Ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі

Чед Х. Уебб

Адміністратор семінарій та інститутів релігії

Трансляція щорічних зборів навчання для вчителів семінарії та інституту релігії • 12 червня 2018 р. • Театр Конференц-центру

Дякую, це було чудово. Ми дуже благословенні. Який це привілей бути разом з усіма вами сьогодні. Дякуємо вам за все, що ви робите. Ми любимо вас і раді служінню з вами.

Як і багато з вас, я часто думаю про те, що ми маємо нагоду навчати молодь та дорослу молодь Церкви, і часто думаю про те, як ми можемо навчати їх з більшою силою, щоб допомогти їм розвинути глибоку і тверду віру в Господа Ісуса Христа. Обмірковуючи це важливе питання, я замислився над думкою, якою минулого січня поділився старійшина Кларк, коли сказав, що запрошення Спасителя навчитися від Нього по-перше означає, що ми повинні навчитися пізнавати Його. І по-друге, що ми повинні навчатися від Нього. Він процитував слова старійшини Ніла А. Максвелла, який навів це запрошення Спасителя: “Навчіться від Мене”, і додав, що “Не існує жодного іншого способу глибокого вивчення”¹.

Я усвідомив і вірю, що єдиний найважливіший спосіб, яким ми можемо допомогти зміцнити віру підростаючого покоління, це повніше зосередити наше навчання і вивчення на Ісусі Христі, допомагаючи нашим студентам пізнавати Його, навчатися від Нього і свідомо прагнути стати схожими на Нього. Кожного дня ми повинні “говорити про Христа, … втішатися у Христі … і проповідувати Христа”².

Багато з вас вже почали відгукуватися на це запрошення, ретельно готуючи уроки з урахуванням цих думок та шукаючи нагод свідчити про Ісуса Христа і Його божественні якості, Його безмежну силу і Його незмінну любов. На цих уроках сильніше відчувався вплив Святого Духа, виявлялося більше вдячності до Спасителя, застосування вивченого до себе було більш змістовним та доречним і більше молоді діяло з вірою.

Звичайно, найважливіший спосіб, яким ми можемо допомогти нашим студентам пізнати Спасителя---це допомогти їм підготуватися до отримання священних обрядів священства і дотримання своїх завітів³. Допомогти їм стати гідними храмових благословень---це допомогти їм пізнати і наслідувати Ісуса Христа. Але є й інше, що ми можемо робити поки вони з нами, що допоможе їм покладатися на Нього і на Його вчення та Спокуту.

Тому я хотів би запропонувати чотири способи того, як ми можемо більш зосереджуватися на Ісусі Христі кожного дня в нашому вивченні та навчанні.

1. Зосереджуйтеся на титулах, ролях, характері та якостях Ісуса Христа

Перший: Зосереджуйтеся на титулах, ролях, характері та якостях Ісуса Христа. Президент Рассел М. Нельсон закликав нас “зробити посилання на уривки з Писань, в яких йдеться про Ісуса Христа, (наведені в Путівнику по Писаннях) [нашим] основним особистим навчальним планом”⁴. Мета цього заклику---допомогти нам не лише знати те, що зробив Ісус, але й допомогти нам пізнати Його---Його якості та характер.

Наприклад: один з титулів Ісуса Христа---Творець. Під проводом Свого Батька Ісус створив небеса та землю. Творець---це також одна з Його божественних ролей, і вона відображає Його природу. Вивчаючи те, як і чому Ісус створив землю, ми можемо запитати: “Чого ми можемо навчитися з цього про те, хто Він? Чого ми можемо навчитися з цього про Його мотиви, Його любов і Його силу? Які божественні якості Спасителя розкриваються, коли Він виступає у ролі Творця?”

Можливо ви пам’ятаєте, що президент Бойд К. Пекер був талановитим митцем. Він займався різьбленням по дереву і створював дерев’яних пташок. Одного дня він їхав як пасажир у машині, яку вів старійшина А. Теодор Таттл, і один з його витворів лежав на задньому сидінні. На якомусь перехресті старійшина Таттл різко натиснув на гальмо і дерев’яна пташка впала на підлогу й розбилась вщент. Старійшина Таттл засмутився, а президент Пекер---ні. Він просто сказав: “Облиш. Її зробив я. І я можу її полагодити”. І він її полагодив. Він зробив її міцнішою, ніж вона була, і навіть трохи вдосконалив. Президент Пекер пояснив: “Хто вас створив? Хто ваш Творець? Йому під силу полагодити все у вашому житті, що пішло не так або зламалося, і Він це зробить”⁵.

