61:17

Смак світла

Старійшина Лінн Г. Роббінс

З Президентства сімдесятників

Вечір зі старійшиною Лінном Г. Роббінсом Всесвітній духовний вечір для дорослої молоді • 3 травня 2015 року • Солт-Лейкська Скинія

Брати і сестри! Я радий вітати вас на цьому всесвітньому духовному вечорі для дорослої молоді, а особливі вітання тим з вас, хто закінчить у цьому році семінарію---це гідне похвали досягнення і доказ вашої віри та любові до Господа. Я запрошую вас наслідувати приклад багатьох присутніх цього вечора і продовжувати пошук духовних знань у місцевому інституті релігії або в церковному університеті. Я обіцяю, що ви й надалі будете отримувати важливе скерування у прийнятті всіх важливих рішень у своєму житті, а також знайомитися з людьми, які матимуть на ваше життя важливий вплив.

Цього вечора ви почуєте, як я свідчу про Господа Ісуса Христа і Його євангелію. Ви почуєте, як я промовляю слова “Я знаю”. Я хочу описати вам, як я здобув знання про те, що Він дійсно Син Божий, Викупитель і Спаситель світу, і що Його євангелія---істинна.

Я також хочу допомогти вам зрозуміти, що ваше особисте свідчення про Господа Ісуса Христа і Його євангелію набагато сильніші, ніж ви можете думати.

Де знаходиться моє свідчення на шкалі віри?

Я хотів би почати з того, що ви подумки дасте собі оцінку. Подивіться на лінію на цій ілюстрації і визначте, де знаходиться ваше свідчення на цій шкалі віри.

Slide from a Powerpoint presentation given by Elder Lynn G. Robbins for May 3, 2015 CES Devotional.

В самому низу---атеїст. Ми позначимо атеїста нулем. У самому верху---10 балів, або людина, яка має досконале знання про Ісуса Христа і Його євангелію. Де б ви помістили себе на цій шкалі? Я підозрюю, що багато хто з вас дасть собі нижчу оцінку, ніж ви насправді заслуговуєте.

Запам’ятайте, яку оцінку ви собі дали, аби побачити, чи зросте вона впродовж цієї презентації, поки ми будемо обговорювати різні аспекти зміцнюючого віру свідчення і те, як кожен з них допомагає нам просуватися по шкалі віри й відчувати більший мир та щастя.

Алма запрошує кожного зробити перший крок по шкалі віри, і “зробити дослід над моїми словами, і скорист[атися] принаймні частинкою віри, так, навіть якщо ви не можете нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити” (Aлма 32:27; курсив додано).

Бажання

Наступна думка ілюструє мудрість того, чому необхідно зробити цей перший крок---бажати.

У 1623 році народився французький геніальний математик і винахідник Блез Паскаль. Серед його відкриттів була математична теорія ймовірності, що дало науці теорію раціонального вибору---логічного підходу до прийняття оптимальних рішень. Стосовно теорії прийняття рішень Паскаль проникливо зауважив, що у грі життя людям доведеться зробити найбільшу ставку, вирішуючи питання, чи існує Бог чи ні. Це здобуло назву “Парі Паскаля”, в якому на карту ставиться життя людини, а точніше її вічне життя, як показано на цьому малюнку:

У заголовках над стовпчиками є два варіанти: Бог або існує, або Його немає. У рядках також два варіанти: я можу вибрати або вірити, або не вірити.

Можливі наступні комбінації:

Якщо Бог існує і я вірю та дію відповідно, я можу успадкувати вічне життя.
Якщо я вірю і Бог не існує, я нічого не втрачаю.
Якщо я не вірю і не шаную та не слухаюся Бога, а Він існує, я втрачаю вічне життя.
Якщо я не вірю, і Бог не існує, я нічого не здобуваю.
Парі Паскаля стверджує, що оптимальне рішення вірити в існування Бога і що тільки дурень буде тримати парі проти існування Бога, тому що у нього є все, щоб втрачати, і нічого, щоб отримати.

Блудний син стверджував би, що все, що він втрачає, так це можливість їсти, пити і звеселятися (див. (2 Нефій 28:7)---дуже незначний виграш з огляду на те, що поставлено на карту. Він може мати “радість на час, [але] поступово приходить кінець” (3 Нефій 27:11). Його мрії про розваги та гулянки перетворюються на кошмар, коли він пробуджується у день духовного похмілля та відкриває для себе, що “злочестивість ніколи не була щастям” (Aлма 41:10), та пізніше, коли у день суду, він “зізна[ється] перед Богом, що Його вироки справедливі” (Moсія 16:1). Свого часу він дізнається, що був обманутий майстром ілюзії, який маскує нещастя у яскраву обгортку від солодощів. Отже, “нехай серце твоє не завидує грішним” (Приповісті 23:17).

