“Розділ 3: Урок 2 — План спасіння, підготовлений Небесним Батьком”, Проповідуйте Мою євангелію: Як ділитися євангелією Ісуса Христа (2023)

“Розділ 3: Урок 2”, Проповідуйте Мою євангелію

Розділ 3: Урок 2

План спасіння, підготовлений Небесним Батьком

Люди можуть хотіти знати

Якою є мета життя?
Звідки ми прийшли?
Чи існує Бог, Який дбає про мене? Як я можу відчути, що Він дбає?
Як я можу повірити в Бога, коли відбувається стільки всього поганого?
Чому життя іноді таке важке? Як мені зміцнитися у такі часи?
Як я можу стати кращою людиною?
Що станеться після того, як я помру?

Відновлена євангелія Ісуса Христа допомагає нам відповісти на важливі запитання душі. Завдяки євангелії ми дізнаємося про нашу божественну сутність і наш вічний потенціал як дітей Бога. Євангелія дає нам надію і допомагає знайти мир, щастя і сенс. Коли ми стикаємося з життєвими викликами, життя за євангелією допомагає нам зростати і зміцнюватися.

Бог прагне найкращого для Своїх дітей і бажає дати нам Свої найвеличніші благословення — безсмертя і вічне життя (див. Мойсей 1:39; Учення і Завіти 14:7). Оскільки Він любить нас, Він підготував для нас план, аби ми отримали ці благословення. У Писаннях цей план називається планом спасіння, великим планом щастя і планом викуплення (див. Алма 42:5, 8, 11, 13, 15, 16, 31).

За Божим планом кожен з нас здійснює подорож таким маршрутом: доземне життя, народження, смертне життя, смерть і життя після смерті. Бог забезпечив нас тим, що нам знадобиться під час цієї подорожі, тому після смерті ми зрештою можемо повернутися у Його присутність і отримати повноту радості.

Центральне місце у Божому плані займає Ісус Христос. Завдяки Своїй Спокуті та Воскресінню Ісус дає можливість кожному з нас отримати безсмертя і вічне життя.

Під час нашого життя на землі ми не пам’ятаємо нашого доземного життя. Ми також не повністю розуміємо життя після смерті. Проте Бог відкрив багато істин стосовно цих частин нашої вічної подорожі. Завдяки цим істинам ми маємо достатньо знань, щоб зрозуміти мету життя, відчути радість і мати надію на краще майбутнє. Ці знання є священним скарбом. Вони призначені, щоб скеровувати нас у земному житті.

Доктринальна основа

У цьому розділі наведені доктрина і посилання на уривки з Писань, які вам слід вивчити, щоб зміцнити своє знання євангелії і свідчення про неї. Вони також допоможуть вам у навчанні.

Доземне життя: Божа мета і Його план для нас

Ми — діти Бога, і ми жили з Ним до нашого народження

Бог є Батьком наших духів. Ми в буквальному сенсі є Його дітьми, створеними на Його образ. Кожен з нас як дитина Бога має божественну природу. Це знання може допомогти нам пережити важкі часи і надихати нас ставати якомога кращими.

Ми жили з Богом як Його духовні діти до того, як народилися на землі. Ми є членами Його сім’ї.

“Існує одна важлива грань нашої сутності, спільна для всіх нас зараз і навічно, і про неї ми ніколи не повинні забувати і за неї завжди маємо бути вдячні. Це те, що ви є і завжди були сином або дочкою Бога, і маєте духовне коріння у вічності.…

Розуміння цієї істини — справжнє її розуміння і усвідомлення — змінює життя. Вона допомагає вам зрозуміти нашу надзвичайну сутність, якої ніхто і ніколи не зможе вас позбавити. Але навіть більше цього, вона має наповнити вас надзвичайним почуттям цінності й усвідомленням вашої безмежної значущості. І, зрештою, вона дає вам божественну, шляхетну й гідну мету в житті” (M. Russell Ballard, “Children of Heavenly Father” [Brigham Young University devotional, Mar. 3, 2020], 2, speeches.byu.edu).

