Принципи служіння
Використовувати програму самозабезпечення для служіння
Допомагати іншим ставати самозабезпеченими—це здійснювати служіння у Господній спосіб.
Багато членів наших сімей, друзів та сусідів зацікавлені в тому, щоб стати більш самозабезпеченими. Беручи участь у церковній програмі із самозабезпечення, члени Церкви знаходять можливості служити і піклуватися, благословляючи інших принципами, які приносять “більшу надію, мир і розвиток”1.
“Я була вдома”
Кріссі Кеплер, шт. Аризона, США
Після розлучення у мене були фінансові труднощі. Я намагалася знайти роботу після того, як вісім років залишалася вдома, піклуючись про дітей. У мене також були духовні проблеми. Я була в пошуках істини й віри, однак останній раз переступала поріг каплиці ще у підлітковому віці.
Якось у неділю я займалася пранням у домі своєї найстаршої сестри Присцилли, активного члена Церкви. Коли я була у неї, Присцилла запросила мене піти разом із її сім’єю до церкви. То було першим запрошенням за останні 15 років.
Спочатку я вагалася, однак лише напередодні ввечері я молилася Богові, благаючи показати, як мені наблизитися до Нього. Відчувши внутрішнє спонукання, я подумала: “Чому б не піти, щоб послухати та побачити самій, уже в дорослому віці, власним серцем і власними очима?”
Під час причасних зборів у недільній листівці з їх програмою я помітила оголошення про курс самозабезпечення, присвячений особистим фінансам. Я не була готова повернутися до церкви, але мене зацікавив цей 12-тижневий курс. Сестра і зять підтримали мене, тож я записалася, сподіваючись, що дізнаюся лише про те, як складати бюджет і сплачувати борг. Однак ті заняття змінили мене духовно.
Перші пару тижнів мене дивували духовні послання під час занять, але під час третього заняття я надзвичайно сильно відчула підтвердження того, що я вдома і слухаю нові, однак знайомі істини. Після уроку я відразу ж поїхала до Присцилли. У сльозах я запитала її: “Як я можу частіше мати це відчуття у своєму житті?” Вона домовилася, щоб місіонери почали мене навчати.
Члени мого класу із самозабезпечення приходили на ті місіонерські уроки й підтримували мене. Вони справили тривалий вплив на мою духовність і допомогли розвинути свідчення про євангелію та сучасних пророків.
Протягом часу, коли я відвідувала цей курс, у мене відбулося кілька мирських та духовних змін. Я почала працювати в хорошій компанії, і я виплатила кілька позик.
Але були й глибші, приємніші благословення, які приніс цей курс: я знайшла нових друзів, налагодила хороші стосунки з єпископом, який постійно мене підбадьорював, отримала свідчення про десятину, отримала храмову рекомендацію, отримала ендаумент і була присутньою на хрищенні своїх двох найстарших дітей.
Мій шлях до самозабезпечення все ще триває, але до кінця своєї подорожі я цінуватиму уроки, які засвоїла, і друзів, яких знайшла.
“Після кожного заняття я йшла з відчуттям того, що мене люблять”
Коли у грудні 2016 року Кеті Фанк відвідала Храмову площу в Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта, разом зі своїм 10-річним сином Вінсентом, вона відносила себе до агностиків і спокійно жила з цим переконанням. Вона залишила Церкву у 16-річному віці, стала матір’ю-одиначкою в 17 років, зробила собі татуювання й призвичаїлася до кави. Але під час того відвідування Храмової площі Вінсент відчув Святого Духа і запитав у мами, чи може він прослухати місіонерські уроки.
Хоча Кеті працювала на двох роботах по 80 годин на тиждень, вона вивчала євангелію разом з Вінсентом, шукаючи відповіді на його запитання у проміжку між відвідуваннями місіонерів. Влітку 2017 року вона почала ходити на церковні збори, де дізналася про курси із самозабезпечення, що проводяться Церквою.
“Я зрозуміла, що вони можуть мені допомогти,—сказала вона.— Можливо мені не потрібно буде працювати на двох роботах або покладатися на допомогу від батьків до кінця свого життя”.
За словами Кеті, курс “надзвичайно її зміцнив в мирському і в духовному плані” не лише завдяки тому, чого вона навчилася, але і завдяки тому, як її прийняла група та служила їй.