Дякувати Богові, у блудного сина був ще один шанс---це один з найвеличніших уроків, який, як сподівається Спаситель, ми засвоїмо завдяки цій притчі (див. Лука 15:11–32).

Посадіть зернятко—почніть навчатися

Алма описав наступний крок:

“Нехай це бажання працює в вас, аж до того, як ви повірите так, що зможете дати місце для частини моїх слів.

Тепер ми порівняємо Слово з насінням. Тож, якщо ви знайдете місце, [посійте] насіння … у вашому серці” (Aлма 32:27–28; курсив додано).

Посадка насіння означає, що зараз ви дієте відповідно до бажання з натхненною зацікавленістю в експерименті. Тепер ви розпочинаєте процес навчання.

Згідно з Писаннями, цей процес навчання має відбуватися двома шляхами: “І оскільки у всіх немає віри, шукайте старанно і навчайте один одного словам мудрості; так, шукайте в найкращих книгах слів мудрості; прагніть знання, саме через навчання і також через віру” (УЗ 88:118; курсив додано).

Писання також навчають нас про два канали, через які Дух навчає нас:

“Так, знай, Я скажу тобі у твоєму розумі і у твоєму серці, через Святого Духа, Який зійде на тебе і Який буде жити у твоєму серці.

Тепер ось, це є дух одкровення” (УЗ 8:2--3; курсив додано).

Відповідність методів навчання каналам навчання

Перш ніж повернемося до шкали віри, я хочу проілюструвати взаємозв’язок між двома методами навчання і двома каналами навчання. Взаємозв’язок між ними має надати вам додаткове розуміння того, як ми продовжуємо свій розвиток відповідно до шкали віри.

Коли Джозеф Сміт шляхом навчання дізнавався про молитву, він прочитав у Біблії: “А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,---і буде вона йому дана” (Якова 1:5).

Джозеф навчався молитві шляхом віри, коли діяв відповідно до свого вірування і пішов до Священного гаю та помолився.

У верхній частині таблиці вказані два канали навчання---розум і серце.

Як поєднати пізнання шляхом навчання з розумом

Коли ми прагнемо пізнання навчаючись, Господь промовляє до нашого розуму за допомогою натхненних думок. Серед інших слів, що стосуються взаємозв’язку між “навчанням” і “розумом”, ми можемо також назвати такі: думки, інтерес, зацікавленість, досліджувати, вивчати, шукати, розглядати, запитання і розмірковувати.

Натхненні запитання змушують людину задуматися, а розмірковування під впливом Духа ведуть нас до наступного рівня пізнання, де навчання перетинається з серцем.

Як поєднати пізнання шляхом навчання з серцем

Ваші розмірковування живлять насіння, і воно починає проростати, а у вас виникають почуття, джерелом яких є Дух. Саме серце, тобто натхненні відчуття, змінює думку на вірування.

Алма каже про це таким чином: “Якщо це справжнє насіння, тобто добре насіння, якщо ви не викинете його вашою зневірою, щоб чинити опір Духові Господа, знайте, воно почне розбухати у вашій душі; і коли ви відчуєте ці рухи розбухання, ви почнете говорити собі—Певно, що це є добре насіння, тобто що Слово є добрим, бо воно починає збільшувати мою душу; так, воно починає освітлювати моє розуміння, так, воно стає приємним для мене” (Алма 32:28; курсив додано).

Хоча, як правило, ми пов’язуємо слово розуміти з розумом, багато посилань у Писаннях пов’язують розміння з серцем, наприклад: “І їхні серця були відкриті, і вони розуміли серцями своїми слова, якими Він молився” (3 Нефій 19:33). Коли юний Джозеф розповідав про послання Якова 1:5, він казав: “Ніколи жоден уривок з Писань не зворушував людського серця з такою силою, як тоді ці слова зворушили моє” (Джозеф Сміт---Історія 1:12).

Про такі почуття Алма каже: “Тепер дивіться, чи не збільшуватиме це вашу віру? Я кажу вам: Так; проте, вона не виросла у досконале знання” (Алма 32:29; курсив додано).

Це ще не досконале знання. Однак, якщо серце було зворушено, воно надихає нас зробити наступний крок на шкалі віри. У випадку Джозефа, це надихнуло йогодіяти і прийняти духовне запрошення молитися. Він “не ма[в] доказів перед тим, як бу[ло] випробувано [його] віру” (Етер 12:6).

Як поєднати пізнання шляхом віри з розумом

Аби навчатися вірою, необхідно діяти відповідно до почуттів і вірувань¹. Спаситель звернувся з цим самим запрошенням навчатися вірою такими словами: “Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я” (Іван 7:17; курсив додано). У цьому вірші Спаситель нас навчає, що коли ми діємо, то виявляємо віру, і це перетворює вірування на знання. Тих, хто завжди каже “ні”, Він напучує: “Хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я---ув Отці!” (Іван 10:38; курсив додано).

