Матвій 18:21–35

Притча про немилосердного боржника

Ісус Христос, відповідаючи на запитання Петра про прощення, розповів притчу про немилосердного боржника. Цей урок може допомогти вам стати більш схожими на Небесного Батька та Ісуса Христа, якщо ви стараєтеся прощати інших.

“Простиш мені?”

Під час Другої світової війни жінка на ім’я Коррі тен Боом кілька місяців страждала в концентраційному таборі нацистів Равенсбрюк в Німеччині. Її сестра Бетсі в ньому загнула. Після війни Коррі виступала перед групою людей, розповідаючи про Боже прощення. Єпископ Кіт Б. Мак-Муллін, колишній член Верховного єпископату, описав, що сталося після її виступу. Читаючи це, подумайте, як Коррі могла б зреагувати.

До неї підійшов чоловік. Вона впізнала його. То був один з найжорстокіших наглядачів у таборі. “У своєму виступі ви згадали Равенсбрюк,—сказав він.— Я був там наглядачем. … Однак з того часу … я став християнином”. Він розповів, що прагнув здобути у Бога прощення за ту жорстокість, яку виявляв. Чоловік простягнув свою руку й запитав: “Ви мене прощаєте?” [Corrie ten Boom, Tramp for the Lord (1974), 56].

(Кіт Б. Мак-Муллін, “Наш обов’язок”, Ensign або Ліягона, трав. 2010, с. 13)

• Які думки могли виникнути у Коррі в той момент?

• Чому прощати інших може бути так важко?

Прочитайте Матвій 18:21–22 і дізнайтеся, як Ісус відповів на запитання Петра про прощення.

• Як би ви пояснили те, чого Ісус навчав Петра?

• Чому, на вашу думку, Господь наказує нам бути людьми, які готові прощати?

• Які у вас є запитання стосовно заповіді Спасителя прощати інших?

Поміркуйте про свої почуття стосовно прощення. Чи є хтось, кого вам важко простити? У своєму щоденнику для навчання запишіть, як здатність прощати тих, хто вас образив, може благословити ваше життя. Також можна записати, наскільки іншим буде ваше життя, якщо ви не будете намагатися прощати інших.Вивчаючи притчу, яку Господь розповів Петру, зверніть увагу на те, як бажання Господа прощати нас може допомогти вам прощати інших.

Притча про немилосердного боржника

Прочитайте Матвій 18:23–27 і дізнайтесь, як цар у притчі повівся з боржником. Важливо знати, що 10 000 талантів—це борг, який неможливо сплатити. За часів Ісуса бідному робітнику, щоб заробити стільки грошей, знадобилося б 250 000 років (див. Jay A. Parry and Donald W. Parry, Understanding the Parables of Jesus Christ [2006], 95).

• Чому, на вашу думку, розповідаючи цю притчу, Ісус говорить про борг, який неможливо сплатити?

Прочитайте решту притчі у Матвій 18:28–35 , намагаючись зрозуміти, як ми маємо ставитись одне до одного та чому. Варто зазначити, що 100 динаріїв у той час дорівнювали заробітку бідного робітника за три місяці ( вірш 28).

1. У своєму щоденнику для навчання дайте відповіді на такі запитання:

• Що ви дізнаєтеся з цієї притчі про прощення?

• Чому важливо розуміти, скільки милості виявляє до нас Спаситель?

Одна з істин, про яку ми дізнаємося з цієї притчі, полягає в тому, що ми можемо наслідувати приклад Ісуса Христа, прощаючи інших так само, як Він прощає нас.

Господь наголосив на важливості прощення інших у нашому розподілі. Прочитайте Учення і Завіти 64:9–11 і знайдіть, чого Господь навчав про прощення.

2. У своєму щоденнику для навчання дайте відповідь на таке запитання:

• З огляду на те, що ви дізналися сьогодні, чому, на вашу думку, Господь бажає, щоб ми прощали всіх людей?

Ісус Христос може допомогти нам прощати інших

Іноді буває складно прощати інших. Проте з допомогою Спасителя можливо все.

Читаючи заключну частину історії, яку розповів єпископ Мак-Муллін про зустріч Коррі з її колишнім наглядачем з концтабору, зверніть увагу на те, як Ісус дав їй силу простити.

Ви можете переглянути відео “Шлях нашого обов’язку” на сайті ChurchofJesusChrist.org з часовим кодом від 2:16 до 3:26.

