Самозабезпечення визначається як “здатність, зобов’язання і старання забезпечити себе і свою сім’ю духовно і матеріально тим, що є життєво необхідним. Навчившись забезпечувати самих себе, члени Церкви також здатні краще служити й піклуватися про інших” (Довідник 2, 6.1.1). Три ключових вчення можуть допомогти нам зрозуміти, як бути самозабезпеченими в житті:
Перше---самозабезпеченість є невід’ємною заповіддю в плані спасіння. Президент Спенсер В. Кімбол навчав: “Церкві та її членам наказано Господом бути самозабезпеченими і самостійними. (Див. УЗ 78:13–14). Відповідальність за соціальне, психологічне, духовне, фізичне або економічне благополуччя особи лежить, по-перше, на самій особі, по-друге, на її сім’ї, а по-третє, на Церкві, якщо вона є відданим її членом” (Учення Президентів Церкви: Спенсер В. Кімбол [2006], с. 124).
Друге---Бог може і забезпечить шлях для Своїх праведних дітей стати самозабезпеченими. “І Моя мета—забезпечити Моїх святих, бо все є Моїм” (УЗ 104:15).
Третє---усе, включаючи мирські турботи, є духовними справами для Бога (див. УЗ 29:34). Якщо ми беремо зобов’язання жити за євангелією більш віддано, то можемо стати більш самозабезпеченими як матеріально, так і духовно. Президент Дітер Ф. Ухтдорф навчав: “Дві великі заповіді—любити Бога і любити свого ближнього—це поєднання матеріального і духовного. … Матеріальне і духовне, як два боки монети, є нероздільними” (Дітер Ф. Ухтдорф, “Допомагаючи у Господній спосіб”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 53).
Серед євангельських принципів, які можуть допомогти нам бути більш самозабезпеченими, є такі: зростаюча віра в Небесного Батька та Ісуса Христа, здатність ставати більш слухняними, каятися в наших помилках, праведно використовувати нашу свободу волі та служити іншим. За більш детальною інформацією звертайтеся до брошури Мій фундамент для самозабезпечення.
Зображення
Президент Томас С. Монсон
“Самозабезпечення---це продукт нашої праці та основа для всього іншого, що сприяє благополуччю. … Давайте ж працювати, щоб задовольнити свої потреби. Давайте ж будемо самозабезпеченими і незалежними. Спасіння неможливо отримати без цього принципу”.
Томас С. Монсон (цитата з Меріона Г. Ромні), “Guiding Principles of Personal and Family Welfare”, Ensign, Sept. 1986, 3)
Ініціатива із самозабезпечення скеровується провідниками священства
Кіл Сіону є місцем безпеки, яке захищає усіх, хто до нього входить. Мета колу---бути “захист[ом] і … притулк[ом] від бурі і від гніву, коли його буде … пролито на всю землю” (УЗ 115:6). Кіл---місце для збирання, де члени Церкви можуть служити і зміцнювати одне одного, ставати єдиними та отримувати обряди священства й євангельські настанови (Довідник 1, вступ).
Провідникам священства Господь сказав: “Я дав вам … ключі … для роботи священнослужіння та вдосконалення моїх святих” (УЗ 124:143). Президент Дітер Ф. Ухтдорф навчав: “Господній спосіб самозабезпечення—це збалансування багатьох складових життя, у т.ч. це освіта, підтримання здоров’я, зайнятість, сімейні фінанси та духовна сила. … Що це означає, великою мірою буде визначатися тим, що ви збираєтеся з’ясувати для себе. Кожна сім’я, кожна спільнота, кожна територія у світі---різні” (“Допомагаючи у Господній спосіб”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 55).
Ініціатива із самозабезпечення---це знаряддя, яке президенти колів і єпископи можуть використовувати як допомогу у божественно призначеному їм обов’язку піклуватися про бідних і нужденних.
Зображення
Президент Гарольд Б. Лі
“Не потрібна жодна нова організація, щоб турбуватися про потреби цього народу. Усе, що необхідно,---це щоб священство Бога взялося за роботу”.
