Дорослій молоді
Як я навчилася розуміти ставлення Бога до сексуальності
Примітка редактора: Ця стаття є однією з серії статей у серпневому випуску журналу Ліягона за 2020 рік про те, як мати позитивне бачення сексуальності, сексуальної близькості і закону цнотливості. Термін сексуальність має різні значення для різних людей, але у цьому контексті ми конкретно говоримо про наші сексуальні почуття і сутність.
У юному віці я не знала, як справлятися з сексуальними почуттями, і це повело мене неправильними шляхами, але зрозумівши істини про сексуальність і закон цнотливості, я змінила своє життя на краще.
На фотографії позує модель
Я втиснулася у свій стілець від почуття сорому, коли вчителька сказала, що сьогоднішній урок буде присвячений цнотливості. “Так, я знаю, що ви, дівчата, не маєте жодних проблем із законом цнотливості … ”,—почала вона. Ні вона, ні будь-хто інший, нічого не знали про те, що у мене, підлітка, саме з цим і були проблеми.
З уроків, які проводилися в Церкві, я винесла для себе таке: сексуальні почуття є належними лише у шлюбі, а мати сексуальні почуття поза шлюбом—це погано. Я почувалася присоромленою, слабкою і самотньою, і тому вся ця тема викликала у мене лише обурення.
Я зростала у Церкві і звикла до думки, що розмовляти про секс—навіть належним чином—або визнавати наявність сексуальних думок та почуттів—це табу або неправильно, поки ти не в шлюбі. У моїх думках сформувалося неправильне враження, що будь-яку зацікавленість чи запитання стосовно сексуальності або навіть цнотливості слід пригнічувати, бо це не відповідає Божому плану. І оскільки я вважала, що дуже соромно обговорювати з кимось мої запитання, я шукала відповідей в тих джерелах, які не відображали сексуальність так, як її бачить Небесний Батько.
Неспроможна подолати сором
Я роками боролася зі своїми почуттями й поведінкою. Я знала, що вони неправильні, але не знала, до кого можу звернутися по допомогу. Кожного дня я несла на собі тягар гріхів і сорому, але я все ще намагалася робити все правильно в інших сферах свого життя. Мені здавалося, що я застрягла “між небом і землею”—одна моя половина належала світові, а інша—євангелії.
Я понад усе хотіла повністю зануритися в євангелію. Тож я вивчала Писання, молилася, брала участь у церковних заходах та служила у покликаннях. Здавалося, що євангелія була тим єдиним, що приносило мені полегшення.
Оскільки я поступово більше дізнавалася й наближалася до Спасителя, моє бажання жити за законом цнотливості зростало. Нарешті, після того як я довго розмірковувала й молилася, я вирішила поговорити про свої труднощі з єпископом.
Відчувати цілющу силу Спасителя
Коли я вийшла з кабінету єпископа, мені здалося, що той тягар, який я несла на своїх плечах так багато років, зник. Я плакала від полегшення. Я відразу відчула, як цілюща сила Спасителя діє в моєму житті. Зустрічі з єпископом допомогли мені зрозуміти через процес покаяння, що мої почуття були природними і що я не одна мала проблеми з дотриманням закону цнотливості. Я дізналася, що є й інші люди, які, як і я, мовчки страждали через сором, страх і брак розуміння.
Мій єпископ допомагав під час самого процесу покаяння, але один мій друг також значною мірою вплинув на моє ставлення до мого випробування. Він був для мене великим прикладом. Одного дня він розповів мені, що в минулому мав проблеми з порнографією. Я була вражена—ніколи б не подумала, що у нас були спільні проблеми. Я написала йому листа про те, як відбувалося моє покаяння, оскільки я мала ті самі проблеми, і наскільки мені легше від того, що я не самотня. В неділю у церкві він мене обійняв і сказав, що пишається мною, оскільки я працюю над цим з єпископом, і що я ніколи не буду самотня. Він допоміг мені сильніше відчути любов Спасителя.
З того часу я могла співпереживати друзям, які мали подібну проблему, й підтримувати їх, або допомогти краще зрозуміти закон цнотливості.
Зрештою усвідомлення того, що я не самотня, любов і розуміння єпископа та Спасителя і усвідомлення вічної важливості цнотливості допомогли мені зцілитися.
Я знаю тепер, що дуже помилялася. Не лише цнотливість, але й належна сексуальність є складовими Божого плану щастя. Сексуальні почуття є природною складовою земного життя і можуть бути чудовими, коли ми належно на них реагуємо.
Коли я озираюся назад, мені стає сумно, що до розмови з єпископом я ніколи не відчувала, що можу спокійно з кимось обговорити закон цнотливості. Я мала б знати, що не соромно мати запитання про цнотливість або сексуальність і що важливо говорити про них з повагою з відповідними людьми.
Вічні істини можуть вас скеровувати
Завдяки своєму досвіду я можу запевнити кожного, хто, можливо, має проблеми із законом цнотливості: ваше серце може змінитися. Є надія, зцілення й вічні істини, що можуть вас скеровувати. Я зрозуміла, що ставлення світу до сексуальності й ставлення Небесного Батька до неї—дуже різняться.
Я вдячна за засвоєні уроки. Тепер я маю міцніше свідчення про Господній закон цнотливості, про важливість сексуальності в нашому житті і, найважливіше, про Спасителеву любов і цілющу силу.