Ми зробили вибір прийти на землю

Наш Небесний Батько любить нас і бажає, щоб ми стали такими, як Він. Він — піднесена істота з прославленим фізичним тілом.

У нашому доземному житті ми дізналися, що у Бога є для нас план, щоб ми могли стати такими, як Він. Одна частина Його плану полягала в тому, що ми маємо залишити наш небесний дім і прийти на землю, щоб отримати фізичне тіло. Нам також було потрібно набувати досвід і розвивати віру протягом часу, коли ми знаходимося поза присутністю Бога. Ми не пам’ятатимемо, як жили з Богом. Однак Він забезпечить нас тим, що нам потрібно, аби ми могли повернутися, щоб жити з Ним.

Свобода волі, або свобода чи здатність вибирати, є невід’ємною складовою Божого плану для нас. У нашому доземному житті кожен з нас зробив вибір дотримуватися Божого плану і прийти на землю, щоб мати змогу взяти участь у наступному етапі нашого вічного розвитку. Ми розуміли, що поки будемо знаходитись тут, у нас буде багато нових можливостей, щоб зростати і відчувати радість. Ми також розуміли, що стикнемося з протидією. Нам доведеться зазнати спокус, випробувань, лиха і смерті.

Роблячи вибір прийти на землю, ми покладалися на Божу любов і допомогу. Ми довіряли Його плану, підготовленому для нашого спасіння.

Небесний Батько вибрав Ісуса Христа, щоб Він викупив нас

Центральне місце у Божому плані займає Ісус Христос. Перед тим як прийти на землю, ми знали, що не зможемо самотужки повернутися у присутність Бога. Небесний Батько вибрав Ісуса Христа, Свого першонародженого Сина, уможливити для нас повернення до Нього і отримання вічного життя.

Ісус з готовністю прийняв це. Він погодився прийти на землю і викупити нас Своєю спокутною жертвою. Завдяки Його Спокуті й Воскресінню цілі Бога щодо нас будуть досягнуті.

Вивчення Писань

Діти Бога

Божа мета

Доземне життя

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях: “Доземне життя”, “План викуплення”
Загальний довідник, 1.1: “Божий план щастя”
Євангельські теми: “Доземне життя”, “План спасіння”

Сотворіння

За планом Небесного Батька передбачалося створення землі, де Його духовні діти отримають фізичні тіла і набуватимуть досвід. Нам необхідно жити на землі, щоб розвиватися і ставати подібними до Бога.

Під скеруванням Небесного Батька Ісус Христос створив землю і все, що є живим. Потім Небесний Батько створив чоловіка і жінку на Свій власний образ. Сотворіння є виявом Божої любові та Його прагнення надати нам можливість зростати.

Вивчення Писань

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях: “Створити, Сотворіння”
Євангельські теми: “Сотворіння”

Падіння Адама і Єви

До Падіння

Адам і Єва були першими з духовних дітей Небесного Батька, які прийшли на цю землю. Бог створив їхні фізичні тіла за Своїм власним образом. Він помістив Адама і Єву в Еденському саду. У саду вони були невинними, і Бог дбав про їхні потреби.

Коли Адам і Єва перебували в саду, Бог повелів їм не їсти плоду дерева пізнання добра і зла. Якби вони виконали це повеління, то могли б залишатися у саду. Однак вони не змогли б розвиватися, навчаючись, коли стикатимуться з протидією і викликами смертного життя. Вони не могли б пізнати радість, оскільки не могли б відчувати горе і біль.

Сатана спокушав Адама і Єву з’їсти заборонений плід, і вони вибрали це зробити. Через цей вибір вони були вигнані з саду і відділені від Божої присутності. Ця подія називається Падінням.

Після Падіння

Після Падіння Адам і Єва стали смертними. Не перебуваючи більше у стані невинності, вони зрозуміли й пізнали і добро, і зло. Вони могли користуватися своєю свободою волі, щоб вибирати між ними. Оскільки Адам і Єва стикнулися з протидією і викликами, вони отримали можливість навчатися і розвиватися. Оскільки вони пізнали горе, вони також пізнали й радість. (Див. 2 Нефій 2:22–25).