Президент Гарольд Б. Лі, “Admonitions for the Priesthood of God”, Ensign, Jan. 1973, 104
Комітет самозабезпечення колу
Для того, щоб зрозуміти існуючі в їхньому колі потреби із самозабезпечення й задовольняти їх, президентство колу може організувати комітет самозабезпечення колу як складову ради колу. Комітет самозабезпечення колу очолюється членом президентства колу і збирається регулярно для розгляду потреб із самозабезпечення в колі та планування відповідного реагування. Очікується, що комітети самозабезпечення колу працюватимуть із радою єпископів з питань благополуччя, аби визначати і задовольняти існуючі потреби.
У комітет самозабезпечення колу зазвичай входять: член вищої ради колу, член президентства Товариства допомоги колу, голова ради єпископів з питань благополуччя і хтось із покликаних фахівців з питань самозабезпечення колу. Іншими членами комітету можуть бути члени президентств Товариства молодих чоловіків і Товариства молодих жінок колу, додаткові фахівці колу та місіонери.
Роль комітету самозабезпечення колу
У зв’язку із розглядом потреб окремих осіб і сімей у колі й плануванням заходів для їх задоволення комітет займається такими питаннями:
Навчання єпископів і рад приходів вченню про самозабезпеченість і надання підтримки у виконанні їхніх обов’язків.
Розробка простого плану підтримки єпископів і задоволення потреб колу, пов’язаних із самозабезпеченням. Див. “Питання для розгляду комітетами” в кінці цього Путівника для провідника.
Регулярне проведення духовних вечорів, присвячених самозабезпеченню, й організація груп із самозабезпечення.
За необхідністю проведення постійного навчання координаторів.
Періодичне відвідання зборів груп із самозабезпечення й обмін інформацією з єпископами і радами приходів щодо успіхів членів Церкви.
Збирання й передача інформації стосовно місцевих ресурсів, доступних в межах громади і в Церкві. Ресурсами можуть вважатися імена людей, які можуть надати допомогу; урядові програми; можливості працевлаштування тощо. Місцевий менеджер Служби із самозабезпечення також може допомагати у збиранні й поширенні інформації щодо місцевих ресурсів.
Зображення
роль комітету з питань самозабезпечення
Зображення
Президент Джозеф Ф. Сміт
“Головним ученням для святих останніх днів є те, що на релігію, яка не може спасти людей від фізичної смерті і привести їх до земного процвітання та щастя, не можна покладатися у справі духовного спасіння та піднесення в житті прийдешньому”.
Президент Джозеф Ф. Сміт, Учення Президентів Церкви: Джозеф Ф. Сміт (2011), c. 163
Фахівець колу з питань самозабезпечення
Фахівцем(ями) колу (або округу) з питань самозабезпечення можуть служити сестра, брат або подружня пара. Тісно співпрацюючи з членами комітету, фахівець здійснює нагляд за проектами та заходами із самозабезпечення в межах колу. Фахівці колу служать як консультанти для єпископів та інших провідників приходів (Довідник 2, 6.3.3) і можуть допомагати членам Церкви в таких потребах, як: освіта, навчання, сімейні кошти та Постійний фонд освіти (де він діє) (Довідник 2, 6.2.5). При потребі єпископ може покликати також фахівців приходу (або філії) з питань самозабезпечення.
Обов’язки фахівців можуть бути такими:
Навчати єпископів та ради приходів і допомагати їм на їхнє прохання.
Співпрацювати з комітетом колу з питань самозабезпечення для координування духовних вечорів й організації груп.
“Це Божа воля, щоб ми були вільними чоловіками і жінками, здатними піднятися до свого повного потенціалу як в матеріальному, так і в духовному, щоб ми були вільними від принизливих обмежень бідності і рабства гріха, щоб ми насолоджувалися самоповагою і незалежністю, щоб ми були підготовлені у всьому, аби приєднатися до Нього в Його целестіальному царстві”.
