Не пропустіть цей духовний вечір
Завіти, крокодили і ви
З виступу, виголошеного 13 жовтня 2020 року, для студентів Ензайн коледжу в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, США. Повний текст читайте на сайті ensign.edu.
Сестра Шерон Юбенк розповідає, як безпечно уникати життєвих “крокодилів” і як допомагати іншим також їх уникати.
Інколи, коли я подорожую, люди дарують мені щось, що має для них особливе значення. Недавно я була у когось вдома і мені подарували дерев’яного крокодила, якого вони самі вирізьбили. Він був гарно розфарбований. Він мав нігті та білі очі і був виготовлений з деревини, забарвленої у зелений колір.
Я поклала його туди, де можу бачити його щодня. Дозвольте мені розповісти вам, чому я зберігаю того крокодила. Він нагадує мені про те, що має для мене велике значення, і я сподіваюся, що це також має значення і для вас.
Стикатися з життєвими крокодилами
Дехто з вас можливо знає про річку Мару в Кенії. Багато видів диких тварин перетинає ту річку у певний час протягом року, щоб дістатися до поживної трави, яка росте на протилежному березі.
Але в річці також живуть 5-метрові нільські крокодили. Крокодили полюбляють міграцію стад і завжди виглядають, кого б то з’їсти наступним.
Часто недосвідчені тварини, такі як антилопи, не відчувають, що крокодили, які спокійно поводяться, є загрозою для них. Вони оглядають річку і бачать на перший погляд невинних тварин, які пливуть собі посеред рослин, тож вони стрибають у воду і починають перетинати річку. Вони не усвідомлюють, наскільки крокодили швидкі і наскільки їхні щелепи сильні, коли вони ними за щось ухопилися.
Інколи антилопа—це ми, а крокодил—це Сатана. Не маючи досвіду переходу через воду, ми бачимо крокодилів у річці, та не вважаємо їх небезпечними. Ми ігноруємо крокодилів і рушаємо прямо у потік.
І, зазвичай, за нами йде стадо, думаючи, що якщо ми пішли у воду, то їм також безпечно туди йти. Сатана чекає, поки всі не зайдуть у глибоку воду, а потім атакує.
Наш Небесний Батько знає, що ми недосвідчені, і що нам, скоріше за все доведеться перетинати, образно кажучи, річки у нашому житті. Він не обов’язково забирає крокодилів з нашого життя, але допомагає нам дістатися іншого берега річки.
Сьогодні я хочу поговорити про три види такої допомоги, яку ми отримуємо від Небесного Батька.
Досвідчені зебри і антилопи гну = Писання
Перший вид допомоги, яку Він пропонує нам—це від тих, хто успішно перетнув річку до нас. Ви часто побачите, як антилопи збираються на березі разом із зебрами і антилопами гну. Зебри і антилопи гну перетинають річку набагато частіше за звичайних антилоп. Якби вони могли спілкуватися з антилопами, їм би було що сказати, але антилопам можливо не завжди цікаво слухати.
Де записано досвід людей, які успішно перетнули річку? У Писаннях.
Ну, сестро Юбенк, це в принципі правда, можете сказати ви, але в Писаннях не говориться про те, що відбувається у моєму житті.
Алма майже став їжею для крокодилів
Дозвольте розповісти вам про Алму молодшого. Він провів ранні роки свого дорослого життя, роблячи протилежне тому, що його батьки хотіли, аби він робив. Він повстав проти Бога, він перестав виконувати заповіді, а також знущався над хорошими людьми і висміював їх. А потім одного дня щось сталося. Йому явився ангел. Як сказав Алма:
“Я був виснажений вічним катуванням. …
Так, я згадав усі свої гріхи і беззаконня, за які я був катований муками пекла; так, я бачив, що я повстав проти мого Бога. …
Так, і я вбив багатьох з Його дітей, або, краще сказати, довів їх до знищення” (Алма 36:12–14).
По суті, Алма стрибнув у воду наче нетямуща антилопа, а потім залякував інших антилоп, які вагалися заходити з ним у воду. А коли їх усіх затягнула течія, крокодили оточили їх і почали замикати коло. Алму схопили. Могутні щелепи клацали навколо нього. Не було вороття. Він став їжею для крокодилів.
“І сталося, що я так був виснажений катуванням, … я пригадав також, що чув, як мій батько пророкував … про пришестя якогось Ісуса Христа, Сина Божого, щоб спокутувати гріхи світу.
Тож коли мій розум схопився за цю думку, я заволав у серці своєму: О Ісусе, Ти, Сину Божий, змилуйся наді мною. …
І ось, знаєш, коли я подумав це, я не пам’ятав більше болю; так, мене більше не мучила згадка про мої гріхи” (Алма 36:17–19).
