2010–2019
Очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути
Жовтень 2015


10:10

Очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути

Якщо ми будемо дивитися на Христа і відкриємо наші очі і наші вуха, Святий Дух благословить нас здатністю бачити, як Господь Ісус Христос працює у нашому житті.

Під час служіння у Своєму смертному житті Ісус творив такі могутні чудеса зцілення і навчав з такою владою і силою, що, як сказано у Писаннях, “чутка про Нього пішла по всій Сирії …. І багато людей ішло за Ним”1.

Дехто з тих, хто бачив, як Він зцілював, і чув, як Він навчав, відкинули Його. Інші ходили за Ним певний час, але потім вже перестали ходити з Ним2. Господь Ісус Христос був там, перед ними, але вони не бачили, Ким насправді Він був. Вони були сліпі і зробили вибір відійти. Про них Ісус сказав:

“Я прийшов до Своїх, і Свої не прийняли Мене”3.

“Тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої”4.

Але там було багато чоловіків і жінок, включаючи Його вірних Апостолів, які зосередили своє життя на Ньому. Хоч їм було важко подолати відволікання світу, неповне розуміння Його вчення і навіть страх, вони вірили в Нього і йшли за Ним.

Про них Ісус сказав: “Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують”5.

Перед самими Своїми стражданнями у Гефсиманії та на Голгофі Ісус дав Своїм учням таке надзвичайне обіцяння: “Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них учинить, бо Я йду до Отця”6.

Ісус виконав це обіцяння: починаючи з дня П’ятдесятниці, учні були благословенні хрищенням вогнем і Святим Духом7. Завдяки їхній вірі в Христа, покаянню і послушності, Святий Дух став їхнім напарником, змінив їхні серця і благословив їх постійним засвідченням істини.

Ці дари і благословення зміцнили учнів Господа. Хоча часи, в які вони жили, були небезпечними і заплутаними, усе ж вони отримали як духовний дар очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути. Силою Святого Духа вони почали бачити істину про все, як воно справді є, особливо про Господа Ісуса Христа і Його роботу серед них8. Святий Дух просвітив їхнє розуміння, і вони чули голос Господа більш чітко. Євангелія Ісуса Христа глибоко запала у їхні серця9. Вони були непохитними і слухняними10. Вони проповідували євангелію зі сміливістю та силою і будували царство Бога11. Вони мали радість в Господі Ісусі Христі.

У нас багато спільного з тими вірними чоловіками і жінками середини часів. Ми також живемо у часи, коли Господь Ісус Христос здійснює чудеса серед нас—такі, як зцілення хворих, очищення нас від гріха, спричинення змін у наших серцях і надання спасіння дітям Бога по обидва боки завіси. У наш час у нас також є живі пророки і апостоли, сила священства, духовні дари і надзвичайні благословення обрядів спасіння.

Наш час—час небезпечний, час великого зла і спокуси, час протиріч і неспокою. У ці ризиковані часи пророк Господа на землі, Президент Томас С. Монсон, покликав нас рятувати тих, хто має душевні рани12, стояти за істину з відвагою13 і будувати царство Бога14. Яким би не був наш нинішній рівень духовності чи віри, чи послуху, його буде недостатньо для роботи, яка чекає на нас попереду. Нам потрібно більше духовного світла і сили. Нам потрібні очі, щоб бачити більш чітко роботу Спасителя у нашому житті, і вуха, щоб краще чути Його голос глибоко у наших серцях.

Це дивовижне благословення приходить тоді, коли ми відкриваємо наші серця й приймаємо15, дійсно приймаємо, Господа Ісуса Христа, Його вчення, і Його Церкву в наше життя. Нам не треба бути досконалими, але нам потрібно бути хорошими і ставати кращими. Нам треба намагатися жити за ясними і простими істинами євангелії. Якщо ми візьмемо на себе ім’я Христа і будемо діяти з вірою в Нього, щоб покаятися в наших гріхах, дотримуватися Його заповідей і завжди пам’ятати Його, то отримаємо супровід Святого Духа через милість і благодать Ісуса Христа.

Простий послух приносить у наші серця Духа. У наших домівках ми молимося з вірою, досліджуємо Писання і дотримуємося Суботнього дня у святості. У наших каплицях ми приймаємо причастя і даємо нашому Небесному Батькові священні обіцяння в ім’я Христа. У святих храмах ми беремо участь у священних обрядах за наших братів і сестер, які по той бік завіси. У наших сім’ях і в наших дорученнях від Господа ми даємо руку допомоги іншим, піднімаючи їхні тягарі і запрошуючи їх прийти до Христа.

