Важлива роль священства у Відновленні
Старійшина Гарі Е. Стівенсон
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Без повернення на землю священства Відновлення було б неможливим.
На квітень 1829 року божественні посланці відвідували Джозефа Сміта вже майже 10 років. Батько і Син явилися йому в 1820 році у гаю поблизу його дому, коли йому було 14 років (див. Джозеф Сміт—Історія 1:5–17)1. Перше відвідування ангела Моронія сталося в 1823 році, після чого він приходив щорічно й навчав Джозефа та давав йому настанови до 1827 року, доки Джозеф не отримав стародавній літопис, написаний на пластинах, що згодом став Книгою Мормона (див. Джозеф Сміт—Історія 1:30–54).
Втім упродовж 18 місяців після отримання пластин Джозефові було нелегко перекладати літопис через переслідування місцевих жителів, відсутність постійного писаря і втрату частини літопису. То був сумний і болісний період у житті Джозефа. (Див. Джозеф Сміт—Історія 1:58–62; Учення і Завіти 3).
Але все змінилося в квітні 1829 року з прибуттям шкільного вчителя на ім’я Олівер Каудері, який став постійним писарем для Джозефа. Після цього переклад Книги Мормона значно прискорився.
Восени 1828 року Джозеф багато часу працював на фермі в Гармоні, Пенсільванія, аби забезпечити прожиток своїй сім’ї, і тому в 1829 році він зміг приділити всю увагу перекладу Книги Мормона. Деякий час дружина Джозефа, Емма, і його брат Сем’юел, виконували роль писарів. У той же час Олівер Каудері жив у домі батьків Джозефа в штаті Нью-Йорк.
Почувши про пластини і їхній переклад, Олівер зацікавився і захотів дізнатися, чи все це було від Бога. “Одного вечора, перед тим як лягти спати, він звернувся до Господа, щоб дізнатися, чи все дійсно так, як про це кажуть,—записав Джозеф,—і Господь явив йому, що це правда”2.
Олівер негайно подолав 225 км до Гармоні, щоб зустрітися з Джозефом. Олівер став відповіддю на молитви Джозефа. Через два дні після їхньої зустрічі у квітні переклад Книги Мормона відновився і просувався швидкими темпами, наближаючись до завершення у неймовірно короткий термін—загалом 60–65 робочих днів. Увесь переклад було закінчено до 30 червня.
Пророк Джозеф міг вважати, що вся його робота наближалася до завершення, оскільки він виконав божественний наказ, даний ангелом-посланцем, перекласти і опублікувати стародавній літопис. Він навіть не здогадувався тоді, що він не закінчує, а лише починає відігравати свою фундаментальну роль у Відновленні євангелії Ісуса Христа.
Небагато подій в історії людства за важливістю зрівняються з тим, що відбулося навесні 1829 року. Олівер описує цей дивовижний період Відновлення як “дні, які не можна забути ніколи” (Джозеф Сміт—Історія 1:71, виноска). Після перекладу Книги Мормона—що вже саме по собі було дивом—невдовзі з’явилися ангели і передали Джозефу й Оліверу владу священства. У цей період перекладу й відновлення, відзначений отриманням одкровень, бачення Джозефа змінилося і розширилося, і було прокладено шлях до офіційної організації Церкви, що відбулася наступного року.
Джозеф Сміт охрищує Олівера Каудері, художник Дел Парсон; фон від Getty images
Відновлення Ааронового священства
Під час перекладу Книги Мормона Джозефу й Оліверу зустрічалося багато уривків, де йшлося про хрищення і повноваження. Раніше Джозефу було сказано, що “Господь надасть святе священство певним особам”3. 15 травня 1829 року Джозеф і Олівер пішли до відлюдного місця в кленовому гаю, що був неподалік, “аби в молитві спитати у Господа Його волю щодо мене”4.
Під час молитви голос Викупителя сповнив їх спокоєм, і в той час “завіса розділилася і ангел Бога зійшов, зодягнений славою, і передав нам послання, очікуване з хвилюванням, і ключі євангелії покаяння” (Джозеф Сміт—Історія 1:71, виноска). Ангел сказав, що він є Іваном, “кого називають у Новому Завіті Іваном Христителем, і що він діє під керівництвом Петра, Якова та Івана” (Джозеф Сміт—Історія 1:72).
Джозеф і Олівер стали на коліна, а воскреслий Іван поклав руки на їхні голови й передав Ааронове священство, “яке володіє ключами священнослужіння ангелів, і євангелії покаяння і хрищення зануренням для відпущення гріхів” (Джозеф Сміт—Історія 1:69; див. також Учення і Завіти 13:1). Їм було обіцяно, що “в належний час” вони отримають додаткові повноваження священства. Джозеф був названий “першим старійшиною Церкви, а він (Олівер Каудері)—другим” (Джозеф Сміт—Історія 1:72). Їм також було дано настанову охристити один одного—спочатку Джозефу охристити Олівера, а потім Оліверу охристити Джозефа.