Незважаючи на свої труднощі, Адам і Єва відчували, що бути смертними — це велике благословення. Одне з благословень полягало в тому, що вони могли мати дітей. Завдяки цьому інші духовні діти Бога отримали можливість приходити на землю й отримувати фізичні тіла.

І Адам, і Єва раділи благословенням Падіння. Єва сказала: “Якби не наша провина, ми б ніколи не мали [дітей], і ніколи б не знали добра, і зла, і радості нашого викуплення, і вічного життя, яке Бог дає всім послушним” (Мойсей 5:11; див. також вірш 10).

Доктринальна ідея: Падіння

Падіння було необхідною частиною Божого плану для нашого спасіння. Завдяки Падінню для нас стало можливим прийти на землю і розвиватися, щоб ставати подібними до Бога (див. 2 Нефій 2:25).

Рішення Єви, а потім Адама скуштувати від плоду й залишити Еденський сад, було духовно непростим вибором. Загалом, як сказано у Писаннях і пророками, цей вибір називається провиною, а не гріхом (див. Уложення віри 1:2; 2 Нефій 9:6).

Деякі люди хибно вірять, що всі ми успадкували гріх внаслідок провини Адама і Єви (дехто називає цю провину “первородним гріхом”). Однак Господь відкрив, що Він “спокутував первісну вину, через що відповідальність за гріхи батьків не може впасти на голови дітей” (Мойсей 6:54).

Коли ви вперше навчаєте про Падіння, пояснюйте його дуже просто.

Вивчення Писань

У саду

Падіння

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях: “Падіння Адама і Єви,” “Свобода вибору”
Євангельські теми: “Падіння Адама і Єви,” “Свобода вибору та підзвітність”

Наше життя на землі

Багато людей задаються питанням: “Чому я тут, на землі?” Наше життя на землі є важливою частиною Божого плану, призначеного для нашого вічного розвитку. Наша кінцева мета — підготуватися до повернення у присутність Бога й отримати повноту радості. Нижче описано, як ми, живучи на землі, готуємося до цього.

Отримуємо фізичне тіло

Одна з цілей нашого приходу на землю — отримати фізичне тіло, в якому може перебувати наш дух. Наші тіла є священними, дивовижними Божими творіннями. Маючи фізичне тіло, ми можемо діяти, навчатися і пізнавати багато того, чого не можуть пізнати наші духи. Ми можемо розвиватися так, як не могли, будучи духами.

Оскільки наші тіла смертні, ми зазнаємо болю, хвороб та інших випробувань. Завдяки цьому досвіду ми можемо навчитися терпінню, співчуттю та іншим божественним якостям. Набуття цього досвіду може бути частиною нашого шляху до радості. Якщо ми вибираємо чинити правду, коли зробити це важко, то часто у такий спосіб віра, надія і милосердя стають складовими нашого характеру.

Навчаємося мудро користуватися свободою волі

Ще одна ціль смертного життя — навчитися мудро користуватися нашою свободою волі: вибирати те, що є правильним. Щоб стати подібними до Бога, необхідно навчитися мудро користуватися нашою свободою волі.

Небесний Батько та Ісус Христос навчають нас, що є правильним, і дають заповіді, щоб вести нас до щастя. Сатана спокушає нас чинити неправильно, прагнучи, щоб ми стали такими ж нещасними, як він. Ми стикаємося з протистоянням між добром і злом. Це необхідно, щоб ми навчилися користуватися нашою свободою волі (див. 2 Нефій 2:11).

Якщо ми слухняні Богові, то зростаємо і отримуємо Його обіцяні благословення. Якщо ми неслухняні, то віддаляємося від Нього і зазнаємо наслідків гріха. Гріх, зрештою, веде до нещастя, хоч інколи здається, що це не так. Часто благословення послуху — і наслідки гріха — відразу не стануть явними, тобто такими, які легко побачити. Але вони неодмінно настають, оскільки Бог справедливий.