Про знання Алма каже так:

“А тепер дивіться, через те, що ви зробили спробу, і посадили насіння, і воно розбухає і пускає паростки, і починає рости, ви повинні знати, що те насіння добре.

А тепер дивіться, чи ваше знання досконале? Так, ваше знання в цьому досконале, а ваша віра дрімає; і це через те, що ви знаєте, … ваше розуміння почало просвітлюватися, і ваш розум почав розширюватися” (Алма 32:33–34; курсив додано).

Діючи відповідно до своєї віри, ви здобуваєте знання.

До інших слів, які можуть асоціюватися з пізнанням шляхом віри та розуму, ми можемо додати такі: досконале знання (чогось конкретного), молитися, каятися, змінювати поведінку, слухатися, досвід і смак.

Кажучи про спробувати, Алма використовує це слово в дуже незвичний спосіб---спробувати світло. Послухайте:

“О, тоді хіба це не є істинним? Я кажу вам: Так, тому що це світло; а все, що є світло, є добрим, тому що його помітно, отже, ви повинні знати, що воно є добрим; і ось дивіться, після того, як ви спробувалице світло, чи ваше знання досконале?

Ось, я кажу вам: Ні; не повинні ви також залишати в стороні вашу віру, бо ви тільки скористалися вашою вірою, щоб посіяти насіння, щоб ви могли спробувати на досліді дізнатися, чи добре було те насіння” (Алма 32:35–36; курсив додано).

Саме пробуючи світло і смакуючи його, ми здобуваємо досконале знання про це, тобто знаємо, що насіння добре. Світло запрошує вас прийти до Ісуса Христа, а сила Бога творить чудеса в вас і навертає вас до Господа (див. Алма 23:6).

Як поєднати пізнання шляхом віри з серцем

Алма продовжує: “І ось, коли дерево починає рости, ви скажете: Давайте підживляти його з великим піклуванням, … з великою старанністю, і з терпінням, сподіваючись на плід його, …

… Дивіться, поступово ви зірвете [тобто спробуєте] плід його, який є найціннішим” (Алма 32:37, 41--42; курсив додано).

Спробувавши плід, ми потрапляємо туди, де перетинаються віра і серце. Тут ми відкриваємо для себе, що плід дійсно солодкий і цінний. Наслідування Ісуса Христа і виконання Його волі дає нам можливість спробувати Його Спокуту і євангелію у багато способів. Раніше, під час процесу, наші серця були глибоко зворушені. Тепер відбувається “могутня зміна серця”, як про це описується Алмою (Алма 5:12), і Дух перетворює наш досвід і знання на навернення.

Коли ми “навернені до Господа” (Алма 23:8), ми слідуємо за Спасителем і христимося та отримуємо дар Святого Духа. Коли ми спробуємо плоди євангелії, то отримуємо благословення й відчуваємо таку радість і щастя, що хочемо поділитися ними з іншими, саме так, як Легій казав про це: “І коли я скуштував цей плід, моя душа сповнилася надзвичайно великою радістю; отже, я захотів, щоб моя сім’я теж скуштувала його; бо я знав, що він є бажаніший за всі інші плоди” (1 Нефій 8:12).

Бути наверненими до Господа у прямому сенсі означає пережити могутню зміну і трансформацію внаслідок того, що ми стаємо подібними до Ісуса Христа, “підда[ючись] натхненню Духа Святого, і [скинувши] з себе оболонку тілесної людини, і [ставши] свят[ими] через спокуту Христа Господа” (Мосія 3:19). У більш повному розумінні цього слова, наше навернення буде неповним, поки ми духовно не зростемо “у міру зросту Христової повноти” (Ефесянам 4:13). Це буде справою всього життя, подорожжю віри в Нього і з Його благодаттю, тобто божественною допомогою (див. 2 Нефій 25:23).

Процес навернення, який триває все життя, неодмінно вимагатиме постійного підживлення з нашого боку, аби уникнути згубного процесу, описаного Алмою: “Але якщо ви не будете піклуватися про дерево, і не будете думати про його підживлення, знайте, воно не пустить ніякого коріння; і коли жар сонця прийде і спалить його, … воно висохне” (Алма 32:38).

“Отже, ви повинні просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей. Отже, якщо ви просуватиметеся вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерпите до кінця, ось так каже Батько: Ви будете мати вічне життя” (2 Нефій 31:20); курсив додано).

Ця могутня зміна і навернення не означають, що у нас більше не буде запитань. Однак, після того як ми відчули смак світла, запитання мають вселити в нас бажання продовжувати навчання, а не викликати сумніви, які можуть висушити нашу підростаючу віру. “І тому, хто віритиме в Моє ім’я, не сумніваючись ні в чому, тому Я підтверджу всі Мої слова, тобто всім кінцям землі” (Мормон 9:25).