Our Path of Duty

Duty does not require perfection, but it does require diligence. It is not simply what is legal; it is what is virtuous.

Додатково: Бажаєте дізнатися більше?

Maтвій 18:24 . Яка грошова вартість 10 000 талантів?

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Отож, будьте досконалі—зрештою

Старійшина Холланд навчає, що прагнучи виконати заповідь бути досконалими, ми не повинні впадати в розпач, а маємо бути завзятими, щоб досягати цієї мети у вічності.

Вчені розходяться в думках щодо згаданої тут грошової вартості, і вибачте за те, що я порівняю її з грошовою системою США, але, спростивши підрахунки, ми отримуємо такі результати: якщо менший, непрощений борг у 100 динаріїв, складав би, скажімо, 100 доларів на даний час, тоді борг у 10 000 талантів, який так легко було прощено, міг сягати 1 мільярда доларів або більше!

Як особистий борг, ця цифра є просто астрономічною—абсолютно поза нашим сприйняттям. (Ніхто не може накупити речей на таку суму!) Але для цілей цієї притчі, вона й мала бути неосяжною; вона й мала бути поза нашою спроможністю збагнути, не кажучи вже про нашу здатність повернути її. Це тому, що ця історія не про двох боржників, які мали спірне питання в Новому Завіті. Ця історія про нас, занепалу людську сім’ю, земних боржників, грішників і в’язнів, якими усі ми є. Кожен із нас є боржником, і вироком було ув’язнення кожного з нас. І в такому стані всі ми і залишилися б, якби не благодать Царя, Який звільняє нас тому, що любить нас і “зворуши[в]ся співчуттям до нас” [ Учення і Завіти 121:4 ]”.

(Джеффрі Р. Холланд, “Отож, будьте досконалі—зрештою”, Ensign або Ліягона, лист. 2017, с. 41)

Якщо я відчуваю біль за заподіяне мені, чи означає це, що я досі не простив/ла ту людину?

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Однак для будь-кого з вас, хто переносить у своєму житті величезні страждання, важливо звернути увагу на те, чого [Ісус Христос] не казав. Він не казав: “Вам заборонено відчувати справжні біль або смуток, викликані руйнівними вчинками іншої людини.

(Джеффрі Р. Холланд, “Служіння примирення”, Ensign або Ліягона, лист. 2018, с. 79)

Старійшина Девід Е. Соренсен, сімдесятник, навчав, якою важливою є істина, що стосується заповіді прощати.

Я хотів би уточнити, що прощення гріхів не повинно плутатися з терпінням зла. … Хоча ми маємо простити ближнього, який робить нам шкоду, ми повинні вдаватися до конструктивних заходів, щоб цього більше не сталося.

(Девід Е. Соренсен, “Прощення замінить гіркоту любов’ю”, Ensign або Ліягона, трав. 2003, с. 12)

Як прощення інших може визволити нас?

Перегляньте відео “Принципи миру: прощення” (1:49) на сайті ChurchofJesusChrist.org і дізнайтесь, яке полегшення відчула жінка, простивши рідного батька через багато років після розлучення своїх батьків.

Отож, будьте досконалі—зрештою

Старійшина Холланд навчає, що прагнучи виконати заповідь бути досконалими, ми не повинні впадати в розпач, а маємо бути завзятими, щоб досягати цієї мети у вічності.

Що Спаситель мав на увазі, коли сказав Петру прощати інших “до семидесяти раз по семи”? ( Матвій 18:22)

Старійшина Лінн Г. Роббінс, колишній член президентства сімдесятників, пояснив:

По суті, Спаситель сказав Петрові, що не треба навіть рахувати—щоб не встановлювати межі на прощення. …

Зрозуміло, що Спаситель не встановлював максимальну межу—490. Це все одно, що сказати, що прийняття причастя працює лише 490 разів, а на 491 раз небесний аудитор втрутиться і скаже: “Вибачте, але термін дії вашої картки покаяння щойно закінчився—відтепер ви самі по собі”.

Господь використав математичний приклад семидесяти разів по сім як метафору Його нескінченної Спокути, Його безмежної любові та Його необмеженої благодаті. “Так, і скільки Мої люди каятимуться, стільки Я прощатиму їм їхні гріхи проти Мене” [ Мосія 26:30 ; курсив додано].

(Лінн Г. Роббінс, “До семидесяти раз по семи”, Ensign або Ліягона, трав. 2018, с. 23)