Навіть якщо ми докладаємо всіх зусиль, щоб бути кращими, усі ми грішимо і “позбавлені Божої слави” (Римлянам 3:23). Знаючи це, Небесний Батько дав нам можливість каятись, щоб ми могли повернутися до Нього.

Покаяння приносить силу нашого Викупителя, Ісуса Христа, у наше життя (див. Геламан 5:11). Каючись, ми очищуємося від гріха через спокутну жертву Ісуса Христа і дар Святого Духа (див. 3 Нефій 27:16–20). Покаявшись, ми відчуваємо радість. Шлях для повернення до нашого Небесного Батька відкритий для нас, бо Він милосердний. (Див. “Покаяння” в уроці 3).

Навчаємося ходити вірою

Ще однією метою цього життя є набуття досвіду, який можна отримати, лише живучи окремо від Небесного Батька. Оскільки ми не бачимо Його, нам потрібно навчитися ходити вірою (див. 2 Коринтянам 5:6–7).

Бог не залишив нас самих у цій подорожі. Він посилає Святого Духа скеровувати, зміцнювати й освячувати нас. Він також дав нам Писання, пророків, молитву і євангелію Ісуса Христа.

Весь той досвід, який ми набуваємо у смертному житті, — радості й горе, успіхи й невдачі, — може допомогти нам зростати, коли ми готуємося повернутися до Бога.

Вивчення Писань

Час для зростання і розвитку

Вибір

Добро і зло

Мороній 7:12–19

Гріх

Щоб бути з Богом, ми повинні бути чистими

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях: “Смертний, Смертне життя”, “Лихо”
Євангельські теми: “Смертне життя”, “Лихо”

Спокута Ісуса Христа

Через Падіння Адама і Єви усі ми підвладні гріху та смерті. Ми не в змозі самотужки подолати наслідки гріха та смерті. У Своєму плані спасіння Небесний Батько передбачив шлях для подолання наслідків Падіння, щоб ми могли повернутися до Нього. До того як світ було створено, Він обрав Ісуса Христа бути нашим Спасителем і Викупителем.

Тільки Ісус Христос в змозі викупити нас від гріха та смерті. Він в буквальному сенсі є Сином Бога. Він прожив безгрішне життя, виявляючи цілковитий послух Своєму Батькові. Він був підготовлений і мав бажання виконувати волю Небесного Батька.

Спасителева Спокута включала в себе Його страждання у Гефсиманії, Його страждання та смерть на хресті і Його Воскресіння. Він переніс страждання, які неможливо осягнути, — настільки великі, що Він кровоточив кожною порою (див. Учення і Завіти 19:18).

Спокута Ісуса Христа — це найславетніша подія в усій історії людства. Своє Спокутною жертвою Ісус зробив дієвим план Батька. Без Спокути Ісуса Христа ми були би безпомічними, оскільки не можемо спасти себе від гріха та смерті (див. Алма 22:12–15).

Жертва Спасителя була найвищим виявом любові до Його Батька і до нас. “Ширина й довжина, і глибина й вишина” Христової любові перевершує наше розуміння (Ефесянам 3:18; див. також вірш 19).

Ісус Христос переміг смерть заради всіх

Коли Ісус Христос помер на хресті, Його дух відділився від Його тіла. На третій день Його дух і тіло возз’єдналися, щоб ніколи більше не розділятися. Він явився багатьом людям, показуючи їм, що у Нього безсмертне тіло з плоті й кісток. Це возз’єднання духа і тіла називається воскресінням.

Оскільки ми смертні, кожен з нас помре. Однак, завдяки тріумфальній перемозі Ісуса над смертю, кожну людину, народжену на землі, буде воскрешено. Воскресіння — це божественний дар для всіх, даний через милість Спасителя і Його викупительну благодать. Дух і тіло кожної людини будуть знову об’єднані й кожен з нас житиме вічно у досконалому, воскреслому тілі. Якби не Ісус Христос, смерть поклала би край всім сподіванням на майбутнє існування з Небесним Батьком (див. 2 Нефій 9:8–12).