Мати запитання---це добре. Вони спонукають до роздумів, пошуків, молитви. У Джозефа Сміта запитання виникали протягом всього життя. Майже кожен розділ Учення і Завітів був даний йому через одкровення внаслідок того, що він звертався у молитві до Господа із запитанням, рядок за рядком, і приписання за приписанням. Це той самий спосіб, у який навчався Спаситель: “І Він не отримав від повноти спочатку, але продовжував від благодаті до благодаті, доки не отримав повноту” (УЗ 93:13).

Досконале знання

Повернемося до нашої шкали віри; зверху ми написали: “Досконале знання про Ісуса Христа і Його євангелію”.

Давайте проаналізуємо фразу “досконале знання”. Кажучи про те, щоб “спробувати світло”, Алма навчав, що “ваше знання в цьому досконале” (Алма 32:34). У далі наведеному вірші погляньте, як пророк Мормон використовує цю саму фразу, “досконале знання”, коли додає своє свідчення до цього самого світла:

“Бо знайте, браття мої, вам дано судити, щоб ви відрізняли добро від зла; і спосіб відрізняти є настільки простим, щоб знати вам досконалим знанням, як денне світло від темної ночі.

Бо знайте, Дух Христа дано кожній людині, щоб вона відрізняла добро від зла; ось чому я показую вам, як саме судити; бо все, що запрошує творити добро і переконує вірити в Христа, послано силою і даром Христа; ось чому ви можете знати досконалим знанням, що це є від Бога. …

А тепер, браття мої, побачивши, що ви знаєте світло, за яким ви можете судити, світло, яке є світлом Христа, пильнуйте, щоб ви не судили невірно” (Moроній 7:15–16, 18; курсив додано).

Обидва пророки свідчать, що саме Світло Христа дає нам досконале знання про істину. Навіть люди зі світу визнають, що у них є внутрішнє відчуття того, що є правильним і хибним. Вони визнають Світло Христа, використовуючи слово совість (англ. conscience), яке походить від латинського слова conscientia, тобто “знання, яке є в людині”².

Маючи те світло як печатку істини, ми продовжуємо просуватися шкалою віри рядок за рядком, і приписання за приписанням (див. 2 Нефій 28:30; УЗ 98:12; 128:21), “і силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все” (Мороній 10:5; курсив додано).

Через мить ми на ділі спробуємо провести дослід Алми, аби ви згадали смак світла і те, як воно дає вам досконале знання.

Протилежність виявляє істину

Перш ніж продовжувати дослід, важливо визначити ще одну суттєву складову цього процесу. У 2 Нефії 2 нас навчають, що “є потреба в тому, щоб була протилежність у всьому” (2 Нефій 2:11). Люди “відчувають смак гіркоти, щоб вони могли знати, як цінувати добро” (Мойсей 6:55). Наприклад, ми розуміємо здоров’я, головним чином досліджуючи протилежне йому---хвороби та захворювання; свободу---досліджуючи гноблення і рабство; щастя---досліджуючи горе; і так далі. Як і у випадку з маленьким дивом світлячків, світло недооцінюється, якщо немає темряви.

Протилежність є необхідною для нашої освіти і щастя. Без протилежності істина залишиться прихованою, хоча вона знаходиться на поверхні, так само, як ми не помічаємо й повітря, поки не почнемо задихатися. Оскільки Світло Христа завжди присутнє, багато людей не помічають Духа у своєму житті, подібно до тих ламанійців, у 3 Нефії 9:20, яких “було хрищено вогнем і Святим Духом, і вони не знали цього”.

Протилежність не лише виявляє або не виявляє істину, але проявляє притаманні істині силу, радість і приємність. Наприклад, блудному сину треба було скуштувати лиха, аби зрозуміти, яким чудовим життям він жив удома і чого не цінував у молодості.

Лише переживши біль і хвороби, ми починаємо цінувати своє здоров’я. Ставши жертвою нечесності, ми цінуємо цілісність. Відчувши несправедливість і жорстокість, ми плекаємо любов і доброту---причому “маючи досконале знання”, скуштувавши плід усього цього за допомогою світла, що є в нас. Досконале знання з’являється плід за плодом, через протилежність в усьому. Послух Божим заповідям в кінці кінців обіцяє щастя, зростання і розвиток, якщо ми долаємо протилежності, а не обходимо їх. “У тихих водах не станеш вправним моряком”³.

Обдумайте це глибоке висловлювання пророка Джозефа Сміта: “При доведенні протилежного, істина стає очевидною”⁴.

І такі слова Бригама Янга: “Усі факти досліджуються і виявляються завдяки їхнім протилежностям”⁴.