Ось у чому полягає урок цих уривків з Писань, що стосується кожної сучасної проблеми, з якою ви стикаєтеся: Ісус може витягти поранену антилопу зі щелеп крокодила і відновити здоров’я та безпеку тієї антилопи.
Ви можете сказати, що це неможливо. Це не логічно і не практично.
Але це правда.
Це сталося у моєму власному житті. У мене є шрами, але я ціла. Це чудо покаяння і прощення. Саме в цьому й полягає євангелія. Це сталося з Алмою, і це може статися з вами. Господь Бог більше не пам’ятатиме ваші гріхи і ви будете вільними. Ніколи не пізно для вас попросити Ісуса Христа змилуватися над вами і відмовитися від ваших гріхів.
Нам усім потрібно читати історії про образних зебр і антилоп гну та врятованих звичайних антилоп і вони записані для нас у Писаннях. Вони потрібні нам, тому що ми робимо так багато помилок, а вони вказують нам на покаяння і прощення в Ісусі Христі.
Човни = Завіти
Другий вид допомоги, яку Господь дає нам—це можливість перетнути річку у човні. Човен відділяє нас від води і надає захисний шар, який не допускає до нас крокодилів. Човни можуть мати вітрила, щоб рухатися за допомогою вітру, або двигуни, які дають змогу рухатися проти течії, і стерно, що значно полегшує керування човном.
Кілька років тому ми з другом вирішили поплавати у каяку.
Ми хотіли перетнути частину океану у місці, де ловили лобстерів, і відвідати невеличкий острів. У нас було мало досвіду керування човнами, але згодом ми з’ясували, що педалі у човні керували невеличким стерном. Стерном був невеликий плавник ззаду, який спрямовував каяк у потрібному нам напрямку.
Ми дісталися острова і добре провели час, досліджуючи його, але потім погода змінилася і ми вирішили, що нам слід повертатися на материк. Тож ми сіли у човен і почали перетинати канал, але раптом нам стало надто важко керувати човном.
Знадобився час, поки я усвідомила, що забула опустити плавник стерна під воду, після того, як підняла його коли ми дісталися острова. Це показало мені, наскільки важливим може бути той маленький плавник.
Наші завіти наче човни. Вони оточують нас захистом, коли ми перетинаємо річку, і відділяють нас від мінливої води та від крокодилів. Коли ми старанно працюємо над тим, щоб дотримуватися наших христильних і храмових завітів, Святий Дух (як той малий плавник позаду човна) може скеровувати нас і направляти нас у тихі води.
Але нам потрібно пам’ятати про Святого Духа і не забувати залучати Його у нашому житті. Наша навігація жахлива без Його допомоги.
“Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки”.
Я благаю вас не сприймати ваші завіти як належне. Вони мають набагато більшу силу, ніж ми собі уявляємо. Можливо, ви думаєте, що ваші обіцяння—це простий весловий човен, але з часом він доросте до океанського лайнера, який зможе врятувати сотні інших людей.
Ваші завіти стосуються не тільки вас, а також і багатьох інших.
Вид над річкою = Слова пророків
Третій вид допомоги—це вид згори. З нашого місця розташування на березі річки майже неможливо побачити, де ховаються хитрі крокодили, але їх легко видно згори.
Пророки можуть бути подібними до невеличкого дрона. Господь показує їм речі під іншим кутом, а вони розповідають нам про місцезнаходження і рух крокодилів у нашому житті.
Амос 3:7 є так само актуальним у наші дні, як і протягом тисяч років: “Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам”.
На генеральній конференції пророки діляться з нами видом згори. Я чула, як на попередній генеральній конференції Президент Нельсон говорив, що Ізраїль не було покликано бути кращим за усіх інших, і він не мав бути єдиним “обраним” народом, який можна врятувати, а натомість їх покликано бути прапором, стягом для інших людей, щоб показати їм, де збирається Ізраїль.
Усіх тих, хто готові дозволити Богу бути пріоритетом у їхньому житті, збирають, щоб вони зустрілися зі своїм Богом.
Ісус запрошує усіх людей до Себе, кажучи: “За Мною йдіть”. Коли ви входите у води хрищення, коли ви приймаєте причастя або отримуєте ендаумент у храмі, ви берете на себе ім’я Ісуса Христа. Ви можете стати Його стягом.
Ви, як стяг, маєте робити наступне:
-
Привертати увагу людей до історій з Писань, з яких вони можуть дізнаватися, що їм слід робити.
-
Допомагати їм готувати і будувати власні човни завітів.
-
Прислухатися до скерування, яке приходить згори.
Це стосується не лише вас. Це стосується усіх людей, яким ви можете допомогти дістатися безпеки.
Я свідчу, що Бог знає вас; Він знає ваше ім’я і ваші страхи, а також ваші сподівання і сильні сторони. Я свідчу, що у вас є робота. Вставайте і будьте стягом для народів. Нехай Господь благословить вас, коли ви намагаєтеся це зробити.