Коли наші студенти розуміють роль Ісуса як Творця і обмірковують розповіді з Писань, які свідчать про Його неймовірну силу відновлювати і зцілювати Його творіння, їхні серця прагнутимуть відчути цю силу і обіцяння у своєму житті. Тоді вони діятимуть з вірою, щоб пізнати Його неймовірну силу, аби полагодити те, що зламано у їхньому житті.

Інший священний титул Ісуса Христа---Викупитель. У Писаннях 930 разів згадується про цю Його роль. Чого ми можемо навчитися з цього титулу про Його характер і якості? Що Його викупительна сила означала для Алми, Савла та жінки, схопленої в перелюбі? Що вона означала для Матвія---митаря і автора однієї з євангелій?

Цікаво, що ми дізнаємося про покликання Матвія до Дванадцятьох з того ж розділу, де розповідається й про те, як Ісус творить чудеса і “вздоровлю[є] всяку недугу та неміч усяку”⁶. Ісус творив ці чудеса, бо “змилосерджувався”⁷. Але чому серед усіх авторів євангелій тільки Матвій додав розповідь про своє покликання посеред описання цих чудес? Можливо це був хронологічний виклад подій, але, на мою думку, тут є ще щось, чого ми можемо навчитися. Можливо Матвій усвідомив, що найбільшим із здійснених Ісусом чудес було викупити нас, прощаючи, виявляючи любов, підбадьорюючи та показуючи людині її справжню сутність і потенціал, саме так, як Він це зробив для Матвія?

Ще один спосіб, яким можна допомогти студентам розпізнавати якості Ісуса,---це зосереджуватися не лише на подіях у Писаннях, але й на тому, чого ми з цих подій навчаємося про Спасителя. Наприклад: чого ми навчаємо розповіддю про те, як Аммон відрубав руки людям, які розганяли овець царя Ламонія? Чи це розповідь про велич Аммона? Або ж насправді у цій історії йдеться про велич Бога? Чого з цієї історії ми можемо навчитися про Господа і те, як Він благословляє тих, хто покладається на Нього? Власна розповідь Аммона завершується таким повним ентузіазму свідченням: “Я не вихваляюся … своєю власною силою. … Я знаю, що я ніщо; … отже … я буду хвалитися моїм Богом, бо в Його силі я можу зробити все”⁸.

Кілька місяців тому я був з групою чудових учителів і попросив їх вибрати будь-яку розповідь з Писань або подію з історії Церкви та подумати про те, що ми можемо дізнатися з неї про природу Бога. Один з учителів першим сказав: “Полігамія”. Я відразу подумав: “Дуже дякую! Ви мабуть не змогли вибрати ще складнішої теми”. Але, коли ми почали обговорення, сталось щось дивовижне. Люди почали свідчити про той факт, що Небесний Батько любить усіх Своїх дітей і хоче, щоб про них подбали. Інший вчитель говорив про те, що Господь воліє ставити нам складні завдання, але Він завжди підтримує нас і нагороджує за наш послух. Ще інший говорив про те, що Бог любить сім’ї і хоче, щоб дітей навчали люблячі батьки. Поки тривала ця розмова, я усвідомив, що Дух свідчить про природу та характер Бога, що ми відчули себе ближчими до нашого Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа та що ми Їх трохи глибше пізнали і полюбили.

Ісус Христос---наш Творець. Він---наш Викупитель і Визволитель, Який любить, прощає і виявляє співчуття. Він також Еммануїл, Агнець Божий, Месія, Святий Ізраїлів та Начальник й Виконавець нашої віри. Якщо ми зосереджуємося на Його титулах, ролях, характері та якостях, Дух свідчитиме про Нього, поглиблюючи розуміння того, ким Він дійсно є, збільшуючи любов до Нього і сповнюючи сильнішим бажанням стати схожими на Нього.

2. Наголошуйте на тому, що Ісус Христос є Взірцем

Другий спосіб, як зосередити наше навчання на Ісусі,---це визнавати те і наголошувати на тому, що Він є досконалим взірцем, уособленням і відображенням всіх євангельських принципів⁹. Один з наших вчителів недавно розповів мені, що в якості сімейного вивчення Писань його сім’я вирішила знов перечитати Новий Завіт. Але цього разу, замість того, щоб зосереджуватися на тому, що Ісус сказав, вони переважно зосереджувалися на тому, що Ісус зробив. Зосередження на Його досконалому взірці запрошує Святого Духа свідчити про Нього.