Дослід над вірою

А тепер я запрошую вас взяти участь у досліді, обміркувавши кілька заповідей стосовно того, якими ми маємо бути,---тобто Христові чесноти,---протиставивши їм протилежності. Коли ви будете обдумувати кожну, світло Христа, яке в вас, має підтверджувати у вашому розумі та серці, що кожна Христова чеснота---приємна, а її протилежність---гірка:

Любов на противагу ненависті, ворожості і спротиву
Чесність на противагу брехні, обману і крадіжці
Прощення на противагу помсті, образі, недобрим почуттям
Доброта на противагу недоброзичливості, гніву, жорстокості
Терпіння на противагу запальності, імпульсивності, нетерпимості
Смирення на противагу гордині, несприйнятливості, пихатості
Миротворець на противагу суперечностям, розділенню, провокуванню
Старанність на противагу зростаючій втомі, бажанню здатися, впертості.

Це лише кілька з численних Христових чеснот, але їх достатньо, аби ефективно продемонструвати ефективність досліду з насінням.

Розмірковуючи над цим переліком, ви усвідомите, що зрозуміли силу, істину і приємність кожної чесноти, одна за одною, за допомогою тисяч перевірок досвідом. Хороший плід з’являється з притаманним лише йому доказом і перевіркою---його смаком. Доказ у тому, щоб споживати плід за плодом і рядок за рядком, і “маючи досконале знання” про кожен з них. Можливо, це те, що апостол Павло мав на увазі, коли сказав: “Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!” (1 Солунянам 5:21; курсив додано). Якщо ви вже оволоділи цими та іншими чеснотами у своєму житті, то ви знаходитеся набагато далі на шкалі віри, ніж ви, ймовірно, думали про себе.

Однак це лише те, що я назвав би террестіальним свідченням, або таким, що заслуговує слави місяця. Хороші богобоязненні люди будь-якого віросповідання мають таке саме свідчення, бо вони також мають Світло Христа, про яке говорив Мормон, і прийняли частину євангелії.

Дослід над вірою---наступний рівень

Целестіальне свідчення, яке відповідає славі сонця, отримує та людина, яка шукає “повноти Батька” (див. УЗ 76:75–78; 93:19). Коли людина христиться і гідна дару Святого Духа, вона отримує більше обдарування Світлом Христа, як зазначено в цьому вірші з Книги Мормона: “Якщо це є бажанням ваших сердець, то що ви маєте проти того, щоб бути хрищеними в ім’я Господа, … щоб Він міг пролити Свій Дух більш рясно на вас” (Мосія 18:10; курсив додано).

Президент Дітер Ф. Ухтдорф навчав, що “чим більше ми прихиляємо своє серце і розум до Бога, тим більше небесного світла просочується в наші душі”⁶.

“Те, що від Бога, є світлом; і той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає аж до дня досконалого” (УЗ 50:24).

Мені не треба вам казати, що більша кількість світла дозволяє вам краще бачити---ви це знаєте. Пророк Джозеф Сміт казав: “Чим ближче людина наближається до досконалості, тим краще вона бачить, і тим більшою є її радість”⁷.

Маючи більше світла, щоб бачити, давайте проведемо дослід на целестіальному рівні й протиставимо певні доктрини, які є унікальними для Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, тим всім ученням, на які поширюється тьмяніше світло:

“Бог---наш Батько і ми створені на Його образ” на противагу “Він не є нашим Батьком у буквальному розумінні; Він незрозумілий і непізнаванний”
“Його божественна організація з пророками і апостолами” на противагу “відмовa від встановленого Ним зразка”
“Господь є Богом порядку, Який керує через тих, хто має ключі священства”, на противагу “сум’яттю, розрізненим голосам, “лжедухам” (УЗ 50:2)
“Влада священства і покликання від Бога” на противагу “ступінь у теології; обраний, найнятий на роботу чи самопризначений”
“Oбряди і завіти” на противагу “просто хороше життя”
“Діти невинні” на противагу “хрищенню немовлят”
“Книга Мормона, друге свідчення” на противагу “Біблія---це єдине свідчення”
“Храмова робота за померлих” на противагу “запалити свічку і помолитися за померлих”
“Вічний шлюб і сім’я” на противагу “поки смерть не розлучить нас”

Повчально співставляти істину з її протилежністю. Це допомагає відкривати очевидні речі, ті, які приховані, хоча знаходяться на поверхні. Ми усвідомлюємо, що знаємо набагато більше, ніж вважали. Це має надихати нас і надалі “шука[ти] старанно у світлі Христа … і … сприйм[ати] все добре” (Мороній 7:19).

“Блаженні, що не бачили й увірували!” (Іван 20:29)

А тепер давайте дослідимо ще один цікавий аспект віри і свідчення.

