Наші домівки, наші сім’ї
Як контролювати себе, користуючись цифровими пристроями, та відновити спілкування з сім’єю
Ось сім підказок, за допомогою яких цифрові пристрої перетворяться на помічників, а не на господарів.
Фотографія від Getty Images
Уявіть такі ситуації:
-
Сім’я сидить у ресторані, чекаючи, коли принесуть страви, але замість того, щоб розмовляти одне з одним, кожен не відриває погляду від свого смартфона.
-
Дівчинка-підліток відчуває себе гіршою за всіх, самотньою, переглядаючи в соціальних медіа стрічку з ретельно підібраними фотографіями подій з життя своїх однолітків.
-
Маленька дівчинка в парку намагається відірвати свого батька від телефону і звернути на себе увагу.
-
Чоловік продовжує переглядати спортивні новини в смарт-годиннику, в той час як з ним розмовляє дружина.
-
Юнак постійно пише текстові повідомлення під час уроку на домашньому вечорі.
Кожен з цих прикладів—та десятки інших, свідками яких ви безсумнівно були—це маленькі трагедії. Смартфони та інші цифрові пристрої є благословенням і прокляттям. Вони поєднують нас із дивовижним світом інформації. Вони допомагають нам вести сімейну історію, вивчати Писання і розмовляти з рідними, які можуть знаходитися на величезній відстані від нас. Але якщо ми неправильно їх використовуємо, цифрові прилади можуть також руйнувати сімейні стосунки та впливати на наше розумове, духовне й фізичне здоров’я.
Іронія технологій
Будучи психотерапевтом у сфері шлюбу і сім’ї, я спостерігаю постійно зростаючу проблему: щирі люди все частіше змагаються з екранами за увагу своїх близьких. У цьому полягає велика іронія. Ті самі пристрої, які мали на меті сприяти нашому спілкуванню й покращенню наших стосунків, у певних випадках зробили ті стосунки поверхневими та вселили в людей відчуття невпевненості. В дійсності, багато учених дійшли висновку, що дедалі більше випадків депресії, тривожності, булінгу та самогубств пов’язані з епідемією самотності, яка, великою мірою, є наслідком поширеного користування особистими електронними пристроями1.
Перебуваючи вдома, фізично ми можемо бути разом, однак коли поруч немає пристроїв, у нас може миттєво виникати відчуття самотності й розрізненості. Якщо ми хочемо створити єдність та налагодити спілкування в сім’ї, нам необхідно визнати, що увага роздвоюється, як тільки в наші сімейні збори втручаються пристрої.
Нам не потрібно вдаватися до крайнощів і повністю вилучати ці технології зі свого життя. Навпаки, ми повинні відвести цим технологіям їхнє належне місце, щоб вони сприяли розвитку наших стосунків, а не їх руйнуванню.
Пастки віртуального світу
Коли ми занурюємося у пристрої, фізичний світ навколо нас—з усіма його звуками, текстурою, візуальними картинами й безліччю інших відчуттів—майже зникає і замінюється на віртуальний світ, в якиму немає такого глибокого зв’язку між нашою свідомістю і нашим тілом та нашим оточенням. Внаслідок цього ми на фізичному рівні можемо пропустити важливі сигнали про те, що нам потрібно, аби бути здоровими. Наприклад, якщо ми проводимо перед екраном надто багато часу, то не помічаємо втоми, голоду чи стресу.
Така від’єднаність від фізичного світу також може зменшувати наше відчуття радості. Є значна різниця, наприклад, між тим, щоб бачити смайлик на екрані і чути, як радісно сміється близька вам людина.
Необхідність цифрових розпорядників
Цифрові пристрої спроектовані так, щоб їм було важко опиратися і щоб не хотілося їх відкладати. Насправді багато розробників програмного забезпечення й телефонів навмисно беруть під приціл наші людські слабкості, аби ми постійно перевіряли й переглядали нескінченні джерела інформації2.
Така залежність від пристроїв є настільки поширеною, що важко помітити, як вона на нас впливає. Тому молодим людям потрібні дорослі, які можуть бути взірцем того, як належно користуватися цими пристроями, і які навчатимуть дітей про наслідки користування ними.
Як навчав президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, цифрові пристрої “повинні бути нашими служителями, а не господарями”3.
З огляду на це я пропоную сім підказок щодо того, як контролювати себе під час користування цифровими пристроями:
1. Будьте, як Спаситель: виявляйте нероздільну увагу.
Спаситель показав нам, що означає бути поруч з людьми, не відволікаючись на щось інше. Упродовж свого служіння Він завжди зосереджувався на конкретній людині (див. Maрк 5:25–34; 35–42; Лука 19:2–8)—Христос повністю зосереджував увагу на всіх них. Коли Він показував нефійцям Свої рани, Він не прискорював процес. Натомість люди підходили “oдин за одним, доки вони всі не підійшли” (3 Нефій 11:15; курсив додано).
Коли ми наслідуємо такий приклад, то навчаємо своїх дітей, як по-справжньому бути в одному місці в один час, замість того, щоб ділити свою увагу між пристроями і людьми навколо. Коли ви з кимось розмовляєте, особливо з дитиною чи подружжям, приділяйте їм повну увагу, відклавши телефон.
