Правильне ставлення до змін

Пол В. Джонсон

Сімдесятник

Мабуть багато хто з вас чув оголошену минулого тижня новину про те, що Церковна середня школа в Мехіко, Бенемеріто де лас Амерікас, цього літа буде переобладнана на Центр підготовки місіонерів. Це було чудове оголошення, з огляду на зростання кількості місіонерів і можливість навчати багатьох з них у Мехіко, у цьому красивому студмістечку. Однак ті, хто був тісно пов’язаний з цією школою протягом більш ніж 50-літнього її існування, відчувають певний сум через зміну призначення цього закладу. Я був присутнім там під час оголошення, і мене дуже зворушила реакція студентів і працівників. Незважаючи на їхні сльози, там були і підтримка, і любов, і усвідомлення правильності цього рішення. Мене так вразив дух, з яким вони відреагували на це оголошення, що я хотів би висловити кілька думок стосовно ставлення до змін у Церкві та в ЦСО.

Наша готовність приймати зміни у царстві допомагає Господу прискорювати Його роботу (див. УЗ 88:73). Протистояння натхненним змінам зупиняє розвиток царства. Наприклад, у другій половині Нового Завіту йде мова про велику проблему, з якою зустрілася Церква,---асиміляцію навернених до християнства язичників. Це питання згадується у книзі Дії і є темою багатьох послань Павла. Проблема виникла через те, що багато християн-юдеїв вважали, що навернені язичники мали виконувати закон обрядів, даний Мойсеєм. Навіть яскраве одкровення Петра, пов’язане з Корнилієм, що язичників слід навчати євангелії (див. Дії 10--11), не вирішило усіх питань. І навіть після того, як особлива нарада в Єрусалимі постановила, що наверненим язичникам не треба виконувати той закон, і було написане послання, яке пояснювало це рішення, питання залишалося джерелом суперечок і розколу (див. Дії 15). Для Церкви це була велика зміна і багатьом її членам було важко її прийняти.

Проблема, принаймні частково, полягала в неправильному розумінні доктрини. Христос виконав закон Мойсея. В дійсності Він виконав кожну його йоту і риску, і члени Церкви, чи то юдеї, чи язичники, більше не були зобов’язані жити за законом обрядів. Багато юдеїв і навіть юдейських християн не могли цього прийняти, оскільки не розуміли мети і правильного місця закону. Однією з причин цього було існування неправомірних додаткових вимог і традицій, пов’язаних з цим законом, які загороджували його справжню мету. Ці додатки і традиції більше не були “виховником … до Христа” (Галатам 3:24), що “скеровує … наші душі до Нього” (Кн. Якова 4:5), але стали такими обтяжливими і всепоглинаючими, що багато юдеїв поглядали “за межу” (Кн. Якова 4:14) і поставили викривлений закон на місце Самого Подавця закону. Навіть юдейським християнам, які прийняли Спасителя, було дуже важко полишити закон, який було виконано.

Їхнє нерозуміння, спантеличення і неготовність прийняти і зробити необхідні зміни вповільнили роботу і змусили провідників Церкви витрачати величезні зусилля на розв’язання цього питання. Ми є кращими слугами і кращими учнями, якщо правильно реагуємо на зміни. Якщо ми на ці зміни реагуємо неправильно, ми перешкоджаємо роботі Господа.

Адаптуватися до змін може бути нелегко. Але Павло, який був строгим фарисеєм, зміг змінитися і допомагати Церкві в її складнощах. Чому він зміг адаптуватися, у той час як іншим це було настільки важко? Ми бачимо з написаного ним, що він мав чітке розуміння правильного місця і мети закону Мойсея. Люди, описані в Книзі Мормона, ніколи не втрачали усвідомлення істинного значення закону і тому відводили йому правильне місце:

“І незважаючи на те, що ми віримо в Христа, ми дотримуємося закону Мойсея, і чекаємо на Христа з непохитністю, доки закон не виповниться.

Бо для цього закон був даний” (2 Нефій 25:24--25).

Після того, як закон було виконано, вони не покладалися на нього, як багато членів Новозавітної Церкви.