У Путівнику по Писаннях сказано, що “[справжня] віра має бути зосередженою на Ісусі Христі, щоб привести людину до спасіння. …

[Це] включає в себе надію на те, чого не бачать, але що є істиною [див. Євреям 11:1]”⁸.

Хіба не цікаво, що справжня віра в Ісуса Христа---це “вірити без того, щоб бачити”, в той час як світ вірить у протилежне---“бачити значить вірити”.

Тілесна людина пізнає світ через п’ять органів чуття, вимагаючи ознак як доказу. І все ж Писання сповнені прикладів тих, хто отримав прояви Божої присутності і влади через п’ять органів чуття, не здобувши міцного навернення:

Ламан і Лемуїл бачили ангела (див. 1 Нефій 3:29). Вони чули голос Господа, який “покарав їх надзвичайно” (1 Нефій16:39). Вони відчули Божу силу, коли Нефій простягнув свою руку і “Господь уразив їх” (1 Нефій 17:54). Вони відчували на смак і на запах: “Я зроблю вашу їжу смачною, щоб не треба було її варити” (1 Нефій 17:12). Попри численні прояви, які сприймалися всіма п’ятьма органами чуття, Ламан і Лемуїл повставали. Чи “бачити” означало для них “вірити”?
Коли Мойсей вів дітей Ізраїля з Єгипту, вони бачили пошесті, стовпи вогню, розділення Червоного моря, їли манну---усе це сприймалося всіма органами чуття. “І, незважаючи на те, що їх вели, що Господь, Бог їхній, Викупитель їхній, ішов попереду, ведучи їх удень і даючи їм світло вночі, і роблячи для них усе, що доцільно для людини одержувати, вони закам’яніли серцями і засліпли розумом, і лаяли Мойсея й істинного і живого Бога” (1 Нефій 17:30). Певно, що “бачити” не означало для них “повірити”.
Є багато інших подібних прикладів у Писаннях, але найбільш приголомшуючий приклад з усіх---це духовна несприйнятливість тих, хто не прийняв Спасителя у Його ж присутності. “І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували” (Іван 12:37; див. також УЗ 138:26).

Є надто багато прикладів, які суперечать твердженню, що бачити---значить вірити. Ті, хто сподіваються на те, що вражаючий випадок допоможе їм здобути свідчення, не розуміють, що більше свідчення Духа ми отримуємо щодня шляхом багатьох невеликих проявів, наприклад, коли ви востаннє робили підкреслювання у своїх Писаннях. Подумайте про це. Причина, чому ви щось підкреслили у своїх Писаннях в тому, що ви отримали враження, думку: “Ага!” Натхненне враження---це одкровення.

Ще один приклад одкровення---це коли ви відчули спонукання виявити доброту або зробити хороший вчинок, “бо все, що запрошує творити добро, … послано силою і даром Христа” (Мороній 7:16). Світло Христа завжди присутнє! Ви щодня смакуєте його. І від цих нашіптувань, з цього “малого виходить те, що є великим” (УЗ 64:33).

“І силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все” (Мороній 10:5)

Чи можете ви пригадати героя з Книги Мормона, хто бачив ангела і таки повірив? Ви, ймовірно, думаєте про Алму молодшого. Ангел явився йому і синам Мосії та “зійшов наче у хмарині; і він говорив, наче голосом грому” (Мосія 27:11). Ви знаєте решту історії---про те, як Алма покаявся і потім служив.

Чи повірив Алма через те, що побачив? Ні! Чому? Тому що Алма ще не виявив своєї свободи волі у здобутті знань через навчання і віру та не молився, щоб дізнатися про істину. Бачення не є коротким шляхом до віри або свідчення, як це видно на багатьох прикладах, які я щойно навів. Алма сам описує, як він отримав свідчення, і він не приписує це появі ангела. В дійсності, він взагалі не згадує про ангела у своєму свідченні:

“І це ще не все. Чи не здається вам, що я знаю про це сам? Знайте, я свідчу вам, що я знаю, що те, про що я говорив, істина. І звідки, на вашу думку, я знаю про точність цього?

Слухайте, я кажу вам, це стало відомим мені через Святого Духа Божого [світло]. Знайте, я постився і молився багато днів, щоб знати це самому. І ось, я знаю сам, що це істина; бо Господь Бог зробив так, що це явилося мені через Його Святого Духа; і це й є дух одкровення, що в мені ” (Aлма 5:45–46; курсив додано).

