Стати такою людиною, якою ви були задумані стати
Вечір з президентом Расселом М. Нельсоном
Всесвітній духовний вечір для дорослої молоді • 10 січня 2016 р. • Університет Бригама Янга–Гавайї
Мої дорогі брати та сестри, нам так приємно бути з вами цього Суботнього дня. Ми любимо вас! І ми віримо у вас! Коли я ділитимуся кількома ідеями, то молюся, щоб ви скористалися своєю свободою волі, аби запросити Святого Духа навчати вас1.
Перш за все: з Новим роком! Настав зовсім новий рік. Чи поставили ви якісь цілі на новий рік? І---чи забули ви вже про половину з них? Чи хотіли б ви, щоб це був найкращий рік у вашому житті? Рік, коли ви будете виконувати цілі, що мають найбільше значення для вас, краще, ніж будь-коли до цього? Я хочу поговорити з вами про те, що, на мою думку, може допомогти. Давайте подивимося, чи зможете ви зрозуміти, що це таке.
Подумайте про жінку, яка протягом 12 років страждала від невиліковної хвороби. Вона простягнула руку, щоб торкнутися одягу Спасителя. То був її єдиний шанс зцілитися2.
Подумайте про чоловіка біля купальні Віфесда, який протягом 38 років страждав від хвороби. Він ніколи не встигав залізти у ті цілющі води3.
Подумайте про учнів Спасителя, які з-посеред загрозливих життю хвиль, що розбивалися об їхній маленький рибацький човен, заволали до Спасителя: “Чи Тобі байдуже, що ми гинемо?”4
Що у цих людей було спільного?
Вони були у відчаї! Відчайдушно прагнули, щоб Спаситель зцілив їх, допоміг їм, очистив їх, скеровував їх, захищав їх і врятував їх! Вони відчайдушно прагнули, щоб Ісус Христос допоміг їм зробити те, чого вони ніколи б не зробили самотужки. Вони відчайдушно хотіли мати силу й підтримку Спасителя у своєму житті. Чи знайоме вам це почуття? Повірте, мені воно знайоме.
Можливо ви відчайдушно намагалися виконати завдання, бо строки його виконання швидко наближалися—або вже й минули. Можливо вам відчайдушно хотілося, щоб хтось дійсно зрозумів вас, дійсно любив вас. Можливо зараз ви відчайдушно бажаєте вступити до університету, знайти роботу або житло. Відчайдушно прагнете завести нових друзів і знайти свого вічного супутника.
Та є добра новина: відчай, насправді, може бути чудовим мотиватором.
Пророк Джозеф Сміт був дійсно у великому відчаї у в’язниці Ліберті. Він благав Господа: “О Боже, де Ти?”5 Завдяки такому важкому духовному відчаю пророк отримав одні з найвеличніших одкровень цього розподілу.
Якщо ми відчайдушно прагнемо бути скерованими з небес, ми працюємо старанніше, ніж будь-коли, щоб бути в гармонії з небесами. Коли ми відчайдушно прагнемо фізичного здоров’я, ми харчуємося і робимо фізичні вправи відповідним чином. Без виправдань! Якщо нам відчайдушно хочеться мати більше грошей, ми віддано виконуємо Господній закон щодо фінансів—яким, звичайно ж, є закон десятини!
Поміркуйте про ставлення до десятини президента Джорджа К. Кеннона, коли він був бідним юнаком. Коли його єпископ спитав про велику суму десятини, яку платив зубожілий юний Джордж, той відповів: “О, єпископе, я плачу десятину не з того, що заробляю. Я плачу десятину з того, що хочу заробляти”. І вже наступного року Джордж заробляв саме ту суму грошей, з якої він платив десятину рік тому!6
Коли ми відчайдушно прагнемо стати людьми, якими були народжені стати, наше бачення змінюється. Ми прокидаємося від духовного забуття, яке так уміло насилає супротивник, і раптом ми бачимо себе, інших і наше життя такими, якими до цього ніколи не бачили. “Веселощі” й “розваги” світу починають виглядати чи не безглуздо, можливо навіть духовно небезпечними. Ми починаємо бачити обман і пастки супротивника такими, як вони є—спокусами, які змушують нас забувати нашу справжню сутність і нашу мету.
Ми починаємо інакше витрачати свій час. Час, проведений у Фейсбуці, не здається таким же чудовим, як час, проведений у храмі. Ми особисто відчуваємо глибину істини, якій навчав один президент храму: “Входячи до храму, ми залишаємо фальшивий світ”7. Нас починають більше цікавити вічні істини, яким навчатиме нас Господь у Своєму святому домі, ніж останні сенсаційні коментарі в соціальних медіа, які часто бувають порожніми й безглуздими.
Одна здібна студентка з УБЯ розповіла мені, як виявила, що час, який вона проводила в соціальних медіа, впливав на те, наскільки впевненою і щасливою вона почувалася. Вона скоротила час, який проводила у Фейсбуці та Твіттері, і сказала: “Я відчуваю, що моя уява почала працювати краще, а розум став яснішим в обдумуванні різних питань, і мої бесіди з іншими людьми стали змістовнішими. Зараз я можу краще відчувати Духа в моєму житті, що є найкращим з того, про що я могла б попросити”.