Навіть якщо в історії, якій ми навчаємо, безпосередньо не згадується про Ісуса, ми все одно можемо послатися на Нього, як на взірець уособлення принципу, проілюстрованого в цій історії. Наприклад: виявивши і проаналізувавши якийсь принцип, ми можемо запитати: “Подумайте, чи є якась подія в Писаннях, коли Ісус був взірцем, що уособлює цей принцип?” Або: “Коли ви бачили, як у вашому житті або для вас Ісус є взірцем, що уособлює цей принцип?” Одній студентці недавно поставили це запитання, яке стосувалося Спасителевого прикладу доброти. Їй відразу спало на думку і вона відчула, що Спаситель завжди з добротою ставився до неї. Завдяки цьому досвіду, прямо у класній кімнаті, у неї виникло сильніше бажання бути більш схожою на Христа і добріше ставитися до людей, які покладаються на неї, як вона покладається на Господа.

Ви можете проглянути всі коли-небудь написані книги і не знайдете кращої ілюстрації кожного з євангельських принципів, ніж у Писаннях, де говориться про Ісуса Христа і Його вічне священнослужіння. Обмірковування взірця Господа у Його ролях---Єгови, смертного Христа і воскреслого Спасителя---збільшить силу наших студентів і спроможність діяти ефективно та праведно. Завдяки цьому наші уроки вийдуть за межі дискусій про етику та самовдосконалення і направлятимуть студентів до сили Спасителя і вічного плану щастя.

Наведу приклад: Як ми можемо навчати принципу чесності? Просто кажучи, що чесність---це “найкраща політика”, адже люди більше довірятимуть нам, якщо ми чесні? Або кажучи, що ключовою рисою Христового характеру є цілісність? Якщо ми хочемо стати схожими на Нього, то чи повинні наслідувати Його досконалий приклад---бути абсолютно чесними? Подібного роду запитання можна поставити щодо кожного з принципів євангелії.

Артур Генрі Кінг прекрасно передав цю думку, сказавши: “Для нас символом [добра] є реальна особа---Ісус Христос, Син Божий. Він є людиною, а не принципом,---людиною, яка уособлює всі принципи. … І наслідування людини дуже відрізняється від дотримання принципу. … Нам непотрібно розбиратися з філософськими складнощами етики. Це тут ні до чого. Ми повинні вивчати євангелії, бачити, що робив Христос, і намагатися ототожнювати себе з тим, що Він робив. Оскільки ми відчули дух Учителя, любов Учителя і просочили себе в євангелії, ми знаємо, що саме нам слід робити. Завдяки тому, що ми зберегли євангелію в самих собі, це дозволяє нам у будь-яку мить відчути, що нам потрібно робити в певній ситуації”¹⁰.

Є сила, що приходить, коли ми встановлюємо зв’язок між нашими зусиллями, щоб жити за євангелією, та Ісусом Христом. Якщо ми коли-небудь відчуваємо, що наше ставлення є просто формальним або що життя за євангелією стало переліком завдань, які слід виконати, тоді, можливо, ми від’єдналися від джерела благодаті та радості, яких ми прагнемо. Можливо ми навіть робимо все, що є правильним, але відчуваємо, що не досягаємо цілі. Євангелія---це не список вимог; це блага звістка про те, що Ісус Христос подолав гріх та смерть. Ісус Христос є центральною фігурою в плані Небесного Батька, підготовленому, щоб допомогти нам стати подібними до Нього. Він---досконалий приклад того, як нам слід жити, і джерело божественної уможливлюючої сили, якої ми потребуємо. Навчаючись наслідувати Його приклад і встановлюючи зв’язок між нашими зусиллями, щоб жити за євангелією, та Ним, ми знайдемо радість в тому, що є Його учнями.

3. Шукайте прообрази Ісуса Христа і натяки на Нього

Третій спосіб: Нам слід шукати прообрази Спасителя і натяки на Нього¹¹ в житті пророків та інших відданих чоловіків та жінок, як це записано в Писаннях. Пророк Яків навчав: “Все, що дане від Бога з початку світу для людини, є прообразом Його”¹².