“Тривожний дзвінок” і швидка зміна поведінки може статися завдяки чинникам, що діють ззовні всередину через п’ять органів чуття, але вони завжди нетривалі, як це було з Ламаном і Лемуїлом. Міцне свідчення може прийти тільки зсередини, коли людина здобуває знання через навчання і через віру, а Святий Дух садить євангелію “в середину їхню, і [пише] на їхньому серці” (Єремія 31:33). Ось чому нефійці, які, незважаючи на те, що бачили, чули і відчували Спасителя під час Його приходу до них, а також куштували і відчували запах хліба, які Він надав дивовижним чином (див. 3 Нефій 20:3--9), все ж “молилися про те, чого вони більше всього бажали; а бажали вони, щоб Святого Духа було дано їм” (3 Нефій 19:9).

Кілька років тому один літній місіонер розповів мені таку історію. Вона трапилася з ним у 1960-ті роки, коли він був юнаком, і також ілюструє, що лише через навчання і молитву Святий Дух свідчить нам про істину. Він розповідав:

“Я жив сам у Прово, шт. Юта, у маленькій квартирі майже в центрі міста. Я працював продавцем у невеликому меблевому магазині в Прово, а цей випадок стався під час довгих вихідних у новорічні свята.

У нас було кілька вихідних. Був четвер, 31 грудня, переддень Нового року. Ми не працювали з четверга по неділю, і я знаходився у своїй квартирі, не маючи жодних планів того, як відзначити свято. Я готував вечерю, чекаючи поки вона спечеться, і захотів щось почитати. Не маючи нічого для читання у своїй квартирі, я зайшов у сусідню квартиру і запитав у хлопців, які там жили (студентів УБЯ), чи не було у них чогось почитати, сподіваючись отримати журнал Рибалка і полювання або щось подібне до цього. Вони сказали, що журналу в них немає, але є книга, яка може мені сподобатися. Вони вручили мені примірник Книги Мормона.

Хоча я й чув про мормонську церкву (хто в Юті про неї не чув), я не читав книгу. Я подякував і приніс її до себе в квартиру. Під час вечері я погортав її і почав читати. Я зізнаюся, що проглянув кілька частин, намагаючись зрозуміти сюжет. Там були імена і місця, яких я ніколи не чув раніше, тому я нічого не міг зрозуміти. Тож після вечері я відніс книгу назад і повернув зі словами: “Дякую, ні”.

“А ти помолився про неї”,---запитав один юнак. “Помолитися про неї?---відповів я.---Я просто хотів щось почитати, а не щось, про що треба помолитися”. Це стало початком дуже цікавої розмови стосовно змісту Книги Мормона. Вони розповіли мені, що це була книга Писань, книга, про яку, якщо я спочатку помолюсь, а потім буду читати її зі справжнім бажанням дізнатися, чи вона є істинною чи ні, то Бог відкриє мені правду про неї силою Святого Духа.

Я виріс у католицькій сім’ї, і хоча я не був активним у той час, я відносив себе до католицької церкви і міцно цього тримався, тому що це було все, про що я знав. Єдині молитви, які я будь-коли промовляв---це була Господня молитва, молитва до святої Марії і читання служебника---те, чого я не робив уже дуже давно. І зараз якісь юнаки просили мене помолитися Богові, якого я по-справжньому не знав, і попросити Його сказати мені, чи книга була істинною чи ні. Що ж, чому б і ні. Я нічим не був зайнятий, а попереду у мене було багато вихідних. Я взяв книгу додому, відкрив пляшку пива, запалив цигарку і став на коліна та попросив Бога сказати мені, чи книга була істинною. Тоді я почав читати: “Я, Нефій, був народжений від порядних батьків”.

Імена і місця були тими самими, коли я читав про них пару годин тому. Єдина різниця цього разу полягала в тому, що дивовижним чином моя “зневіра відступила”. І в буквальному розумінні я занурився у книгу! Я міг бачити Нефія; я міг бачити його братів і я сердився, коли вони до нього погано ставилися. Мені подобався Нефій! Я підтримував хороших героїв, і мені було шкода поганих. Я читав годинами і не міг відкласти книгу. Коли я нарешті поглянув на годинник, було майже п’ять годин ранку. Я побажав собі щасливого Нового року і ліг спати.

Прокинувшись о 8:30, я інстинктивно потягнувся за книгою. І так я провів усі вихідні. Як і брат Парлі П. Пратт, я забув про їжу. Я не хотів, аби мене щось відволікало. Я відключив телефон і читав увесь день, тільки іноді підкріплюючись бутербродами. Як і першої ночі, я отямився лише рано-вранці, поспав кілька годин, взяв книгу і продовжив свій власний марафон. Нарешті о п’ятій ранку в понеділок я закінчив читати книгу і заснув---зовсім виснажений.

Якраз перед Різдвом того року я продав великий килим покупцеві, який проживав поблизу Американ-Форк. То був особливий килим, і мій начальник хотів, аби я прослідкував, як його будуть укладати. Мій начальник у минулому був єпископом десь поблизу Прово і кілька разів розповідав мені про Церкву, але я не хотів слухати. Він був хорошим начальником, але не можна було його сердити, бо він переставав себе контролювати. Як раз у той понеділок о восьмій ранку я мав наглядати, як будуть укладати той килим. Настав призначений час, а мене не було; вже минула дев’ята година, потім десята.

