Видатні спортсмени та євангелія

Чотири видатні спортсмени, які є членами Церкви, розповідають про те, як євангелія допомогла їм не лише в спорті, але й у житті.

Кейсі Паттерсон: пляжний волейбол

Я ніколи не забував слова з одного виступу на генеральній конференції: “Наполегливо працювати … означає долучитися до роботи “всім своїм серцем, могутністю, розумом і силою” (Учення і Завіти 4:2). Лише це відрізняє посередність від неперевершеності” (F. David Stanley, “The Principle of Work”, квітнева генеральна конференція 1993 р.).

У спорті я зосереджуюся на тому, щоб бути витривалим і мати позитивне ставлення. Легко дивитися на когось, хто може стрибнути вище за тебе або виступити краще, однак найголовніше—це контролювати своє ставлення. Наполеглива праця—ось що визначає вашу долю. Важливо порівнювати себе з собою—і ні з ким більше.

Про Кейсі:

Грає у волейбол майже 25 років.
Має три молодші сестри.
На змаганнях виступає за США.
Цікавий факт: Його мама не дозволяла йому зробити зачіску ірокез, поки він не відслужить на місії й не одружиться.

Джейсон Сміт: легка атлетика

Коли мені було вісім років, у мене виявили захворювання очей, і з роками зір упав до менше ніж 10 відсотків. Але в мене було багато благословень завдяки спорту: я бігун і брав участь у параолімпійських іграх. Кілька років тому через травму я переніс операцію, і я не був упевнений, що знову зможу змагатися. Але Небесний Батько благословив мене зціленням і здатністю й надалі брати участь у змаганнях.

Я знаю, що Небесний Батько любить мене і хоче для мене найкращого. Він втішає та запевняє, що все, що відбувається,—мені на користь.

Про Джейсона:

Займається бігом 15 років.
У нього є брат і три сестри.
У змаганнях виступає за Ірландію.
Цікавий факт: участь у змаганнях високого рівня дає йому унікальну можливість ділитися євангелією.

Мері Лейк: волейбол

У юному віці багато дівчат потерпає від того, що супротивник намагається занизити їхню самооцінку. Світ звертає головну увагу на ваш зовнішній вигляд, а якщо ви ще й спортсменка, то на вас дивляться постійно. Я дуже хвилювалася, коли грала у волейбол в Університеті Бригама Янга. На мене дивилося багато очей, і я почувалася невпевнено. Я молилася, щоб подолати сумніви, які супроводжували ту невпевненість. Відповідь не надійшла негайно, але я знала, що саме молитви й час, який я присвячувала Небесному Батькові, допомогли мені вийти з того стану.

Дух нагадував мені, що тепер я інша людина у порівнянні з тим, якою була 4 роки тому. Озираючись назад, я бачу, коли Небесний Батько давав мені зрозуміти й відчути, що моя цінність є набагато вищою, ніж мені здавалось.

Я—набагато більше, ніж просто спортсменка. Моя мама каже: якщо я навіть перестану займатися всім тим, з чим мене асоціюють інші люди, я все одно можу залишатися чудовою людиною і прекрасною дочкою. Моя сім’я ставиться до мене, як до простої людини й любить мене не за спортивні досягнення. Це дає можливість ще більше насолоджуватися спортом, оскільки моя самооцінка насправді не пов’язана з тим, як я виступаю. Волейбол—це лише певна кількість років мого життя, але моя сутність—безкінечна.

Молодші дівчата часто підходять до мене і говорять зі мною про волейбол. Я бачу відблиск того, ким вони є і що до них відчуває Небесний Батько. Я просто хочу, щоб вони зрозуміли, що їм не потрібно належати до спортивної команди свого коледжу чи робити щось надзвичайне, аби мати велику цінність і відчувати любов. Моє головне послання до них таке: запитайте Небесного Батька, якою є їхня цінність, і зрозумійте, що вона не пов’язана з жодним видом їхньої діяльності.

Про Мері:

Грає у волейбол з семирічного віку.
Наймолодша в сім’ї, де є шестеро дітей. У неї три сестри і двоє братів.
У змаганнях виступає за США.
Цікавий факт: Любить мати справу з цифрами і вивчала бухгалтерську справу в Університеті Бригама Янга.

Джексон Пейн: гімнастика

У мене були великі шанси взяти участь в Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні, але на найважливіших змаганнях я упав з гімнастичного снаряду. Я втратив шанс потрапити на Олімпійські ігри. Я був на пів дорозі до мети, і мої мрії розбилися.

Невдовзі після тієї поразки я вирішив, що поїду на місію. Я міг не поїхати, якби потрапив на Олімпійські ігри, але на місії я бачив чудеса, які траплялися на кожному кроці. Я був такий вдячний за цю можливість.

Євангелія допомогла мені приймати правильні рішення, особливо в ті часи, коли важко дотримуватися норм. Завдяки їй я сформувався як особистість і визначилися всі мої цінності.

Про Джексона:

Займається гімнастикою майже 22 роки.
П’ятий з шістьох дітей у сім’ї. Має трьох старших братів, старшу сестру й молодшу сестру.
У змаганнях виступає за Канаду.
Цікавий факт: Мав можливість потиснути руку Президенту Гордону Б. Хінклі (1910–2008) під час освячення Едмонтонського храму в Канаді.