Якщо ми відчайдушно прагнемо бути дійсно самими собою, то використовуємо технології праведно. Якщо ви не знаєте, як досягти цього, зайдіть на сайт LDS.org і дізнайтеся про це.
Якщо ми відчайдушно прагнемо бути справжніми послідовниками Ісуса Христа, якими ми були народжені бути, раптом ми знаходимо сміливість і рішучість усунути з нашого життя все, що є нечистим і брудним! Наша готовність наслідувати пораду наших провідників змінюється. Ми прагнемо поради і готові діяти за нею! Гордість і пихатість поступаються смиренню. Писання стають нашим джерелом відповідей і втіхою, яку, як ми усвідомлюємо, ми часто шукали он-лайн.
Чи готові ви спробувати провести 30-ти денний експеримент?
Щодня ставайте на коліна і дякуйте вашому Небесному Батькові за Писання. Ставте Йому одне запитання, на яке вам найбільше потрібно отримати відповідь того дня. Благайте, щоб Святий Дух був з вами, коли ви читатимете. І тоді відкривайте ваші Писання—будь-де—і читайте до тих пір, поки не знайдете відповідь8. Намагайтеся робити це протягом 30 днів і побачите, що станеться.
Якщо ми відчайдушно прагнемо вирости людьми, якими Богу потрібно, щоб ми були, то можемо зрозуміти, який непотрібний тягар утримує нас від цього. Цей тягар може бути духовним болем, який завжди супроводжує поганий вибір і гріх, в якому не покаялися. Правда в тому, що гріх, в якому не покаялися, схожий на магніт, що притягує інші гріхи! Тож, якщо вам потрібно покаятися, почніть це зараз. Коли ми, подібно до батька царя Ламонія, воліємо відмовитися від усіх наших гріхів9 (у тому числі й найулюбленіших), тоді зволікання зникає, сум’яття відходить, і ми готові, навіть прагнемо, піти—насправді нам хочеться бігти—до нашого єпископа, аби звернутися по допомогу, яка потрібна нам, щоб дійсно покаятися.
Зараз є небагато речей, в яких ми можемо бути певними в цьому житті, але одна є певною: Є 100 відсотків гарантії того, що якщо ми дійсно покаємося, Спаситель очистить і зцілить нас. Абсолютно повністю!
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон навчав: “Сила Спокути [Спасителя] може усувати наслідки гріха. Коли ми каємося, Його спокутуюча милість виправдовує і очищує нас (див. 3 Нефій 27:16–20). Все стає так, наче ми не піддалися спокусі, наче не спокусилися”10.
Мої дорогі брати і сестри, я обіцяю вам, що це правда! Тяжкий це гріх, в якому не покаялися, чи слабкості, які непокоять і пригнічують нас, кожен з нас потребує допомоги Спасителя, щоб стати людьми, якими ми були народжені стати. Просто неможливо обходитися без Його сили й підтримки.
На щастя, Спаситель заплатив ціну за кожен дар Духа, який нам будь-коли знадобиться11. Від нас залежить, чи відкриємо ми ці дари через молитву. Нам може знадобитися дар самодисципліни або бадьорості духа. Можливо нам потрібен дар терпіння, або дар бути зціленими, чи дар прощати. Можливо нам потрібен дар зберігати наші сексуальні почуття в гармонії з вічними законами. Можливо ми зрозуміємо, що більше не можемо й хвилини прожити без дару непохитної віри в Господа Ісуса Христа. Коли ми відчайдушно прагнемо будь-якого дару Духа, саме тоді ми зрештою молимося про той дар з усією енергією нашого серця12. І чудовою новиною є те, що кожний духовний дар просуне нас ще на один крок далі до нашої справжньої сутності.
Мої дорогі брати та сестри, яких я люблю, реальність полягає у тому, що одного дня кожен з нас, і ви, і я, матимемо особисту співбесіду з Самим Спасителем. Коли зрештою цей час настане, ми волітимемо зробити все можливе, щоб бути готовими!
І на завершення я поставлю запитання: якби ви дізналися, що Спаситель вже повернувся на цю землю—що Він вже зустрівся з деякими Своїми справжніми послідовниками під час кількох чудових, великих зборів13, про які світ, включаючи агентство CNN і блогосферу, нічого не знали. Якби ви дізналися, що Спаситель вже був на землі, що ви відчайдушно хотіли б зробити сьогодні, і що ви були б готові й прагнули б зробити завтра?
Я молюся, щоб цього року у вас виникали моменти болісного відчаю, який просуватиме вас вперед цим шляхом, аби ви стали чоловіком або жінкою, якими ви задумані стати. Ваша істинна сутність є вражаючою! Ніколи не задовольняйтеся чимось меншим. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.
© 2015 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Текст англійською мовою затверджено: 0/00. Затверджено на переклад: 0/00. Назва оригіналу: “Becoming the Person You Were Meant to Be”. Ukrainian. PD60000934 192