Нарешті приблизно о 10:30 мій начальник, розлючений, як мокра курка, прийшов до мене на квартиру, зайшов у двері, готовий розірвати мене на шматки, побачив, що я лежу на дивані, а на грудях у мене лежить Книга Мормона, і змінив своє рішення. Він тихенько закрив двері й повернувся на об’єкт, впевнений, що він може допомогти укладачам килимів розпочати роботу. Я прокинувся якраз об 11:30 (не знаючи про візит начальника), поглянув на годинник і вдруге за відносно короткий період промовив молитву. Я швидко одягнувся (сподіваючись, що коли я доїду, то, можливо, мене не звільнять з роботи), сів у машину і помчав на об’єкт.

Я побачив там свого начальника, підійшов до нього і вибачився. Він обернувся; на його обличчі з’явилася усмішка, і він запитав: “Як тобі сподобалася книга?” Розуміючи, що відбулося, у моїх думках промайнули всі вихідні, і зі сльозами на очах я сказав єдине, що міг сказати: “Ця книга істинна. Книга Мормона---це слово Боже”. Потім я почав плакати, і він підійшов, обняв мене і тримав в обіймах. Я охристився і став членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів 22 січня 1965 року”.

Я познайомився з цим хорошим братом через кілька десятиліть після його навернення, коли він зі своєю дружиною служив на місії у центрі для відвідувачів Мормонського батальйону в Сан-Дієго. Причина, з якої мені так сподобалася ця історія,---це відмінність між його двома спробами читати Книгу Мормона. Перший раз він почав читати, не маючи справжнього наміру й без молитви. Під час другої спроби, коли були бажання й молитва, він здобув зовсім інший досвід.

Є лише один спосіб дізнатися, чи Книга Мормона і євангелія є істинними, і для цього потрібно мати не лише допитливість і п’ять органів чуття. Для цього потрібно скористатися свободою волі і діяти відповідно до бажання дізнатися:

“І коли ви отримаєте їх, я б хотів закликати вас, щоб ви запитали у Бога, Вічного Батька, в ім’я Христа, чи не істинні вони; і якщо ви питатимете з щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа, Він явить вам правду про це силою Святого Духа.

І силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все” (Moроній 10:4–5).

Це обіцяння не дається зі словами “Він міг би”, або “Він може”, або “можливо”. Обіцяння таке: “Він явить вам правду про неї силою Святого Духа”.

Ще один повчальний принцип, який ми дізнаємося з цієї історії, це той, що вам не потрібно прочитати всю Книгу Мормона до того, як прийде свідчення. Щодо чоловіка у цій історії, він відчув смак світла на першій же сторінці. Йому не потрібно було з’їсти усю піцу, щоб зрозуміти, що вона смачна. Для інших людей смак може посилюватися, коли світло набиратиме більше смаку з часом. Це схоже на те, про що Алма каже у цьому вірші: “Так, воно починає освітлювати моє розуміння, так, воно стає приємним для мене” (Алма 32:28).

Ваше свідчення сильніше, ніж ви думали

На початку я просив вас оцінити своє свідчення згідно зі шкалою віри. Я сподіваюся, що ви зрозуміли, що ваше свідчення набагато сильніше, ніж ви думали. Маючи за вчителя Святого Духа, ви здобули досконале знання про багато плодів євангелії, і рядок за рядком ваше свідчення міцнішало день за днем.

Чим більше людина навчається і живе за євангелією, тим більше світла вона отримує і тим переконливіше план Батька перетворюється на євангелію здорового глузду. Ми навчаємося з власного досвіду, що плід дерева життя дійсно цінний і “солодший за все, що [ми] коли-небудь куштували” і це сповнює наші душі “надзвичайно великою радістю” (1 Нефій 8:11–12). Ми вчимося любити її завдяки благословенням, радості і самовладанню, які вона дає нам з приводу позитивних досягнень в нашому житті та завдяки надії на безкінечне щастя у вічних сім’ях.

Я свідчу про те, що знаю, і я знаю, що я знаю, силою Святого Духа, що Книга Мормона---істинна і вона є словом Бога. Її смак солодкий і дорогоцінний. Я люблю і плекаю цей смак. Я свідчу, що Ісус Христос---це Син Божий та що Його розп’яли і Він страждав за гріхи світу. Він---наш Спаситель і продовжує вести і скеровувати Свою Церкву та царство тут, на землі, через сучасних пророків і апостолів. Я свідчу про Його ім’я і про ці священні істини в ім’я Ісуса Христа, амінь.