Гідні обіцяних нам благословень
Бачення неймовірних обіцяних благословень нашого Батька має щодня бути в центрі уваги перед нашими очима.
Хіба вам не сподобалась ця сестра у відеофільмі? Ми знаємо, що багато з вас, хто не мав можливості народжувати власних дітей, провели своє життя, виявляючи любов, навчаючи і благословляючи дітей. І як же ж наш Небесний Батько і ми, ваші сестри, любимо вас за це!
Чи не мали всі ми, включаючи вас, дорогі молоді сестри з Початкового товариства і Товариства молодих жінок, можливість тримати на своїх руках новонароджене немовля, щоб він або вона подивилися нам в очі? Чи не мали ми священні й святі почуття, які оточували цей целестіальний дух, лише недавно посланий нашим Небесним Батьком у це новостворене, чисте, маленьке тільце? Я рідко мала почуття настільки приємні, настільки ніжні, й настільки духовні.
Наші тіла—є священним даром нашого Небесного Батька. Вони є нашими особистими храмами. Коли ми зберігаємо їх чистими і бездоганними, то можемо бути гідними допомагати нашому Небесному Батькові створювати тіла для Його улюблених духовних дітей.
Під час свого останнього виступу на генеральній конференції, який ви можете пам’ятати за фразою “печиво і поцілунок”, президент Бойд К. Пекер свідчив, що: “Заповідь розмножуватися і наповнювати землю … є суттєво важливою … і є джерелом людського щастя. Через праведне використання цієї сили [творити], ми можемо наблизитися до нашого Батька на Небесах і відчути повноту радості, навіть божественність. Сила породження не випадкова складова плану; це і є план”.
Він продовжував:
Справжня любов вимагає стриманості, щоб до шлюбу не відбувалося того взаємного вияву почуттів, який дає волю священним силам, … [і] уникати ситуацій, в яких вами почне керувати фізичне бажання. …
… Наше щастя у смертному житті, наші радість і піднесення залежать від того, як ми відреагуємо на ці постійні, фізичні бажання”1.
Мої дорогі сестри, молоді й не дуже, готуючи цей виступ я відчувала велике захоплення. Як сказав Алма молодший: “Я бажаю з глибин мого серця, … щоб ви … прикликали Його святе ім’я, і пильнували, і молилися постійно, щоб вас не можна було спокусити понад те, що ви можете витримати, … щоб ви могли бути піднесеними в останній день”2.
Пізніше Мормон також свідчив, що у дні життя Алми, Коригор, антихрист, “проповідував … , відводячи серця … багатьох жінок”3.
Сестри, в наші дні Сатана підняв прапор Коригора і має великий успіх. Яке знаряддя він використовує? Звабливі любовні романи, мильні опери на телебаченні, заміжні жінки спілкуються у соціальних медіа з хлопцями, з якими зустрічалися у минулому, та порнографію. Ми маємо бути дуже обережними, дорогі сестри! Ми не можемо грати огненними стрілами Сатани і не обпалитися. Я не знаю нічого іншого крім чесноти, що краще підготує нас до постійного напарництва Святого Духа.
Багато людей в сучасному світі шукають в Інтернеті миттєвих задоволень і знань. На противагу цьому, ми будемо надзвичайно благословенні, якщо виявлятимемо віру й терпіння, та звертатимемося до нашого Небесного Батька, джерела всієї істини. Так багато відповідей і запевнень можуть прийти завдяки щоденному вивченню й дослідженню Писань та щирій і благальній молитві, а Інтернет не дає таких обіцянь. Пророк Яків свідчив: “Бо Дух каже правду і не каже лжі. Отже, Він каже про речі, як вони дійсно є, і про речі, як вони дійсно будуть”4.
Коли ми дивимося щось, читаємо або маємо справу з чимось, що є нижчим за норми нашого Небесного Батька, це ослаблює нас, дорогі сестри. В якому б віці ми не були, якщо те, що ми дивимося, читаємо, слухаємо або вирішуємо робити, не відповідає нормам Господа, описаним в брошурі Заради зміцнення молоді, вимкніть це, викиньте це, порвіть і закрийте перед цим двері.