В якийсь момент того ж дня обидва “попрямували до води” на берег річки Сасквеганни, щоб охриститися. Вони “змушені були тримати в таємниці те, що одержали священство і були хрищені, тому що дух переслідування вже проявився у цій місцевості” (Джозеф Сміт—Історія 1:74). Річка служила головною магістраллю для здійснення торгових і транспортних перевезень під час весняних повеней, тому судна рухалися по ній постійно. Ймовірно, що Джозефу й Оліверу довелося чекати сутінок або, з огляду на повінь, вони могли знайти більш відлюдне місце десь у заплаві5.
Після того як вони охристили один одного, Джозеф дарував Оліверу Ааронове священство. Після цього Олівер висвятив Джозефа, як і наказав їм ангел. Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав, що то було необхідно для того, аби затвердити початкове висвячення, отримане ними під руками Івана Христителя, вже після їхнього хрищення, щоб “повторно запечатати ті благословення належним чином”6.
Відновлення Мелхиседекового священства, художник Уолтер Рейн
Відновлення Мелхиседекового священства
У нас немає такого ж детального опису відвідування Джозефа і Олівера Петром, Яковом та Іваном для відновлення Мелхиседекового священства. З огляду на різні пояснення, що основуються на спогадах про цю подію, вона могла мати місце як навесні 1829 року, ймовірно в кінці травня чи у червні, так і за кілька місяців потому7. Джозеф та Олівер ніколи не вказували дати явлення Петра, Якова та Івана, як це було у випадку з Іваном Христителем і відновленням Ааронового священства. Можливо, до того вони не повною мірою осягнули природу священства або його поділу. Джозеф усвідомлював важливість священства поступово.
З 1830 по 1835 рік чини священства було уточнено, кворуми, ради, президентства і єпископати було сформовано. Навіть термін Мелхиседекове священство не використовувався як назва “первосвященства” або “більшого священства” (Учення і Завіти 107:9; 84:19) до 1835 року (див. Учення і Завіти 107:2–4).
Джозеф таки вказав деякі подробиці щодо місця. У 1842 році він згадував, що чув “голоси Петра, Якова й Івана в глушині між Гармоні і … Коулсвіллом, … на річці Сасквеганна, які проголошують себе носіями ключів царства” (Учення і Завіти 128:20).
Це дає можливість припустити, що відновлення Мелхиседекового священства відбулося в якомусь місці 45-кілометрового відрізку шляху між домом Смітів у Гармоні, шт. Пенсільванія, і містечком Коулсвілль, шт. Нью-Йорк, де жила сім’я Джозефа Найта. Сім’я Найтів належала до перших членів Церкви і найвідданіших друзів Джозефа Сміта. Вони постачали йому папір і продукти під час перекладу Книги Мормона, а пізніше стали ядром Коулсвілльської філії Церкви.
Крім того, що Джозеф і Олівер отримали Мелхиседекове священтво від Петра, Якова та Івана, їх було висвячено “апостолами й особливими свідками” Господа (Учення і Завіти 27:12) і вони отримали ключі, необхідні для започаткування розподілу повноти часів. Тепер вони мали повноваження виконувати всі обряди священства, зокрема дарування Святого Духа.
Вони також отримали “ключі від усіх духовних благословень Церкви” (Учення і Завіти 107:18), необхідні для організації Церкви в квітні 1830 року, й отримали одкровення, щоб відновити все в належному порядку. Духовні благословення виявлялися в чудесах, зціленнях і обрядах, які виконувалися повноваженнями священства. У 1836 році інші ангели-посланці передали ключі священства для збирання Ізраїля і храмової роботи (див. Учення і Завіти 110).
Наслідки відновлення священства
Президент Девід О. Мак-Кей (1873–1970) навчав, що найвиразнішою ознакою Спасителевої відновленої Церкви є “божественне повноваження, отримане безпосередньо через одкровення”8. Без повернення на землю священства Відновлення було б неможливим. Священством уповноважується виконання обрядів, і воно є основою управління Господньою Церквою на землі.
Джозеф офіційно організував Церкву 6 квітня 1830 року. Упродовж наступних кількох років було організовано Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів. Під керівництвом Президента Церкви ключі священства передаються місцевим провідникам по всьому світу, даючи можливість євангелії котитися “до кінців землі” (Учення і Завіти 65:2).