Тому, коли я навчав Старого Завіту в семінарії, я розмістив на задній стіні нашої класної кімнати великі аркуші паперу. Зверху на кожному аркуші я писав ім’я одного зі старозавітних пророків. Коли ми завершували вивчати розділ Старого Завіту, я просив студентів подумати про те, що вони дізналися стосовно пророка, якого ми вивчали, і як те, що сталося з ним, було прообразом Спасителя або нагадувало їм про Нього. Після вивчення написаного про Адама, студенти писали приблизно таке: “Адам був сином Бога”. “Він був безсмертним”. “Він пішов у сад”. “Він добровільно погодився померти, щоб ми могли жити”. Проходило доволі небагато часу і хтось запитував: “Ми все ще говоримо про Адама чи вже говоримо про Ісуса?”

Тоді, якось, одна студентка прийшла раніше перед уроком, щоб поділитися зі мною тим, що вона відчула, вивчаючи Писання. Напередодні ввечері вона читала про наслідки Падіння Адама в 4-му розділі книги Мойсея, де сказано: “Тернину й осот вона буде родити тобі”¹³. Оскільки вона навчилася ставити запитання: “Що в цій розповіді свідчить про Христа?”, це спонукало її запитати: “Чи знав Ісус, коли Він говорив з Адамом, що одного дня буквально носитиме на Собі наслідки Падіння---терновий вінець?”

Наші студенти знайшли інший приклад у житті Йосипа з Єгипту, визначивши понад 60 ознак того, в чому він є прототипом Спасителя. Студенти звернули увагу на те, що обидва з них були улюбленими для їхнього Батька, знехтувані своїми братами і проданими за ціною раба. Вони звернули увагу на схожість між їхніми спокусами і на той факт, що Бог завжди був з ними. Ці зв’язки є чимось набагато більшим, ніж просто цікавою інформацією на замітку. Життя обраних Господніх пророків є прототипами Його життя і з них ми навчаємося про Його божественні якості. Якщо ми будемо ефективно застосовувати такий підхід, це допоможе нам краще пізнати Ісуса і бути більш схожими на Нього.

Моя дружина Крісті недавно навчала цій самій розповіді з Писань про Йосипа в Єгипті й поставила класу запитання: “Які якості, подібні до Христових, ви бачите на прикладі Йосипа?” Ми говорили про його здатність обертати кожне з випробувань на благословення. Ми говорили про його послух, його терпіння, його готовність пам’ятати про нужденних і його готовність прощати. Це запитання змусило мене пригадати попередній раз, коли вивчалася ця історія, і уявити, на що була схожа подія, коли Йосип відкрився своїм братам. У Писаннях сказано, що вони “налякались його”¹⁴. Чи можете ви уявити, на що була схожа та мить і що вони повинні були відчувати, знаючи, що накоїли? Але Йосип відповів їм: “Підійдіть же до мене … я Йосип, ваш брат. … Не сумуйте … бо то Бог послав мене перед вами для виживлення”¹⁵. Коли я уявляю собі цю подію, то краще розумію, на що буде схоже, коли ми постанемо перед Господом в Судний день. Безумовно я можу уявити, що ми будемо пам’ятати наші гріхи і можливо почуватимемося “наляканими”, знаходячись у Його присутності. Але я також можу уявити, як Він каже, піднімаючи нас з колін: “Підійдіть же до Мене, наблизьтеся до Мене, Я ваш брат. Бог послав мене для виживлення”.

Якщо ми зосереджуємося на прообразах Ісуса Христа і натяках на Нього, то можемо тоді допомогти нашим студентам розпізнавати Його якості та характерні риси і допомогти їм, ставлячи такі запитання, як:

“Які риси, подібні до Христових, ви бачите в житті цього пророка?”
“Коли ви були благословенні завдяки тому, що Ісус має цю якість?” Або: “Як Спаситель виявив цю характерну рису по відношенню до вас?”
“Що ви можете робити, щоб стати більш схожими на Ісуса Христа і набути цієї божественної якості?” Або: “Що з того, що ви дізналися про вашого Небесного Батька та Ісуса Христа надихає вас діяти з вірою, щоб наслідувати Їх?”

І коли студенти дають відповіді, такі, як “молитися” або “читати Писання”, ми зробимо добре, якщо допоможемо їм встановити зв’язок між цими діями і Небесним Батьком та Ісусом Христом, ставлячи такі запитання, як:

“Чим відрізнятимуться ваші молитви, якщо ви знаєте, до Кого ви звертаєтеся?”
“Як ви будете вивчати Писання, щоб це допомогло вам краще пізнати Спасителя і бути більш схожими на Нього?”

