Друга книга Нефія

1 І сталося, що після того як я, Нефій, скінчив повчати моїх братів, наш батько, Легій, також багато чого розповів їм і нагадав їм, які великі справи звершив для них Господь, виводячи їх з землі Єрусалимської.

2 І він говорив їм про їхні бунти на водах, і про милості Бога в урятуванні їхнього життя, щоб їх не було поглинуто морем.

3 І також він казав їм про землю обіцяну, яку вони отримали,—яким милосердним був Господь, попередивши нас, щоб ми втекли з землі Єрусалимської.

4 Бо знайте, сказав він, я мав видіння, з якого дізнався, що Єрусалим знищений; і якби ми залишилися в Єрусалимі, то також загинули б.

5 Але, сказав він, незважаючи на наші страждання, ми отримали землю обіцяну, землю, найкращу з усіх інших земель; землю, яка за завітом Господа Бога зі мною має бути землею успадкування мого сімені. Так, Господь заповідав цю землю мені й моїм дітям навіки, а також усім тим, хто буде виведений рукою Господа з інших країн.

6 Отже, я, Легій, пророкую під впливом Духа, Який є в мені, що ніхто не прийде на цю землю, якщо не буде приведений рукою Господа.

7 Отже, ця земля посвячена тому, кого Він приведе. І якщо буде так, що вони служитимуть Йому за заповідями, які Він дав, то буде вона для них землею волі; отже, ніколи не будуть вони забрані в полон; а якщо будуть, то тільки через беззаконня; бо якщо беззаконня примножуватимуться, проклятою буде ця земля для них, але для праведних благословенною буде вона назавжди.

8 І ось, то є мудрість, щоб ця земля все ще залишалася невідомою для інших народів; бо ось, багато народів заповнило б цю землю, так що й не було б місця для успадкування.

9 Отже, я, Легій, одержав обіцяння, що наскільки ті, кого Господь Бог виведе з землі Єрусалимської, виконуватимуть Його заповіді, настільки будуть вони процвітати на лиці цієї землі; і будуть вони невідомими для всіх інших народів, щоб могли вони самі володіти цією землею. І якщо буде так, що виконуватимуть вони Його заповіді, то будуть вони благословленні на лиці цієї землі, і не буде нікого, хто б міг досаждати їм або відібрати землю їхнього успадкування; і будуть вони завжди жити у безпеці.

10 Але ось, якщо прийде час, коли вони виродяться у зневірі, після того як вони одержали такі великі благословення від руки Господа,—маючи знання про створення землі і всіх людей, знаючи про великі і дивні діяння Господа від створення світу; маючи силу, дану їм, щоб робити все вірою; маючи всі заповіді від початку, і будучи приведеними до цієї дорогоцінної землі обіцяної Його безмежною великодушністю,—ось, я кажу вам, якщо прийде день, коли вони відвернуться від Святого Ізраїля, істинного Месії, їхнього Викупителя і їхнього Бога, то знайте, покарання Того, Хто є справедливим, впаде на них.

11 Так, Він приведе до них інші народи, і їм віддасть Він владу, і відніме у них землі, якими вони володіють, і зробить так, що вони будуть розсіяні і покарані.

12 Так, одне покоління змінюватиметься іншим, і серед них будуть кровопролиття і великі випробування; отже, сини мої, я хочу, щоб ви памʼятали; так, я хочу, щоб ви прислухалися до моїх слів.

13 О, хоч би ви пробудилися; пробудилися від глибокого сну, так, саме від сну пекла, і скинули б ті жахливі кайдани, якими ви скуті, кайдани, що сковують дітей людських, щоб забрати їх полоненими до вічної безодні лиха і нещастя.

14 Прокиньтеся! І встаньте з праху, і послухайте слово немічного родителя, чиї члени ви невдовзі покладете в холодну й мовчазну могилу, звідки жоден мандрівник не може повернутися; ще декілька днів—і я відійду дорогою всієї землі.

15 Але ось, Господь викупив душу мою з пекла; я побачив Його славу, і я оточений навіки руками Його любові.