Брати і сестри, я знаю, що якщо ми зробимо це, Святий Дух прийде! Ми будемо зростати духовно й отримаємо досвід відчуття Святого Духа, і Він буде нашим напарником. Якщо ми будемо дивитися на Христа і відкриємо наші очі і наші вуха, Святий Дух благословить нас здатністю бачити, як Господь Ісус Христос працює у нашому житті, зміцнює нашу віру в Нього запевненням і доказами. Ми будемо все більше дивитися на усіх наших братів і сестер так, як на них дивиться Бог, з любов’ю і співчуттям. Ми почуємо голос Спасителя у Писаннях, у шепоті Духа і в словах живих пророків16. Ми побачимо, як сила Бога перебуває з Його пророком і з усіма провідниками Його істинної і живої Церкви, і ми будемо точно знати, що це свята робота Бога17. Ми побачимо і зрозуміємо самих себе і світ навколо нас так, як це бачить і розуміє Спаситель. У нас з’явиться те, що апостол Павло називав “розумом Христовим”18. У нас будуть очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути, і ми будемо будувати царство Бога.

Життя може ставати важким, незрозумілим, може завдавати болю і викликати розчарування. Я приношу вам моє свідчення, що через напарництво Святого Духа, світло євангелії Ісуса Христа розсіче заплутаність, біль і темряву. Чи прийде це яскравим спалахом чи спокійною течією, все одно та славетна духовна сила дасть цілительну любов і втішення зраненій душі, яка покаялась; розсіє темряву світлом істини; і відкине розчарування надією на Христа. Ми побачимо, як приходять ці благословення, і будемо знати через свідчення Духа, що це Господь Ісус Христос працює у нашому житті. Наші тягарі воістину будуть “поглинут[і] в радості [нашого Викупителя]”19.

Випадок з моїми матір’ю і батьком, який стався багато років тому, ілюструє важливість і силу очей, щоб бачити, і вух, щоб чути. У 1982 році моїх батьків покликали служити у Філіппінській, Даваоській місії. Коли моя мама відкрила листа і побачила, куди їх було покликано, вона вигукнула, звертаючись до мого батька: “Ні! Ти маєш подзвонити їм і сказати, що ми не можемо їхати на Філіппіни. Вони знають, що у тебе астма”. Мій батько багато років страждав на астму і моя мама дуже про нього непокоїлася.

Пройшло кілька днів. Якось моя мама розбудила вночі мого батька десь о 2:30. Вона сказала: “Мерліне, ти чув той голос?”

“Ні, я не чув ніякого голосу”.

“Знаєш, я чула той самий голос, який промовляв сьогодні вночі три рази: “Чому ти непокоїшся? Хіба ти не знаєш, що Я знаю, що у нього астма? Я попіклуюся про нього, і Я попіклуюся про тебе. Готуйтеся до служіння на Філіппінах”.

Mерлін і Хелен Кларк

Мої матір і батько відслужили на Філіппінах і отримали чудовий досвід. Святий Дух був їхнім напарником, і вони були благословенні і захищені. У мого батька жодного разу не виникла проблема з його астмою. Він служив першим радником у президентстві місії і вони з мамою навчали сотні місіонерів і тисячі вірних святих останніх днів, готуючи ґрунт для появи приходів і колів на острові Мінданао. Вони були благословенні очима, щоб бачити, і вухами, щоб чути.

Брати і сестри, я приношу свідчення про Ісуса Христа. Я знаю, Він живе. Він—наш Спаситель і Викупитель. Я знаю, якщо ми приймемо Його в наше життя і будемо жити за ясними і простими істинами Його євангелії, ми будемо насолоджуватися супроводом Святого Духа. У нас буде дорогоцінний дар очей, щоб бачити, і вух, щоб чути. Я свідчу про це у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Матвій 4:24–25.

  2. Див. Іван 6:66.

  3. 3 Нефій 9:16.

  4. Дії 28:27; див. також Матвій 13:15.

  5. Матвій 13:16.

  6. Іван 14:12.

  7. Див. Дії 2:1–4.

  8. Див. наприклад, Дії 10:9–15.

  9. Див. Енош 1:3.

  10. Див. Дії 2:42.

  11. Див. Дії 4:8–12.

  12. Див. Томас С. Монсон, “Оглядаючись назад і рухаючись вперед”, Ліягона, трав. 2008, с. 90.

  13. Див. Томас С. Монсон, “Будь сильний та відважний”, Ліягона, трав. 2014, сс. 66–69.

  14. Див. Томас С. Монсон, “Faith in the Work of Salvation” (Віра в роботу спасіння), Всесвітні збори навчання провідництва, черв. 2013, lds.org/broadcasts.

  15. Слово приймати має кілька значень, важливих у цьому контексті: “асимілювати через розум чи почуття”, “дозволяти входити”, приймати як істину, вірити і вітати (див. Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary, 11th ed. [2003], “receive”).

  16. Див. Учення і Завіти 18:34–36; 68:3–4.

  17. Президент Гарольд Б. Лі навчав, що це свідчення було важливе для навернення до Господа (див. “Be Loyal to the Royal within You” [Brigham Young University devotional, Sept. 11, 1973], 4, speeches.byu.edu ).

  18. 1 Коринтянам 2:16.

  19. Алма 27:17; див. також Алма 31:38.