Одна з причин, чому нам важко приймати зміни,---це те, що з часом ми втрачаємо правильну перспективу і наділяємо якесь правило або процедуру більшою важливістю, ніж вони на те заслуговують. Ми можемо сплутати засоби і мету. Сподіваюся, що коли в царстві будуть відбуватися зміни, ми зможемо бути такими, як Павло, і будемо сприяти цим змінам, замість того, щоб реагувати як ті, хто боровся проти змін і перешкоджав просуванню роботи.

Іноді ми усвідомлюємо необхідність змін, але не розуміємо, що треба докладати зусиль, щоб робити щось по-іншому. Мій батько згадував, як вони їздили на роботу до ферми на новому автомобілі дідуся. Коли вони під’їжджали до зачинених воріт на дорозі, яка вела до полів, дідусь кричав: “Тпру!”,---але не тис на гальма. Вони кілька разів влітали у ворота і завдавали шкоди як воротам, так і машині. Він настільки призвичаївся їздити кіньми, що йому було важко управляти автомобілем по-іншому.

Ми можемо правильно реагувати на зміни, якщо будемо сповненими молитви, смиренними і готовими до навчання; якщо прийматимемо нові можливості чи доручення з позитивним настроєм; і коли будемо готові спробувати нові підходи чи методи із щирим бажанням вдосконалюватися.

Також критично важливо уважно слухати, коли отримуємо поради від наших провідників. Згадайте навчання основам і скерування, яке ми отримували в ЦСО протягом років від пророків і провидців, які безпосередньо до нас зверталися. Завдяки “Шляхам розвитку освіти в Церкві” і багатьом, багатьом пізнішим посланням, ми були благословенні важливим спрямуванням, натхненням, а іноді й необхідними змінами.

Коли понад 35 років тому я лише починав навчати, я отримав доручення бути єдиним учителем у шкільній семінарії в штаті Аризона. Поки я перебирав речі в офісі, щоб подивитися, що там є, то знайшов деякі скарби. Я знайшов кілька касет із записами виступів генеральних авторитетів, які зверталися до вчителів Церковної системи освіти. Я навіть знайшов платівку з виступом генерального авторитета, який звертався до нас. (Для вас, молоді вчителі, поясню: платівка---то був такий великий чорний диск, на якому був записаний аудіозапис. Вони були схожі на великі чорні CD. А вам, наймолодші вчителі, поясню: CD---це справжній матеріальний диск, на якому знаходяться файли, дещо схожі на MP3). Я багато разів прослухав ті виступи, і вони вплинули на моє бачення нашої мети як вчителів євангелії, і ролі, яку євангелія має відігравати в житті молоді.

Сьогодні ввечері у нас є можливість послухати ще одне звернення, саме до нас. Ми дуже вдячні, що цього вечора нашим промовцем буде старійшина Даллін Х. Оукс.

Старійшина Оукс служить членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів з травня 1984 року.

Він народився в Прово, шт. Юта. Вони разом з його покійною дружиною Джун Діксон Оукс є батьками шести дітей. Вона померла у липні 1998 року. І в серпні 2000 року він одружився з Крістен М. Мак-Мейн у Солт-Лейкському храмі.

Старійшина Оукс закінчив Університет Бригама Янга та юридичний факультет Чикагського університету. Він 10 років займався юридичною практикою і як професор викладав юриспруденцію в Університеті Чикаго. Він був президентом Університету Бригама Янга з 1971 по 1980 роки та суддею Верховного суду шт. Юта з 1980 року по 1984 рік, коли подав у відставку, щоб прийняти покликання служити апостолом.

Він служив у багатьох бізнесових, освітніх та благодійних організаціях або входив до складу правління цих організацій, включаючи п’ятирічне служіння головою ради директорів компанії Громадського теле- і радіомовлення (PBS). Він є автором або співавтором багатьох книг та статей на теми релігії та юриспруденції.

Зараз він служить у правлінні освіти Церкви, в правлінні довірених осіб закладів вищої освіти ЦСО і заступником голови виконавчого комітету цих правлінь. Ми дуже вдячні за його досвід, інтерес і вклад до ЦСО і з нетерпінням чекаємо на те, щоб послухати його виступ.

Давайте відкриємо наші серця і розум його посланню, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

© 2013 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Текст англійською мовою затверджено: 1/13. Затверджено на переклад: 1/13. Назва оригіналу: Responding Appropriately to Change. Ukrainian. PD50046558 192