1 І тоді сталося, що утиски, яких зазнавала церква від невіруючих, стали такими значними, що церква почала ремствувати і скаржитися своїм провідникам на це; а вони скаржилися Алмі. І Алма виклав суть справи перед їхнім царем, Мосією. А Мосія порадився із своїми священиками.

2 І сталося, що цар Мосія надіслав проголошення по всій землі навкруги, що жоден невіруючий не повинен утискувати нікого з тих, хто належить до церкви Бога.

3 І до всіх церков було передано суворий наказ, що не повинно бути ніякого переслідування серед них, що повинна бути рівноправність серед усіх людей;

4 Що вони не повинні дозволяти ані гордовитості, ані пихатості порушувати їхній мир; що кожна людина повинна поважати свого ближнього, як самого себе, працюючи власноруч для свого утримання.

5 Так, і всі їхні священики і вчителі повинні працювати власноруч для свого утримання, в усіх випадках, крім таких, коли вони хворіють, або у великій нужді; і роблячи це, вони будуть багаті благодаттю Бога.

6 І знову почався великий мир на цій землі; і людей стало дуже багато, і вони почали розсіюватися за межі по лицю землі, так, на північ і на південь, на схід і на захід, будуючи великі міста і села в усіх кінцях землі.

7 І Господь відвідав їх і сприяв їхньому процвітанню, і вони стали великим і заможним народом.

8 Тож сини Мосії належали до невіруючих; і також один з синів Алми належав до них, звали його Алмою на честь батька; проте він став дуже злочестивою людиною та ідолопоклонником. І він був людиною красномовною і казав багато лестощів людям; тому він призвів багатьох людей до того, що вони чинили такі ж беззаконня, як і він.

9 І він став великою перешкодою для процвітання церкви Бога, викрадаючи серця людей, викликаючи багато чвар серед людей; даючи можливість ворогові Бога використовувати свою владу над ними.

10 І тоді сталося, що коли він вже збирався знищити церкву Бога, бо він таємно ходив туди й сюди з синами Мосії, прагнучи знищити церкву і збити з пуття людей Господа, всупереч велінням Бога, і навіть царя—

11 І як я вже сказав вам, коли вони ходили туди й сюди, бунтуючи проти Бога, ось, ангел Господа зʼявився перед ними; і він зійшов наче у хмарині; і він говорив, наче голосом грому, що аж земля затряслася там, де вони стояли;

12 І таким великим було їхнє здивування, що вони попадали на землю і не зрозуміли тих слів, які він сказав їм.

13 Проте він вигукнув знову, кажучи: Алмо, підіймися і вийди вперед, бо для чого ти переслідуєш церкву Бога? Бо Господь сказав: Це Моя церква, і Я встановлю її; і ніщо не повалить її, крім провини Мого народу.

14 І ще, ангел сказав: Знайте, Господь почув молитви Свого народу, а також молитви Свого слуги, Алми, твого батька; бо він молився з великою вірою за тебе, щоб ти міг бути приведений до пізнання істини; отже, з цією метою прийшов я переконати тебе в силі й владі Бога, щоб на молитви Його слуг відповідалося за їхньою вірою.

15 А тепер дивись, чи можеш ти заперечувати силу Бога? Бо дивись, хіба мій голос не потряс землю? І хіба ти не можеш бачити мене також перед собою? А я посланий від Бога.

16 Тож я кажу тобі: Іди і памʼятай неволю твоїх батьків на землі Гелама, і на землі Нефія; і памʼятай, які великі справи Він зробив для них; бо вони були в залежності, і Він визволив їх. А тепер я кажу тобі, Алмо, іди своїм шляхом, і не намагайся більше знищити церкву, щоб вони отримали відповіді на свої молитви, і це навіть тоді, коли ти хочеш, щоб тебе було знехтувано.

17 І ось сталося, що то були останні слова, які ангел сказав Алмі, і він пішов.

18 І ось Алма і ті, хто був з ним, знову впали на землю, бо великим було їхнє здивування; бо своїми власними очима вони побачили ангела Господа; і його голос був, наче грім, який потряс землю; і вони знали, що не було нічого іншого, крім сили Бога, що б могло потрясти землю і зробити так, що вона почала тремтіти, неначе вона ділиться на частини.