Ці види запитань допоможуть нашим студентам стати сильнішими і розвинути більшу здатність пізнавати Спасителя і навчатися від Нього.

4. Приносьте чисте свідчення про Ісуса Христа

Четверте, що ми можемо робити,---це приносити чисте свідчення про Ісуса Христа.

Нам потрібно говорити про Нього більш часто і з більшою силою, благоговінням, любов’ю і вдячністю. Нам слід ділитися нашими свідченнями і ми повинні знаходити ефективні способи, щоб запрошувати наших студентів ділитися своїми свідченнями одне з одним. Коли недавно у класі обговорювався принцип молитви, вчитель запропонував студентам обміркувати, чого вони можуть навчитися про природу нашого Небесного Батька з Господнього запрошення молитися і Його обіцяння про відповідь на молитву. Потім їх попросили подумати про якості Спасителя, завдяки яким ми можемо молитися в Його ім’я. Завдяки цим простим запитанням урок про молитву обернувся на можливість для студентів свідчити про силу і любов нашого Небесного Батька і Його Сина, Ісуса Христа. Студенти пішли з уроку з більшою вдячністю за свої стосунки з Богом і за дане нам чудове благословення молитися в ім’я Ісуса Христа, Який є нашим Заступником перед Батьком.

Ще один важливий спосіб принесення свідчення про Ісуса Христа---це дозволити, щоб у наших класних кімнатах лунали свідчення пророків, і давніх, і сучасних. Апостол Петро сказав, що ми є “Богом вибраними свідками. … Він нам звелів, щоб … ми … засвідчили, що то Він є призначений Богом. … Усі пророки свідкують про Нього”¹⁶.

Недавно старійшина Роберт Д. Хейлз сказав те, що змусило мене серйозно замислитися. Він сказав: “Ми прислухаємося до слів пророків, чуємо, читаємо, вивчаємо їх і ділимося ними, щоб бути попередженими й захищеними. Наприклад, документ “Сім’я: Проголошення світові” був виданий задовго до того, як виникли труднощі, з якими зараз стикається сім’я”. А потім він ще сказав: “Документ “Живий Христос: Свідчення апостолів” був підготований заздалегідь, на той час, коли він буде нам найбільше потрібний”¹⁷.

Я не песиміст, але стало очевидним, чому це проголошення було дано заздалегідь, перед тим як подули потужні вітри проти традиційних сімей. І коли я чую, як пророк каже, що документ “Живий Христос” було дано “заздалегідь, на той час, коли він буде нам найбільше потрібний”, це змушує мене думати, що будуть й інші вітри, які руйнуватимуть віру наших студентів і наших дітей.

У документі “Живий Христос: Свідчення апостолів” проголошено: “Ми складаємо свідчення про реальність … незрівнянного життя [Спасителя] і безмежну доброчесність Його великої спокутної жертви. … Він був Великим Єговою Старого Завіту і Месією Нового. Він ходив шляхами Палестини, зцілюючи хворих, даючи сліпим зір і воскрешаючи мертвих. Він навчав істинам вічності. … Він віддав Своє життя, аби спокутувати гріхи всього людства. … Він воскрес з могили, щоб стати “первістком серед покійних”. … Він та Його Батько явилися юнакові Джозефу Сміту, відкривши обіцяний з давніх давен “розподіл повноти часів”. … Ми свідчимо, що одного дня Він повернеться на землю … [і] правитиме як Цар над царями і царюватиме як Господь над панами. … Ісус є Живим Христом, безсмертним Сином Бога. Він—великий Цар Еммануїл, який сьогодні стоїть праворуч Свого Батька. Він є світлом, життям і надією світу. … Ми дякуємо Богові за незрівнянний дар Його божественного Сина!”¹⁸

Це свідчення Божих пророків було дано перед тим часом, коли воно буде найбільш потрібним для наших студентів і наших дітей. Ми повинні допомогти їм глибоко вкоренити це свідчення у їхньому розумі та їхніх серцях. Не існує нічого, що могло би більше благословити наших студентів, ніж допомогти їм прийти до пізнання Ісуса Христа. Ми повинні допомогти їм любити Його, наслідувати Його і свідомо старатися ставати схожими на Нього. До свідчення Божих пророків я додаю своє смиренне свідчення, що Ісус є Христос, Син Бога і Спаситель світу.

У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.