На жаль, нормою стало те, що ми відвертаємося від тих, кого любимо, аби відповісти на текстове повідомлення і приділити увагу потребі якоїсь іншої людини. Це може мати негативні наслідки для наших стосунків і може бути ненавмисним сигналом, що людина, яка знаходиться перед вами, менш важлива.
Візьміть на себе зобов’язання, що ті, хто перед вами, є більш важливими, ніж відволікаючі повідомлення на вашому смартфоні або пристрої. Дивіться їм у вічі. Слухайте так, як слухав би Спаситель. Зосередьтеся.
2. Не поспішайте давати дітям смартфони й створювати акаунти в соціальних медіа.
Поки діти й підлітки не розвинуть відповідних особистих навичок спілкування, таких як: уміння слухати, встановлювати зоровий контакт, виявляти співчуття й помічати присутність інших людей, не поспішайте дарувати їм смартфони й дозволяти користуватися соціальними медіа. До того як діти стануть громадянами цифрового світу, важливо, щоб вони повчилися бути хорошими громадянами, виявляючи повагу до інших людей та навчившись з ними спілкуватися.
Одна з причини того, чому 11 років—це середній вік знайомства з порнографією4 (а в багатьох випадках і раніше), полягає ось у чому: багато дітей отримують смартфони в ранньому віці. Також пам’ятайте ось про що: навіть якщо ваші діти достатньо зрілі для того, щоб мати акаунти у соціальних медіа, багато інших людей в Інтернеті, які матимуть доступ до цих акаунтів вашої дитини, не є такими5.
Фотографія від Getty Images
3. Встановіть сімейні правила й позначте межі.
Встановіть чіткі правила у вашому домі стосовно того, коли смартфонами і пристроями можна користуватися, а коли їх слід відкласти.
Одна наполеглива рекомендація: запропонуйте всім у сім’ї свідомо на регулярній основі робити перерви у користуванні своїми пристроями. Можливо, ви можете знайти для них недоступне місце, куди не можна легко дістатись, наприклад, кошик на кухні.
Одна сім’я вирішила, що пристрої мають бути підключені й знаходитися в іншому місці під час і після вечері, аби члени сім’ї могли зосередитися на тому, щоб побути разом, не відволікаючись на інші справи.
Якщо ми свідомо встановлюємо обмеження на користування пристроями, члени нашої сім’ї почнуть сильніше відчувати зв’язок між собою.
4. Не перетворюйте текстові повідомлення на пріоритетний спосіб спілкування.
Коли ви ділитеся з іншими щирими почуттями або важливими думками, зробіть усе можливе, щоб спілкування відбувалося віч-на-віч. Якщо неможливо побачитися з людиною, тоді спробуйте скористатися відеодзвінком, аби ви могли бачити й чути ту людину. Якщо і це не вдається, тоді зателефонуйте, аби ви могли чути голос людини.
5. Уникайте бездумного занурення в ігри й скролінг.
Легко бездумно користуватися пристроями, щоб розслабитися, відволіктися й порозважатися. Не піддавайтеся цій спокусі. Натомість відкладіть свій пристрій та зробіть щось таке, що активізує ваші почуття, наприклад, вийдіть на вулицю.
У червні 2018 року Президент Рассел М. Нельсон запросив молодь Церкви “відмов[итися] від постійного користування соціальними медіа” і влаштувати “семиденний піст, протягом якого ви не будете ними користуватися”6.
Ви, батьки, можете звернутися з таким самим проханням у себе вдома, час від часу влаштовуючи подібний піст, під час якого всі будуть утримуватися від ігор, соціальних медіа та інших відволікаючих матеріалів у ваших цифрових пристроях.
6. Вчіться не реагувати негайно.
Подумайте, чи варто вам негайно відповідати на кожне повідомлення або сповіщення. Наші пристрої навчають нас вірити в те, що кожен поданий ними сигнал є невідкладним, критично важливим, таким чином, можливо, відвертаючи нашу увагу від того, що має найбільше значення. Намагайтеся уповільнитися й не відразу реагуйте на повідомлення, аби люди навколо вас змогли сильніше відчути, що ви присутні й вони вам не байдужі. Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, зазначив, що деякі люди в Церкві “нехтують вічними стосунками заради ігор, розваг та оман комп’ютерного світу, які не мають вічної цінності”7.
7. Встановіть зони, вільні від цифрових пристроїв.
Призначте священні місця, де користування пристроями забороняється. Наприклад, одна сім’я вирішила, що коли вони їдуть по місту на машині, забороняється користуватися телефонами і пристроями, аби члени сім’ї могли поспілкуватися. Такі види обмежень дають можливість постійно виявляти увагу і відчувати зв’язок, що є сімейним запобіжним заходом від самотності.
Освятити наші домівки
Щоб наші домівки стали небесами у цьому світі, необхідно докладати зусиль й бути пильними, особливо з огляду на те, що навколо нас так багато цифрових відволікаючих факторів. Однак наші сімейні стосунки та здоров’я варті всіх тих зусиль.