Жодна з нас не є досконалою, але якщо ми згрішили, Президент Пекер нагадав нам, що:
“Обіцяння таке: “Ось, хто покаявся у своїх гріхах, того прощено, і Я, Господь, не пам’ятаю їх більше” (УЗ 58:42). …
… Спокута, яка може викупити кожного з нас, не залишає шрамів. Це означає, що незалежно від того, що ми зробили, чи де ми були, чи яким чином щось сталося, якщо ми щиро покаємося, Він пообіцяв, що Він викупить. І коли Він викупив, це все владнало. Серед нас багато тих, хто пробуксовує через почуття провини, не знаючи точно, як позбавитися цих почуттів. Ви позбавляєтеся їх, прийнявши Спокуту Христа, і все те, що було сердечним болем, може перетворитися на красу, і любов, і вічність”5.
Яку допомогу або знаряддя, крім покаяння, нам було дано, щоб допомогти нам залишатися чистими й цнотливими? Наше Початкове товариство і молоді жінки всі знають і співають пісню “Сила Писань!”6 Чи можемо ми поширити це на “Силу молитви”, “Силу храму”, “Силу завітів”, “Силу пророка” і “Силу чесноти”?
Також є великі благословення й обіцяння щодо захисту, пов’язані з належним носінням нашого храмового одягу. Я навчилася відчувати, що символічно вдягаю королівські шати, дані мені моїм Небесним Батьком. Коли ми прагнемо носити храмовий одяг належним чином, я свідчу, що наш Батько визнає це, як велику ознаку нашої любові до Нього і відданості Йому. Це ознака завітів, які ми склали з Ним, і Він пообіцяв: “Я, Господь, зв’язаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння”7.
Недавно я говорила зі своєю старою подругою, яка пережила два розлучення через згубні звички і невірність своїх чоловіків. Вона і її троє дітей сильно страждали. Вона благала: “Я так старалася жити праведно. Чому у мене так багато випробувань? Що я зробила не так? Що Небесний Батько хоче, аби я зробила? Я молюся й читаю Писання, допомагаю своїм дітям, часто відвідую храм”.
Коли я слухала цю сестру, мені хотілося вигукнути: “Ти вже робиш це! Ти робиш усе, що Небесний Батько хоче, щоб ти робила, й на що Він сподівається!”
Багато хто, і їх можна зрозуміти, кажуть, що обіцяні благословення нашого Батька просто “надто довго чекати”, особливо тоді, коли наше життя потопає у випробуваннях. Але Алма навчав свого сина, що “це життя є часом … підготуватися до зустрічі з Богом”8. Воно не для того, щоб отримати всі наші благословення. Президент Пекер пояснив, що фраза “і з тих пір всі вони жили щасливо”, ніколи не була записана у другому акті. Цей рядок відноситься до третього акту, коли таємниці будуть розкриті, і все буде приведено в належний стан”9. Однак бачення неймовірних обіцяних благословень Батька має щодня бути в центрі уваги перед нашими очима—як і усвідомлення “безліч[і] Його лагідних милостей”10, які ми отримуємо щодня.
Я не знаю, чому у нас так багато випробувань, але особисто я, сестри, відчуваю, що нагорода є такою величною, такою вічною й безмірною, такою приємною й незбагненною, що в той день, коли ми її отримаємо, нам може захотітися сказати нашому милостивому, люблячому Батькові: “І це все, що вимагалося?!” Я вірю, що якщо ми щодня зможемо пам’ятати й усвідомлювати глибину любові, яку наш Небесний Батько і наш Спаситель виявляють до нас, ми бажатимемо зробити все, що Вони просять, щоб знову повернутися в Їхню присутність. Дорогі сестри, чи матиме значення те, що нам довелося вистраждати тут, якщо в кінці ці випробування будуть саме тим, що зробить нас підготовленими до вічного життя і піднесення в царстві Бога з Ними?
Я свідчу, що наші тіла є священним даром від нашого Небесного Батька, і що коли ми зберігатимемо своє життя в чистоті через спокутну жертву нашого Спасителя, і щодня пам’ятатимемо про обіцяні винагороди нашого Батька, одного дня ми отримаємо “усе, що має [наш] Батько”11. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.