Ісус уможливлює для нас очищення від наших гріхів

Щоб зрозуміти надію, яку ми можемо отримати завдяки Христові, нам потрібно зрозуміти закон справедливості. Це незмінний закон, за яким настають наслідки наших дій. Послух Богові веде до позитивних наслідків, а непослух — до негативних. (Див. Aлма 42:14–18). Коли ми грішимо, то стаємо духовно нечистими, а ніщо нечисте не може жити у присутності Бога (див. 3 Нефій 27:19).

Христос молиться у Гефсиманії, художник Гаррі Андерсон

Під час принесення Своєї спокутної жертви Ісус Христос став на наше місце, постраждав за наші гріхи і поніс за них кару (див. 3 Нефій 27:16–20). За Божим планом Ісус Христос отримав владу бути для нас посередником — стояти між нами і справедливістю (див. Мосія 15:9). Завдяки Своїй спокутній жертві, Ісус може предʼявляти Свої права на милість ради нас, якщо ми виявляємо віру в покаяння (див. Мороній 7:27; Учення і Завіти 45:3–5). “Так милість може задовольнити вимоги справедливості і оточує [нас] руками безпеки” (Алма 34:16).

Тільки завдяки дару Спасителевої Спокути і нашому покаянню ми можемо повернутися до Бога, щоб жити з Ним. Якщо ми каємося, то отримуємо прощення і духовно очищуємося. З нас знімається тягар вини за наші гріхи. Наші поранені душі зцілюються. Ми сповнюємося радості (див. Алма 36:24).

Хоча ми недосконалі й можемо знову припускатися помилок, в Ісуса Христа більше благодаті, любові й милості, ніж у нас невдач, недоліків чи гріхів. Бог завжди готовий обійняти нас і палко бажає це зробити, якщо ми звертаємося до Нього і каємося (див. Лука 15:11–32). Ніщо і ніхто “не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!” (Римлянам 8:39).

Ісус узяв на Себе наші муки, страждання та недуги

Своєю Спокутною жертвою Ісус Христос взяв на Себе наші муки, страждання та недуги. Тому Він знає, “будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах” (Алма 7:12; див. також вірш 11). Він запрошує: “Прийдіть до Мене”, і коли ми це робимо, Він дає нам спокій, надію, зміцнення, бачення перспективи і зцілення (Матвій 11:28; див. також вірші 29–30).

Якщо ми покладаємося на Ісуса Христа і Його Спокуту, Він може допомогти нам витерпіти наші випробування, хвороби і біль. Ми зможемо сповнитися радістю, миром і спокоєм. Завдяки Спокуті Ісуса Христа все несправедливе в житті може бути виправлено.

Вивчення Писань

Спасителева Спокута

Воскресіння

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях: “Ісус Христос”, “Спокута, Спокутувати”, “Благодать”
Євангельські теми: “Ісус Христос”, “Спокута Ісуса Христа”, “Благодать”

Духовний світ

Багато людей задаються питанням: “Що станеться після того, як я помру?” План спасіння дає деякі важливі відповіді на це запитання.

Смерть є частиною “милосердного плану” Бога, підготовленого Ним для нас (2 Нефій 9:6). Смерть — це не кінець нашого існування, а наступний етап у нашому вічному розвитку. Щоб стати подібними до Бога, ми повинні померти, а потім отримати досконале воскресле тіло.

Коли наше фізичне тіло помре, наш дух продовжує жити у духовному світі. Це тимчасове місце для навчання і підготовки перед воскресінням і Останнім судом. Знання, яке ми отримали у смертному житті, залишиться з нами.

Людей, які прийняли євангелію Ісуса Христа і жили за нею, у духовному світі “буде прийнято до стану щастя, який називається раєм” (Алма 40:12). Якщо помирають маленькі діти, вони також приймаються в рай.

У раю духи будуть відпочивати від своїх бід і смутку. Вони продовжуватимуть духовно зростати, виконуючи Божу роботу і служачи іншим. Вони навчатимуть євангелії тих, хто не прийняв її протягом свого смертного життя (див. Учення і Завіти 138:32–37, 57–59).

