Розділ 11
Нефій бачить Дух Господа, і йому показано у видінні дерево життя—Він бачить матір Сина Божого і дізнається про поблажливість Бога—Він бачить хрищення, священнослужіння і розпинання на хресті Агнця Божого—Він бачить також покликання і служіння Дванадцятьох Апостолів Агнця. Близько 600–592 рр. до р.х.
1 І сталося після того як я захотів знати те, що бачив мій батько, і з вірою в те, що Господь мав змогу зробити це відомим мені, сидів я, обдумуючи це у серці своїм, і віднесло мене Духом Господнім, так, на дуже високу гору, що її досі я ще ніколи не бачив і на яку досі ще ніколи не ступала моя нога.
2 І Дух сказав мені: Отже, чого ти бажаєш?
3 І я відповів: Я бажаю побачити те, що бачив мій батько.
4 І Дух сказав мені: Чи віриш ти, що твій батько бачив те дерево, про яке він говорив?
5 І я сказав: Так, ти знаєш, що я вірю всім словам мого батька.
6 І коли я промовив ці слова, Дух заволав гучним голосом, кажучи: Осанна Господу, Богу Всевишньому, бо Він є Бог над усією землею, так, над усім. І благословенний ти, Нефію, тому що ти віриш у Сина Бога Всевишнього; тож побачиш ти те, що ти бажав.
7 І дивись, це відкриється тобі як ознака, що після того як ти побачиш дерево, яке дає плід, що куштував твій батько, ти побачиш також чоловіка, Який сходить з небес, і про Нього ти свідчитимеш; а склавши свідчення про Нього, ти запишеш, що то є Син Бога.
8 І сталося, що Дух сказав мені: Дивись! І я подивився і побачив дерево; і було воно схоже на те дерево, що його бачив мій батько; і краса його перевершувала, так, була понад усяку красу; і було воно біліше за снігову заметіль.
9 І сталося, що побачивши те дерево, я сказав Духові: Я розумію, що Ти показав мені дерево, цінніше над усе.
10 І Він сказав мені: Чого ти бажаєш?
11 І я сказав Йому: Знати тлумачення того—бо я розмовляв з Ним, як з людиною; бо я бачив, що Він мав вигляд людини; і все-таки я знав, що то був Дух Господа; і Він розмовляв зі мною як людина з людиною.
12 І сталося, що Він сказав мені: Дивись! І я подивився, наче дивлюсь на Нього, але не побачив Його, бо Він зник з-перед моїх очей.
13 І сталося, що я подивився і побачив велике місто Єрусалим та інші міста. І я побачив місто Назарет; а в місті Назареті я побачив діву, і була вона неперевершено прекрасна й пречиста.
14 І сталося, що я побачив, як небеса відкрилися; і ангел спустився і став переді мною; і він сказав мені: Нефію, що ти бачиш?
15 І я сказав йому: Діву, найкрасивішу і найчистішу з усіх інших дів.
16 А він сказав мені: Чи знаєш ти про поблажливість Бога?
17 І я сказав йому: Я знаю, що Він любить Своїх дітей; проте я не знаю значення усього цього.
18 А він сказав мені: Дивись, діва, яку ти бачиш, це матір Сина Божого від плоті людської.
19 І сталося, що побачив я, як віднесло її Духом; а після того як віднесло її Духом на одну мить, ангел звернувся до мене, кажучи: Дивись!
20 І я подивився і побачив знову ту діву, і вона тримала на руках дитину.
21 І ангел сказав мені: Ти бачиш Агнця Божого, так, Сина Батька Вічного! Чи відоме тобі значення того дерева, що його бачив твій батько?
22 І я відповів, кажучи: Так, це є любов Божа, яка проливається всюди в серця дітей людських; отже, вона бажаніша за все.
23 І він сказав, звертаючись до мене: Так, і найрадісніша для душі.
24 І після тих слів він сказав мені: Дивись! І я глянув і побачив Сина Божого, Який ішов поміж дітей людських; і я бачив, як багато хто припадав до Його ніг і вшановував Його.
25 І сталося, що споглядав я жезл з заліза, бачений моїм батьком, і це було слово Бога, яке вело до джерела живих вод, або до дерева життя; води ці є образ любові Божої; і також я зрозумів, що дерево життя було образом любові Божої.
26 І ангел знову сказав мені: Дивись і визнай поблажливість Бога!
27 І я глянув і побачив Викупителя світу, про Якого казав мій батько; і я також побачив пророка, який має підготувати путь для Нього. І Агнець Божий підійшов і був хрищений ним; а після того як Він був хрищений, я побачив небеса відкриті, і Святий Дух зійшов з неба і спустився на Нього у вигляді голуба.
28 І побачив я, що Він пішов священнослужити людям, з владою й у великій славі; і безліч людей зібралося, щоб слухати Його; і побачив я, що вони вигнали Його з поміж себе.
29 І ще побачив я дванадцятьох інших, які йшли за Ним. І сталося, що їх віднесло Духом від лиця мого, і я перестав бачити їх.
30 І сталося, що ангел знову звернувся до мене, кажучи: Дивись! І я подивився, і я побачив, що небеса знову відкриваються, і я побачив ангелів, які сходять до дітей людських; і вони священнослужили їм.
31 І він знову звернувся до мене, кажучи: Дивись! І я подивився і побачив Агнця Божого, Який ішов поміж дітей людських. І я побачив безліч людей хворих і тих, хто страждав від різних хвороб, і від дияволів і нечистих духів; і ангел розповідав і показував мені все це. І вони зцілялися силою Агнця Божого; і дияволи й нечисті духи відступали від них.
32 І сталося, що ангел знову звернувся до мене, кажучи: Дивись! І я подивився і побачив Агнця Божого, як був Він схоплений людьми; так, Сина Вічного Бога судив світ; і я бачив і засвідчую це.
33 І я, Нефій, бачив, що Його було піднято на хресті і вбито за гріхи світу.
34 А після того як Його було вбито, я побачив безліч людей на землі, які збиралися разом, щоб боротися з апостолами Агнця; бо саме так звалися ті дванадцять, яких покликав ангел Господа.
35 І зібралося безліч людей на землі; і помітив я, що вони були у великій і просторій будівлі, схожій на бачену моїм батьком. І ангел Господа знову звернувся до мене, кажучи: Поглянь на світ і на мудрість ту; так, поглянь, як дім Ізраїлевий зібрався, щоб боротися проти дванадцятьох апостолів Агнця.
36 І сталося, що я бачив і засвідчую, що та велика і простора будівля була гординею світу; і вона впала, і падіння її було надзвичайно великим. І ангел Господа знову звернувся до мене, кажучи: Таким буде знищення всіх народів, колін, язиків і людей, які боротимуться проти дванадцятьох апостолів Агнця.