад, деякі молоді люди розповідають про уроки, в яких порушення закону цнотливості порівнюється з пожованою жувальною гумкою або їжею, яку передають по колу присутнім у кімнаті і яку вже ніхто не хоче. Якими б хорошими не були наміри, однак подібні метафори часто викликають страх перед усім, що пов’язане з сексом, або відчуття низької самооцінки, яку неможливо змінити, таким чином підриваючи надію і спокій, які приносить справжнє покаяння.

2. Коли говорити про сексуальність

Більшість батьків проводять з дітьми розмову про сексуальність лише один раз. Але з огляду на неправдиві послання, які молодь отримує у сьогоденному світі—іноді щодня,—діти потребують більше однієї розмови з батьками³. Найбільшу користь дітям приносить проактивний підхід, коли батьки передбачають труднощі, з якими можуть стикатися діти в питаннях, пов’язаних із сексуальністю, і озброюють їх придатними стратегіями.

Кажучи про потенційну можливість піддатися впливу порнографії, сестра Джой Д. Джоунс, генеральний президент Початкового товариства, сказала: “Чим раніше ви почнете обговорення, тим краще, і діти з більшою готовністю прийдуть до вас, якщо вони знають, що їх люблять і ніщо з того, що вони розкажуть або зроблять, не змінить тієї любові. …

Батьки, ми повинні починати розмову, а не чекати, коли наші діти звернуться до нас. … Ми хочемо, аби діти відчували себе підготовленими й зміцненими, а не заляканими. Ми хочемо говорити з ними, а не читати їм нотації”⁴.

Щоб втілити ці наміри, ви можете:

Проводити уроки на домашніх сімейних вечорах, присвячені сексуальності, і дозволяти вашим дітям вести уроки, коли вони відчують, що готові. Теми можуть бути такими: статеве дозрівання, сприйняття свого тіла, позитивні сторони сексуальності, небезпека перегляду порнографії, природність сексуальних почуттів тощо.
Допоможіть дітям розробити конкретні стратегії, як протистояти спокусі. Наприклад, якщо дитина постійно бореться з нечистими думками чи неналежною поведінкою, разом подумайте, що можна зробити, коли ці думки з’являються. Наприклад, заспівати гімн, подумати про уривок з Писань, помолитися, зайнятися фізичними вправами або носити браслет, який нагадуватиме їм, що слід вибирати правду.
Навчайте дітей, як уникати сексуальних насильників і залишатися в безпеці. Примітка: коли ви навчаєте про статеві стосунки в шлюбі, намагайтеся не навчати про безпеку (що часто викликає відчуття страху); діти можуть переносити свій страх на всі аспекти сексуальності.

3. Говорячи про сексуальність, давайте відповіді на запитання Чому?

Часто діти хочуть знати чому від них вимагається робити те чи інше. Чому їм слід дотримуватися закону цнотливості, в той час як люди навколо них цього не роблять? Коли вони зрозуміють причини встановлення правил, то з більшою ймовірністю засвоять ті євангельські та сімейні цінності, яких їх навчають. Молоді люди, які знають, чому вони беруть зобов’язання дотримуватися закону цнотливості, відкриють для себе, що ця заповідь “перестає бути тягарем, а стає радістю й задоволенням”⁵.

Якщо ми хочемо, аби наші діти дотримувалися закону цнотливості, нам необхідно пояснити їм причини, з яких так важливо дотримуватися цього закону. Їх слід навчати, що “сексуальність—це надзвичайний дар від Небесного Батька і що його слід використовувати у встановлених Ним межах”⁶. Розуміння того, як розвивається цей “надзвичайний дар”, допоможе молоді приймати рішення, що узгоджуються з їхнім бажанням дотримуватися Божого закону цнотливості.

Обговорюючи зі своєю дитиною питання статевого дозрівання, ви можете взяти до уваги ці вчення:

Сексуальність дана кожній Божій дитині від народження. Нас створено “на образ Божий” (Буття 1:27), а це означає, що наші тіла, в тому числі наші статеві органи, є божественними творіннями.
Наявність сексуальних почуттів і сексуального збудження є природною. Дітям не потрібно діяти відповідно до тих почуттів і відчуттів, втім вони можуть брати їх до уваги. Це означає помічати сексуальні почуття, але не ставитися до них негативно. Дослідження показали, що коли ми свідомо ставимося до своїх відчуттів, це може допомогти нам приймати кращі рішення, які узгоджуються з нашими цінностями й цілями, наприклад, дотриманням закону цнотливості.
Мастурбація часто буває одним з перших проявів сексуальності дитини, й дитина вдається до цього через незнання. Навіть малі діти схильні доторкатися до інтимних частин свого тіла, і те, як батьки реагують на таку поведінку в ранньому віці, може вплинути на сприйняття молодими людьми самих себе і своєї сексуальності. Важливо, щоб батьки знаходили баланс, допомагаючи дітям зрозуміти, чому Бог заповів мати статеві стосунки в шлюбі, і в той же час не реагували з презирством і гнівом, якщо дитина доторкається до інтимних частин свого тіла або молода людина зізнається в мастурбації.
Якщо діти розуміють причину встановлення норм, коли йдеться про стосунки й сексуальність (зокрема щодо побачень, скромності, цнотливості тощо), то існує більша ймовірність того, що вони зрозуміють мудрість Божих законів і матимуть мотивацію дотримуватися їх. Коли ви навчаєте цих норм, пам’ятайте, що важливо робити це, не викликаючи сорому чи страху.

Наголошуйте на силі Спокути Ісуса Христа

Так само, як малі діти вчаться ходити, молоді люди можуть спотикатися, навчаючись розуміти й регулювати свою сексуальність. Важливо, щоб ми не забували сприяти їхньому розвитку, а не викликали у них відчуття провини, і навчали дітей, що Ісус Христос може благословляти їх благодаттю, силою й милістю, аби зміцнити їх і допомогти їм залишатися статево чистими й одного дня насолоджуватися благословеннями сексуальних стосунків у шлюбі.

Бути батьками—нелегко. І наші зусилля з навчання наших дітей не завжди можуть бути досконалими, але ми в змозі робити все, що в наших силах, аби навчати дітей про чудовий дар, яким є сексуальні стосунки в шлюбі. Якщо ми відчуваємо, що нам не все вдається, то можемо вдосконалюватися за допомогою Господа. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Завдяки дару Спокути та допомозі небесної сили ми можемо ставати кращими. А велич євангелії в тому й полягає, що ми отримуємо винагороду за старання, навіть якщо ми й не завжди досягаємо успіху”⁷.