Люди, які не мали можливості прийняти євангелію на землі або які зробили вибір не дотримуватися заповідей, у духовному світі зазнають певних обмежень (див. Учення і Завіти 138:6–37; Алма 40:6–14). Однак, оскільки Бог є справедливим і милостивим, вони матимуть можливість бути навченими євангелії Ісуса Христа. Якщо вони приймуть її і покаються, то будуть викуплені від своїх гріхів (див. Учення і Завіти 138:58; див. також 138:31–35; 128:22). Їх буде прийнято у спокій раю. Зрештою вони отримають місце в одному з царств слави, залежно від того, який вибір вони робили у смертному житті й духовному світі.

Ми залишатимемося у духовному світі до свого воскресіння.

Вивчення Писань

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях, “Рай”.

Воскресіння, спасіння і піднесення

Воскресіння

Завдяки Божому плану ми маємо можливість зростати й отримати вічне життя. Після нашого перебування у духовному світі нашим наступним етапом цього зростання є воскресіння.

Воскресіння — це возз’єднання наших духа і тіла. Кожного з нас буде воскрешено. Це стало можливим завдяки Спасителевим Спокуті й Воскресінню. (Див. Алма 11:42–44).

Коли ми воскреснемо, кожен з нас матиме досконале фізичне тіло, не підвладне болю та хворобам. Ми будемо безсмертними, житимемо вічно.

Спасіння

Оскільки всі ми воскреснемо, усі ми будемо врятовані — тобто отримаємо спасіння — від фізичної смерті. Цей дар нам дається через благодать Ісуса Христа.

Ми також можемо бути врятовані — тобто отримати спасіння — від наслідків, які за законом справедливості мають спіткати нас за наші гріхи. Цей дар також уможливлений через заслуги і милість Ісуса Христа, якщо ми каємося. (Див. Алма 42:13–15, 21–25).

Піднесення

Піднесення, тобто вічне життя, — це найвищий стан щастя і слави у целестіальному царстві. Піднесення є даром, який дається тим, хто дотримується певних умов. Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Серед цих визначальних умов — віра в Господа, покаяння, хрищення, отримання Святого Духа і збереження вірності обрядам і завітам храму.” (“Спасіння і Піднесення”, Ліягона, трав. 2008, с. 9).

Піднесення означає вічне життя з Богом у вічних сім’ях. Це означає знати Бога та Ісуса Христа, стати такими, як Вони, і жити так, як Вони.

Вивчення Писань

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях, “Воскресіння”.
Євангельські теми: “Воскресіння”, “Спасіння”

Суд і царства слави

Примітка: Коли ви вперше навчаєте про царства слави, навчайте на базовому рівні, відповідно до потреб та розуміння людини.

Коли ми воскреснемо, Ісус Христос буде нашим справедливим і милостивим суддею. За дуже небагатьма винятками, кожен з нас отримає місце у царстві слави. Хоча всі ми воскреснемо, усі ми не отримаємо одну й ту ж вічну славу (див. Учення і Завіти 88:22–24, 29–34; 130:20–21; 132:5).

Людям, які не мали можливості повністю зрозуміти Божі закони й дотримуватися їх протягом свого смертного життя, буде дано таку можливість у духовному світі. Ісус судитиме кожну людину за її вірою, ділами, бажаннями й покаянням у смертному житті і в духовному світі (див. Учення і Завіти 138:32–34, 57–59).

У Писаннях сказано про целестіальне, террестріальне і телестіальне царства слави. Кожне з них є виявом Божої любові, справедливості й милості.

Ті, хто виявляє віру в Христа, кається у своїх гріхах, отримує обряди євангелії, дотримується своїх завітів, отримає Святого Духа і витерпить до кінця, будуть спасенні у целестіальному царстві. У це царство також потраплять люди, які під час свого смертного життя не мали можливості прийняти євангелію, але “прийня[ли] би її усім своїм серцем” і зробили це у духовному світі (Учення і Завіти 137:8; див. також вірш 7). Діти, які померли до досягнення ними віку підзвітності (восьми років), також будуть спасенними в целестіальному царстві (див. Учення і Завіти 137:10).