Як члени Церкви навчаються і діють, щоб стати самозабезпеченими
Спочатку єпископати і ради приходів з молитвою обмірковують імена людей, які мають труднощі і могли б отримати користь від покращення самозабезпечення. В ідеалі людину персонально запрошують або відвідати духовний вечір (якщо проводяться), або одразу приєднатися до групи із самозабезпечення. Крім цього, слід подумати про те, щоб запросити людей, які можуть зміцнити інших, вділивши від свого часу і талантів (див. УЗ 82:18–19).
Члени Церкви збираються у групах із самозабезпечення
Спаситель навчав, що “де двоє чи троє зберуться разом в імʼя Моє, стосовно чогось, знайте, там буду Я серед них” (УЗ 6:32). Групи із самозабезпечення є маленькими радами, орієнтованими на конкретні дії. Вони збираються разом, щоб допомагати формувати навички і віру кожного учасника. Під час зборів групи з багатьох різних джерел може прийти особисте одкровення. Окрім посібників кожен учасник має знання, досвід і дари, які можуть допомогти іншим навчатися і зростати.
Зазвичай група складається з 8--12 осіб і зустрічається по дві години кожного тижня протягом приблизно 12 тижнів.
Як працюють групи
Навчання як доктрині, так і життєвим навичкам
Під час кожних зборів групи учасники приділяють час огляду доктринальних принципів самозабезпеченості, в тому числі, важливості обрядів. Вони також навчаються практичних навичок, а саме: розпоряджання особистими коштами, пошук кращої роботи або започаткування і розвиток малого бізнесу.
Групи беруть зобов’язання і звітують про свої досягнення
Кожні збори групи починаються з того, що учасники звітують групі про виконання своїх зобов’язань попереднього тижня. Після цього учасники радяться разом, щоб визначити перешкоди і шлях їх подолання.
У групах із самозабезпечення пропонуються три речі, які, як сказав Президент Гордон Б. Хінклі, потрібні кожному новонаверненому: “друг, відповідальність і насичення “добрим словом Бога” (Мороній 6:4)” (“Converts and Young Men”, Ensign, May 1997, 47; див. також Мороній 6:3–9).
Учасники діляться своїм знанням з членами сім’ї
Навчання більшою мірою відбувається за межами зборів групи, коли члени Церкви дотримуються своїх зобов’язань, застосовуючи нові навички. Учасників заохочують ділитися з членами сім’ї тим, про що вони дізналися.
Учасники зміцнюють одне одного як “партнери в дії”
Кожного тижня учасників просять підтримувати і зміцнювати іншого члена групи. Ці “партнери в дії” допомагають одне одному дотримуватися своїх зобов’язань. Для цього вони регулярно контактують і висловлюють заохочення.
Зображення
Президент М. Рассел Баллард
“Немає таких проблем сім’ї, приходу чи колу, які не можна було б вирішити, якщо прагнути вирішення у Господній спосіб, а саме радячись, по-справжньому, радячись одне з одним”.
М. Рассел Баллард, Counseling with Our Councils, rev. ed. (2012), 4
Координатори скеровують тижневі групові зустрічі
У групах із самозабезпечення ведучим є не вчитель, а координатор, який скеровує збори. Координатори не читають лекцій, натомість вони слідують матеріалу курсів і запрошують до участі всіх членів групи. Координатори створюють атмосферу, в якій Святий Дух може навчати учасників “[усього, що їм] слід робити” (2 Нефій 32:5; див. також 2 Нефій 32:3).
Безперервний прогрес
У разі потреби можуть бути призначені фахівці колу, волонтери або домашні і візитні вчителі для того, щоб слідкувати за успіхами або наставляти окремих учасників по телефону або під час особистих зустрічей. Комітет колу з питань самозабезпечення також може прийняти рішення періодично організовувати зустрічі випускників групи із самозабезпечення, щоб учасники могли продовжувати дружні стосунки, ділитися досвідом і переглядати принципи з брошури Мій фундамент для самозабезпечення.
Хто повинен брати участь у групах?
Користь можуть отримати члени Церкви, які перебувають у таких ситуаціях: ті, хто користується допомогою з пожертвувань від посту; безробітні або зайняті неповний робочий день; колишні місіонери, які нещодавно повернулися; недавні навернені; малоактивні члени Церкви та одинокі батьки.