19 І ось здивування Алми було таким великим, що він онімів, що він не міг відкрити рота свого; так, і він став таким слабким, що навіть не міг поворухнути своїми руками; тому його взяли ті, хто був з ним, і несли його безпорадного, аж поки не поклали його перед його батьком.

20 І вони розповіли його батькові все, що сталося з ними; і його батько втішився, бо він знав, що це була сила Бога.

21 І він наказав, щоб зібрався великий натовп разом, щоб вони могли бути свідками того, що Господь зробив з його сином, а також з тими, хто був з ним.

22 І він наказав, щоб священики зібралися разом; і вони почали поститися і молитися Господеві Богу їхньому, щоб він відкрив уста Алми, щоб той міг говорити, і також, щоб його кінцівки могли б отримати свою силу—щоб очі людей були відкриті, щоб бачити і знати великодушність і славу Бога.

23 І сталося, що після того як вони постилися і молилися протягом двох днів і двох ночей, кінцівки Алми отримали свою силу, і він устав і почав говорити до них, просячи їх бути в повному спокої:

24 Бо, сказав він, я покаявся у моїх гріхах, і був викуплений Господом; бачите, я народився від Духа.

25 І Господь сказав мені: Не дивуйся, що все людство, так, чоловіки і жінки, всі народи, коліна, язики і люди, повинні народитися знову; так, народитися від Бога, змінити свій тілесний і занепалий стан на стан праведності, будучи викупленими Богом, стаючи Його синами і дочками;

26 І так вони стають новими створіннями; і якщо вони не зроблять цього, вони ніяк не зможуть успадкувати царство Бога.

27 Я кажу вам, що якщо цього не буде, вони повинні бути знехтувані; і я знаю це, бо я сам мало не був знехтуваний.

28 Проте, після того як я, подолавши багато лиха, покаявся майже перед смертю, Господь у милості вважав за належне вихопити мене з віковічного горіння, і я народився від Бога.

29 Мою душу було викуплено від гіркоти жовчі і пут беззаконня. Я перебував у найтемнішій безодні; але тепер я бачу чудове світло Бога. Мою душу було виснажено від вічної муки; але мене врятовано, і моя душа не болить більше.

30 Я відмовлявся від мого Викупителя і заперечував те, що говорилося нашими батьками; але тепер, для того, щоб вони могли передбачити те, що Він прийде, і що Він памʼятає кожну живу істоту Свого створіння, Він явить Себе всім.

31 Так, кожне коліно вклониться, і кожний язик сповідається перед Ним. Так, саме в останній день, коли всі люди стоятимуть на суді перед Ним, тоді вони визнають, що Він є Бог; тоді визнають вони, хто живе без Бога в світі, що засудження на вічне покарання якраз над ними; і вони дрижатимуть, і тремтітимуть, і відсахнуться під поглядом Його всевидющого ока.

32 І тоді сталося, що Алма почав з цього часу і надалі вчити людей, і ті, хто був з Алмою тоді, коли ангел зʼявився до них, мандруючи по всій землі, сповіщаючи всім людям те, що вони почули і побачили, і проповідуючи слово Бога, зазнаючи багато лиха, будучи суворо переслідуваними тими, хто був невіруючим, і були битими багатьма з них.

33 Але, незважаючи на все це, вони надавали багато заспокоєння церкві, зміцнюючи їхню віру, і благаючи їх з довготерпінням і великим напруженням виконувати заповіді Бога.

34 І четверо з них були синами Мосії; і їхні імена були Аммон, і Аарон, і Омнер, і Гімній; це були імена синів Мосії.

35 І вони мандрували по всій землі Зарагемлі, і серед усіх людей, які були під царюванням царя Мосії, палко жадаючи виправити всю шкоду, якої вони завдали церкві, сповідаючись у всіх своїх гріхах, і сповіщаючи все, що вони бачили, і пояснюючи пророцтва і писання всім, хто бажав почути їх.

36 І таким чином вони були знаряддям у руках Бога у приведенні багатьох до пізнання істини, так, до пізнання їхнього Викупителя.

37 І які благословенні вони! Бо вони сповіщали мир; вони сповіщали добру новину добра; і вони проголошували людям, що Господь царює.