У Писаннях целестіальне царство порівнюється зі славою або яскравістю сонця. (Див. Учення і Завіти 76:50–70).

Люди, які жили чесно і були гідними поваги, втім “не сприйня[ли] свідчення Ісуса у плоті, але отрима[ли] його згодом”, потраплять у террестріальне царство (Учення і Завіти 76:74). Так само станеться з тими, хто не був доблесним у своєму свідченні про Ісуса. Це царство порівнюється зі славою місяця. (Див. Учення і Завіти 76:71–80).

Ті, хто продовжував чинити гріхи й не покаявся в цьому житті або не прийняв євангелії Ісуса Христа у духовному світі, отримають свою нагороду в телестіальному царстві. Це царство порівнюється зі славою зірок. (Див. Учення і Завіти 76:81–86).

Доктринальна ідея: Суд

Кожна людина постане перед Ісусом Христом, щоб її “було суджено згідно з [її] діяннями” (3 Нефій 27:15; див. вірші 13–15). Господь візьме до уваги унікальні обставини кожної людини, зокрема її: знання про добро і зло, розуміння євангелії, ступінь підзвітності і прагнення (див. Лука 12:47–48; Учення і Завіти 137:9).

Оскільки ми не повною мірою розуміємо обставини інших людей, нам не слід судити про те, в яке царство слави їх буде прийнято. Натомість ми маємо готуватися до зустрічі з Господом і запрошувати інших готуватися до цього. (Див. Алма 5:15–19, 33; Мороній 10:32; Dallin H. Oaks, “‘Judge Not’ and Judging”, Ensign, Aug. 1999, 6–13).

Вивчення Писань

Дізнайтеся більше про цей принцип

Путівник по Писаннях: “Суд, судити”, “Ступені слави”

Плани короткого і середнього за тривалістю уроків

Далі наведено зразок плану уроку, який ви можете провести для людини, якщо у вас є зовсім небагато часу. Користуючись цим планом, виберіть один або кілька принципів для навчання. Доктринальну основу кожного принципу наведено раніше в уроці.

Коли ви навчаєте, ставте запитання і слухайте. Робіть запрошення, які допоможуть людям дізнатися, як їм стати ближче до Бога. Одне з важливих запрошень для людини — це зустрітися з вами знову. Тривалість уроку залежатиме від запитань, які ви ставите, і вислуховування відповідей.

Чого ви можете навчити людей за 3–10 хвилин

Ми всі є духовними дітьми Бога. Ми є членами Його сім’ї. Він знає і любить кожного з нас.
Бог підготував план для нашого щастя і розвитку в цьому житті та у вічності.
За Божим планом нам було потрібно прийти на землю, щоб отримати фізичне тіло, навчатися і зростати.
Центральне місце у Божому плані займає Ісус Христос. Він дає нам можливість мати вічне життя.
Під керівництвом Бога Ісус створив землю.
Досвід, який ми набуваємо на землі, має допомогти нам підготуватися до повернення у присутність Бога.
Кожен з нас грішить, і всі ми помремо. Оскільки Бог любить нас, Він послав Свого Сина, Ісуса Христа, на землю, щоб викупити нас від гріха та смерті.
Завдяки Спокуті Ісуса Христа все несправедливе в житті може бути виправлено.
Коли наше фізичне тіло помирає, наш дух продовжує жити. Зрештою всі ми воскреснемо. Це означає, що дух і тіло кожної людини будуть знову об’єднані й кожен з нас житиме вічно у досконалому, воскреслому тілі.
Коли ми воскреснемо, Ісус Христос буде нашим суддею. За дуже небагатьма винятками всі Божі діти отримають місце у царстві слави. Якщо ми вірні, то можемо повернутися у присутність Бога, щоб жити з Ним.

План спасіння, підготовлений Небесним Батьком

Рекомендації для навчання