Семінарія
Дії 12:1–19


Дії 12:1–19

Ангел допомагає Петру звільнитися із в’язниці. Охоронці в’язниці, втративши свідомість, лежать на підлозі.

Апостоли стикнулися зі спротивом, намагаючись просувати вперед справу Спасителя. Якова прирекли на мученицьку смерть за наказом Ірода, а Петра ув’язнили, проте пізніше ангел визволив його у відповідь на молитви членів Церкви. Цей урок має допомогти вам розвинути більшу довіру до Небесного Батька і більше вірити, що Він відповідає на молитви.

Різні результати

Поміркуйте над тим, як саме люди можуть реагувати у наведених далі ситуаціях:

Молодий чоловік протягом багатьох років старанно молиться, аби його батько вилікувався від раку, проте той не одужує.

Молода жінка палко молиться, аби її мати вилікувалась від раку, і після років страждань її мати дивовижним чином одужує.

  • Коли на ваші молитви чи молитви інших людей не було такої відповіді, на яку ви або вони очікували?

  • Як ви реагували на це?

  • Як ваш рівень довіри до Небесного Батька вплинув на вашу реакцію?

У своєму щоденнику для навчання вкажіть чудеса та благословення, які ви прагнете отримати. Поміркуйте про те, як більша довіра до Бога може змінити ваше життя на краще. Навчаючись, шукайте істини та приклади, які можуть допомогти вам більше довіряти Небесному Батьку та Його відповідям на молитви.

Переслідування членів Церкви

З поширенням євангелії римські та юдейські провідники стали переслідувати провідників та членів Церкви. Деяких провідників Церкви, наприклад, Петра та Івана, Бог дивовижним чином визволив (див. Дії 5:17–21), а деяких, як от Степана,—ні (див. Дії 7:54–60).

Читаючи Дії 12:1–4, уявіть себе членом Церкви під час цих подій. Слово гнобити означає гнітити чи кривдити. У вірші 4 йдеться про те, що Ірод приставив до Петра 16 солдатів для охорони й планував пізніше публічно стратити його.

  • Які почуття й запитання могли б у той час виникнути у вас як члена Церкви?

Прочитайте Дії 12:5 та дізнайтеся, як відреагували на це члени Церкви.

  • Чому могло бути важко виявляти віру, молячись за Петра?

  • Яке розуміння, на вашу думку, мали члени Церкви стосовно Небесного Батька, що спонукало їх це зробити?

Прочитайте Дії 12:6–11 та дізнайтесь, що молитви членів Церкви були почуті.

Писання ручкою чи олівцем на аркуші паперу. 1. У своєму щоденнику для навчання дайте відповіді на наведені далі запитання:

  • Які почуття чи думки могли у вас виникнути, якби ви були очевидцями такої відповіді на молитву?

  • Як подібна подія могла б вплинути на вашу довіру до Небесного Батька?

  • Які істини стосовно молитви ми можемо дізнатися з цієї розповіді?

Щира та палка молитва

Одна з істин, про яку ми можемо дізнатися з цієї розповіді, полягає в тому, що наші щирі та палкі молитви запрошують Божі чудеса та благословення у наше життя та життя інших людей.

Чудеса, які відбуваються завдяки сповненій віри молитві зазвичай малі та прості, а не великі та вражаючі.

Можливо, ви захочете переглянути відео “Пильнуйте і кожного часу моліться”, часовий код від 12:17 до 13:07, яке можна знайти на сайті ChurchofJesusChrist.org, або ж прочитати наведене далі висловлювання, аби дізнатися про чудо, яке завдяки молитві відбулося в житті президента М. Рассела Балларда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.

15:1

Пильнуйте і кожного часу моліться

Президент Баллард навчає нас необхідності молитися про безпеку і мир у наших країнах, сім’ях та за провідників Церкви.

Офіційний портрет старійшини М. Рассела Балларда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, 2004 р.

“Я знаю про силу молитви з власного досвіду. Нещодавно я був один у своєму офісі. Я щойно пройшов медичну процедуру на моїй руці. Рука була чорно-синьою, набряклою і боліла. Сидячи за столом, я не міг зосередитися на важливих і невідкладних справах через цей біль, який відчував.

Я став на коліна в молитві і попросив Господа допомогти мені зосередитися, щоб я міг виконати свою роботу. Я встав і повернувся до купи паперів на моєму столі. Майже одразу мій розум став ясним і зосередженим, і я зміг виконати всі нагальні справи”.

(М. Рассел Баллард, “Пильнуйте і кожного часу моліться”, Ліягона, лист. 2020, с. 79).

