Благословення від самозабезпечення
Добре проведений час
Завдяки тому, що Пеле Міка А Лам найкращим чином використовує свій час, вона щаслива кожного дня, має власний бізнес і може без жалкування озиратися в минуле.
Ілюстрація Емілі Луї
Час на Тихоокеанських островах біжить трохи не так, як у багатьох інших частинах світу. Виконання щоденних справ узгоджується з місцезнаходженням сонця, а не за годинником. Ви прокидаєтеся від співу пташок і шуму хвиль, а не від дзеленчання будильника.
Для Пеле Міки А Лам із Самоа існує ще один принцип стосовно часу, якого вона дотримується: “Я використовую час максимально ефективно, де б не знаходилася”.
Навчання в класі й поза класом
Пеле зростала в селі, де сім’ї—включаючи її власну—живуть з того, що виростять на землі. Водопровід і електрика ніколи не були складовою життя, і будинки прості й гарні. Освіту нелегко оплачувати. “Уся наша сім’я надає одне одному підтримку, щоб оплачувати освіту,—каже Пеле.— На Самоа так живуть”.
Завдяки старанним зусиллям Пеле отримувала найвищі оцінки в школі, і її прийняли до Національного університету Самоа. Вона вирішила вивчати бухгалтерію, математику й обчислення. Вона також знаходила час у своєму розкладі для відвідування інституту релігії.
У той же час Пеле долучилася до ще одного виду діяльності, яка змінила її життя у найближчому майбутньому, хоча спочатку вона про це й не думала. Просто з цікавості кожної п’ятниці увечері вона зустрічалася з іншими членами Церкви, які навчалися в університеті, щоб обговорювати євангелію та здобувати нові навички. Ці заходи були різними кожного тижня за одним винятком—в останню п’ятницю кожного місяця у них була незмінна традиція: навчатися готувати якусь нову страву.
“Я приділяла цьому велику увагу,—каже Пеле.— Я не хотіла змарнувати можливість навчитися чогось нового”.
Те рішення в майбутньому принесло великі дивіденди.
Двері зачиняються, вікно відчиняється
Вартість навчання в університеті може бути великою перешкодою майже для кожного. Коли кошти вичерпалися, Пеле довелося залишити навчання. Втім вона була старанною і за час навчання в університеті опанувала все, що могла,—у тому числі, як готувати багато різних страв.
Будучи дружиною і мамою малих дітей, Пеле багато думала над тим, як можна використовувати здобуті знання, аби допомагати у забезпеченні своєї сім’ї. Упродовж життя Пеле навчали вірити в Бога і старанно працювати.
“Я вирішила започаткувати власний бізнес,—розповідає вона.— Зараз у мене є кіоск “Барбекю і салат”, де я продаю їжу, яку навчилася готувати в університеті!”
Завдяки своєму успішному бізнесу Пеле заробляє достатньо грошей, щоб піклуватися про свою сім’ю, а також допомагати своїм батькам, братам та сестрам.
“Наша сім’я переконана, що “віра без діл мертва” [Якова 2:20]—каже вона.— У нас є віра в Бога і ми віримо, що Він допомагає нам кожного дня. Але нам потрібно виконувати свою частину”.
Острівний час
Пеле, як і раніше, живе за “острівним часом”. Вона встає і лягає з сонцем та живе простим, спокійним самоанським життям. І вона розуміє наступну істину та втілює її в життя: “Тож не марнуй хвилини, бо їх не повернуть,—як блискавка, миттєво на крилах промайнуть”1.
Старійшина Ян С. Ардерн, сімдесятник, навчав: “Час не продається, як би ви не старалися; час—це така річ, яку неможливо придбати у жодному магазині за будь-яку ціну. Однак, коли ним мудро користуватися, він є безцінним”2.
Оскільки Пеле намагається якнайкраще використовувати наявний у неї час, Бог дав процвітання їй та її сім’ї, і вони знайшли радість навіть серед випробувань. Вона має міцне свідчення, успішний бізнес та яскраве майбутнє.
“У нас так багато благословень”,—каже вона.