16 І я хочу, щоб ви памʼятали, що треба дотримуватися уставів і присудів Господа; знаєте, то непокоїло мою душу від початку.

17 Серце моє час від часу гнітить печаль, бо я боюся, аби через закамʼянілість ваших сердець Господь Бог ваш не зійшов на вас у повноті гніву Свого, щоб відсікти вас і знищити назавжди;

18 Або, прокляття ляже на вас протягом багатьох поколінь; і покарані будете мечем, і голодом, і ненавидітимуть вас, і вестимуть вас згідно з волею і полоненням диявола.

19 О сини мої, нехай з вами цього не трапиться, але нехай ви будете обраним і улюбленим народом Господа. Але знайте, на все Його воля; бо праведні Його путі навіки.

20 І Він сказав так: Якщо ви будете виконувати Мої заповіді, ви будете процвітати на землі; але якщо ви не будете виконувати Моїх заповідей, вас буде відсічено від Моєї присутності.

21 Так от, щоб моя душа могла радіти за вас, і щоб моє серце залишило цей світ з радістю за вас, щоб мене не поклали в могилу з журбою і печаллю, встаньте з праху, сини мої, і будьте мужами, і будьте непохитні єдиним розумом і єдиним серцем, обʼєднані в усьому, щоб не потрапити вам у полон;

22 Щоб ви не були прокляті тяжким прокляттям; а також щоб ви не зазнали самі невдоволення справедливого Бога, і знищення, так, знищення навічно душі і тіла.

23 Пробудіться, сини мої; одягніться в броню праведності. Скиньте кайдани, якими ви скуті, і вийдіть з пітьми, і встаньте з праху.

24 Не повставайте більше проти свого брата, видіння якого славні і який дотримувався заповідей від того часу, як ми залишили Єрусалим; і який був знаряддям у руках Бога, привівши нас до землі обіцяної; бо якби не він, ми б загинули від голоду в пустині; проте ви намагалися позбавити його життя; так, і він зазнав багато горя через вас.

25 І я надзвичайно боюся і тремчу через вас, щоб він не страждав знову; бо, ось, послухайте, ви звинуватили його в тому, що він прагнув сили і влади над вами; але я знаю, що він не шукав ані сили, ані влади над вами, але прагнув він слави Бога, і вашого власного вічного благополуччя.

26 А ви ремствували, тому що він був відвертий з вами. Ви кажете, що він був різкий з вами; ви кажете, що він розгнівався на вас; але ж послухайте, його різкість то є різкість сили слова Бога, яка в ньому; а те, що ви називаєте гнівом, то була істина, згідно з істиною, яка в Бога, яку він не міг стримати, сміливо вказуючи на ваші беззаконня.

27 І є необхідність у тому, щоб у ньому була сила Божа, а саме, для того, щоб він наказував, а ви слухалися його. Але знайте, то не він був, а Дух Господа, що в ньому, Який відкрив його вуста для того, щоб він говорив, і щоб він не міг зімкнути їх.

28 А тепер сину мій, Ламане, а також Лемуїле і Саме, а також сини мої, які є синами Ізмаїла, знайте, якщо ви будете прислухатися до голосу Нефія, ви не загинете. І якщо ви будете прислухатися до нього, я даю вам благословення, так, тобто моє перше благословення.

29 Але якщо ви не будете прислухатися до нього, я заберу своє перше благословення, так, саме благословення своє, і воно залишиться йому.

30 А тепер, Зораме, я звертаюся до тебе: Ось ти—слуга Лавана; проте тебе було виведено з землі Єрусалимської, і я знаю, що ти назавжди справжній друг моєму синові, Нефієві.

31 Отже, тому, що ти був вірним, твоє сімʼя буде благословенним з його сіменем, щоб довго жили вони в процвітанні на лиці цієї землі; і ніщо, крім беззаконня серед них, не завадить їхньому процвітанню на лиці цієї землі і не порушить його повік.

32 Отже, якщо ви будете виконувати заповіді Господа, Господь освятить цю землю для безпеки твого сімені разом з сіменем мого сина.