Писання ручкою чи олівцем на аркуші паперу. 2. У своєму щоденнику для навчання дайте відповіді на такі запитання:

  • Які ситуації були у вашому житті чи житті інших людей, коли Бог відповідав на молитви?

  • Чого цей досвід навчив вас про почуття та бажання Небесного Батька щодо вас та інших людей?

  • Як цей досвід вплинув на ваше бажання та здатність довіряти Небесному Батьку?

Довіра до Бога

Прочитайте Дії 12:12–17, аби дізнатися, як закінчується ця розповідь. Майте на увазі, що Яків, згаданий у вірші 17, — це не той Яків, про якого йде мова у вірші 2.

Іноді отримана відповідь на молитви відрізняється від тієї, яку ми очікуємо. Мученицька смерть Якова може бути одним з таких прикладів. Святі на той час, ймовірно, молилися і за Якова, та все ж він був убитий Іродом (див. Дії 12:2).

Поміркуйте про наведені на початку уроку сценарії, а також про випадки з вашого життя, коли Бог відповідав на ваші молитви не так, як ви очікували.

  • Яке знання про Небесного Батька може допомогти вам довіряти Йому в цих ситуаціях?

Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, навчав про те, що може допомогти нам, коли ми отримуємо не такі відповіді на наші молитви, як сподіваємося. Можливо, ви захочете переглянути відео “Зцілення хворих”, часовий код від 15:19 до 16:55, або прочитати наведені далі слова.

17:35

Healing the Sick

We have this priesthood power, and we should all be prepared to use it properly.

Офіційний портрет президента Далліна Х. Оукса, зроблений у березні 2018 р.

“Ми, діти Бога, знаючи про Його велику любов і Його неосяжне знання того, що є найкращим для нашого вічного благополуччя, довіряємо Йому. Перший принцип євангелії — віра в Господа Ісуса Христа, а віра — це довіра. Я відчув довіру до слів мого двоюрідного брата, які він сказав на похороні дівчинки-підлітка, яка померла від тяжкої недуги. Він сказав слова, які спочатку розчарували, а потім надихнули мене: “Я знаю: на те, щоб вона померла, була воля Господа. Її добре лікували. Їй давали благословення священства. Її ім’я подавали в храм для молитви. Було промовлено сотні молитов, щоб вона одужала. І я знаю, що в цієї сім’ї достатньо віри, щоб вона була зцілена, якби тільки не воля Господа забрати її додому у цей час”. Я відчув таку ж довіру і в словах батька іншої надзвичайної дівчинки, яка нещодавно померла у підлітковому віці від раку. Він сказав: “Наша сім’я вірить в Ісуса Христа, і ця віра не залежить від наслідків”. Ці вчення є для мене істинними. Ми робимо все можливе для зцілення дорогих нам людей, а потім віддаємо все в руки Господа”.

(Даллін Х. Оукс, “Зцілення хворих”, Ліягона, трав. 2010, с. 50).

  • Що з того, чого навчає президент Оукс, на вашу думку, важливо пам’ятати? Чому?

Писання ручкою чи олівцем на аркуші паперу. 3. Зробіть наступне.

З огляду на те, що ви сьогодні вивчили, зробіть запис у щоденнику, використавши щонайменше одну з таких підказок:

  1. Що ви дізналися про Небесного Батька, що посилило вашу довіру до Нього

  2. Що ви дізналися про молитву, що вам хочеться пам’ятати

  3. Враження, отримані від Святого Духа про те, як покращити власні молитви, чи те, як ви можете прагнути більше довіряти Небесному Батьку

Додатково: Бажаєте дізнатися більше? 

Що нам потрібно розуміти, коли відповіді на молитви, здається, не приходять?

Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював:

Останній офіційний портрет старійшини Річарда Г. Скотта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, 2004 р. Помер 22 вересня 2015 року.

“Коли відповіді на молитви, на які ми потребуємо негайної відповіді, здається, не приходять, то це може бути через те, що ми не розуміємо деяких істин щодо молитов або не впізнаємо відповідей, коли вони приходять…

Він чує кожну молитву і відповідає на неї у Свій спосіб”.

(Richard G. Scott, “Learning to Recognize Answers to Prayer”, Ensign, Nov. 1989, 30–31)

Як мої молитви можуть благословити провідників Церкви сьогодні?

З Писань ми дізнаємось, що Перше Президентство підтримується “довірою, вірою та молитвою Церкви” (див. Учення і Завіти 107:22). Служачи Президентом Церкви, Томас С. Монсон (1927–2018) сказав наступне: “Як і під час попередніх конференцій, я дякую вам за ваші молитви за мене. Вони потрібні мені; я відчуваю їх” (“У розлуці хай веде Господь”, Ліягона, лист. 2012, с.111).