Відновлення священства було центральною подією в божественному покликанні Джозефа Сміта першим пророком цього розподілу. У вступі до книги Учення і Завіти Господь каже: “Отже, Я, Господь, знаючи про лихо, яке прийде на жителів землі, покликав Мого слугу Джозефа Сміта молодшого і говорив до нього з небес, і дав йому заповіді” (Учення і Завіти 1:17).
Перед явленням Івана Христителя у травні 1829 року Джозеф був зосереджений на перекладі Книги Мормона. З відновленням Ааронового і Мелхиседекового священства він зрозумів, що його покликання включає набагато більше. Джозеф отримав повноваження з небес, і це підготувало його до виконання подальших обов’язків “провидця, перекладача, пророка [і] апостола Ісуса Христа” (див. Учення і Завіти 21:1).
Старійшина Роберт Д. Хейлз (1932–2017), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, описав, яким би було наше життя без священства: “Якби на землі не було сили священства, супротивник безперешкодно блукав би і царював без жодних обмежень. Не було б ні дару Святого Духа, щоб скеровувати і просвітлювати нас; ні пророків, щоб промовляти від імені Господа; ні храмів, у яких ми могли б укладати священні, вічні завіти; не було б повноваження благословляти або христити, зцілювати або втішати. Без сили священства “всю землю було б повністю спустошено” (див. Учення і Завіти 2:1–3). Не було б ні світла, ні надії—лише темрява”9.
Отримання обрядів священства є основоположним у Господній роботі зі здійснення безсмертя і вічного життя людини (див. Moйсей 1:39). Хрищення і конфірмація, храмовий ендаумент і запечатування на час і вічність є головними для нашого спасіння. Здатність поєднувати і запечатувати сім’ї у храмі для тих, хто перебуває по обидві сторони завіси, уможливлюється лише завдяки повноваженню і ключам священства під керівництвом Президента Церкви.
Неперервне Відновлення
Як повноваження священства можуть надихати вас до участі в неперервному Відновленні Церкви? Ми можемо не знати, що чекає на нас попереду, але зрозуміло, що Відновлення триває. Господь не відкрив усі вчення або обряди, Він не дав Джозефу всі настанови у Священному гаю, не сказав усього через Моронія на Куморі або на організаційних зборах Церкви. Відновлення не відбулося як одноразова подія. Натомість Господь відкривав усе Джозефу “рядок за рядком” (2 Нефій 28:30), так само, як Він продовжує відкривати все Своїм пророкам у наш час згідно зі Своїми цілями і за Своїм розкладом.
Пророки, яких Господь неперервно покликав, починаючи з часів Джозефа Сміта, промовляли від Його імені та продовжують проголошувати Його волю. Пророки мають ширше бачення й отримують конкретне скерування для подолання випробувань у їхні дні. Президент Рассел М. Нельсон проголошує, що всі ми “є свідками процесу Відновлення. Якщо ви вважаєте, що Церкву повністю відновлено, то ви бачите лише початок. Попереду ще багато подій”10.
Відновлення і ви
Нехай кожен з нас охоче бере участь у неперервному Відновленні євангелії, з ентузіазмом приймаючи і застосовуючи те, що було відкрито сучасним пророкам. Прикладом цього може бути життя за вищим, священнішим законом служіння нашим братам і сестрам11. І нехай кожен з нас знайде тривалу євангельську радість завдяки зосередженому на домівці й підтримуваному Церквою плану вивчення доктрини, у зміцненні віри, дотриманні заповідей і поглибленому особистому поклонінні, яке включає домашні вечори, що відповідають потребам окремих людей і сімей12.
Ми можемо готуватися до Другого пришестя Спасителя, прискорюючи збирання Ізраїля по обидві сторони завіси13. Ми можемо вдосконалюватися в тому, щоб зробити Суботній день приємністю під час недільних служб поклоніння та вдома14. Ми можемо бути більш налаштованими на Святого Духа, виконуючи духовну роботу, необхідну для отримання щоденного особистого одкровення15.
Я свідчу, що небеса залишаються відкритими і що попереду багато всього, поки Господь готує нас до чудових днів, що настануть у майбутньому. Завдяки відновленню священства Божі діти мають можливість виконувати для інших і для себе спасительні обряди, а сучасні пророки, провидці та одкровителі—повноваження скеровувати Господнє царство.
Незчисленні благословення отримує Церква та її члени щоденно завдяки доступності Господнього священства. Тож кожного дня дякуймо за те, що явилися Іван Христитель а також Петро, Яків та Іван, за відновлення Ааронового і Мелхиседекового священства у цей останній і фінальний розподіл, який є підготовчим до повернення нашого Господа і Спасителя, самого Ісуса Христа.
фон від Getty Images