Духовні вечори у 2017 році
Ти є Джозеф


Ти є Джозеф

Вечір зі старійшиною Кімом Б. Кларком

Всесвітній духовний вечір для дорослої молоді • 7 травня 2017 р. • Солт-Лейкська скинія

Мої дорогі брати і сестри, я вдячний за можливість бути з вами цього вечора. Я відчуваю велику любов до вас. Щоразу, коли я знаходжуся серед дорослої молоді цієї Церкви, я відчуваю любов і радість!

Я хочу запросити вас цього вечора вирушити зі мною у подорож, яка, сподіваюсь, принесе відкриття, віру й натхнення. Я хочу взяти вас з собою у перші дні Відновлення, коли Джозеф Сміт ще був юнаком. Я запрошую вас вирушити у подорож, яку я сам вже здійснив. Я присвятив більшу частину свого життя вивченню провідників та організацій, якими вони керували, і навчанню про них. Я був благословенний можливістю знати багатьох великих провідників та знаходитися у багатьох з найкращих організацій, створених людьми, по всій землі. Але ця подорож до подій, що сталися з Джозефом на початку Відновлення, зміцнила мою переконаність в тому, що ми з вами належимо до найвизначнішої організації на лиці всієї землі---до Господньої істинної і живої Церкви.

Я хочу вирушити з вами у той час в житті Джозефа, коли він стикнувся з невпевненістю і труднощами. Це був час, коли він дізнавався, хто є він, і хто є Господь, і як Господь працюватиме з ним.

Настане час, коли Джозеф буде великим пророком Відновлення, коли він докорить озброєним охоронцям у Річмондській в’язниці з такою силою, що вони тремтітимуть, коли він встановить Церкву, творитиме могутні чудеса, проповідуватиме євангелію з дивовижною проникливістю, побудує міста і храми та закладе основу для збирання Ізраїля і роботи зі спасіння по обидва боки завіси. Але я хочу вирушити з вами у час, що був перед цим, коли Джозеф ще не став тим, ким стане. Я хочу вирушити в ті дні, оскільки вони були для Джозефа настільки ж значущими, як і ваші дні для вас зараз. Я вірю, що там є важливі уроки, які вам слід засвоїти, про Господа Ісуса Христа та Його вчення і про Його пророка, Джозефа Сміта, починаючи від днів, коли Джозеф був ще юнаком. Я знаю, якщо ви слухатимете цього вечора з Духом Господа, ваша любов до Господа і ваша віра в Нього та в Небесного Батька зросте, а ваше свідчення про Відновлення і пророка Джозефа Сміта зміцниться.

Історія

Цю історію я розпочну із золотих пластин. Джозефу Сміту був 21 рік, коли у вересні 1827 року він отримав від ангела Моронія пластини разом з двома каменями у срібних оправах, які нефійці називали тлумачами, або Урімом і Туммімом1. Пізніше, тієї ж осені, Джозеф і його дружина Емма переїхали в Гармоні, шт. Пенсільванія, рідне містечко Емми, оскільки стикнулись в Пальмірі, шт. Нью-Йорк, з сильним переслідуванням2.

У Гармоні Джозеф переписував письмена з пластин і вивчав їх. Він попросив свого друга Мартіна Гарріса знайти когось, хто міг би перекласти написане на пластинах, але Мартіну це не вдалося3.

У лютому 1828 року Джозеф зрозумів, що йому самому доведеться перекласти літопис за допомогою тлумачів4. З часом Джозеф навчився перекладати літопис “даром і силою Бога”5.

Першим писарем Джозефа була Емма, вагітна тоді їхньою першою дитиною. Вона і Джозеф працювали над літописом до квітня 1828 року, коли Мартін Гарріс прибув у Гармоні, щоб писати для Джозефа.

До червня Джозеф завершив переклад першої частини літопису, яка включала в себе те, що він називав книгою Легія. Мартін Гарріс відчайдушно прагнув взяти з собою рукопис до Нью-Йорка, щоб показати своїй дружині та родичам. Джозеф двічі просив дозволу в Господа, але щоразу відповідь була “ні”. Мартін наполягав, і Джозеф попросив Господа втретє. Цього разу Господь дозволив це зробити, за умови, що Мартін Гарріс укладе завіт, що він покаже рукопис лише своїй дружині та кільком іншим людям. Мартін з радістю негайно ж вирушив у Пальміру з рукописом.

Однак Джозеф хвилювався. У цей час Джозефу явився Мороній і докорив йому за настійливі прохання дозволити Мартіну взяти рукопис. Джозеф був змушений повернути тлумачі та пластини Моронію6.

Однак це було не єдиною причиною для хвилювань---Емма народила хлопчика, але дитя не вижило. Емма ледве не померла, і протягом майже двох тижнів Джозеф не відходив від її ліжка. Як тільки Еммі стало краще, вона наполегливо попросила Джозефа поїхати й дізнатися, що сталося з Мартіном і рукописом.

У той день, коли Джозеф приїхав назад до Пальміри, Мартін Гарріс підтвердив найсильніші побоювання Джозефа---рукопис зник. Мати Джозефа так описала ту сцену.

“Джозеф … вистрибнув з-за столу, вигукнувши: “Мартін, ти втратив рукопис?” …

“Так, він зник,---відповів Мартін,---і я не знаю, де він”.

“О … !---сказав Джозеф, стискуючи долоні,---Усе пропало! Усе пропало! Що мені робити? Я згрішив. … Я мав задовольнитися першою відповіддю, що я отримав від Господа”. … Він плакав і стогнав і весь час ходив по хаті. …

… “Якого тільки докору я не заслуговую від ангела Всевишнього?”

… Що я могла сказати, щоб втішити його, коли він бачив, що настрій усієї сім’ї такий самий, як у нього самого; адже весь дім наповнили схлипування і стогін, і найгіркіші ридання. … І він продовжував це робити, ходячи туди й сюди, з плачем і смутком, аж до заходу сонця, коли, після вмовлянь, він трохи підкріпився їжею.

Наступного ранку [він] поїхав додому. Ми прощалися з важким серцем, бо тепер здавалося, що все те, чого ми так пристрасно очікували … в одну мить зникло---і зникло назавжди”7.

Чотириденна подорож назад до Гармоні безперечно була важкою для Джозефа. Він непокоївся про Емму, і він все ще був охоплений сумом через втрату їхньої першої дитини. Він втратив рукопис і в нього більше не було пластин чи тлумачів. То була довга подорож додому.

Джозеф вирішив звернутися до Господа8. Він описав те, що сталося після його повернення до Гармоні, такими словами:

“Невдовзі після свого прибуття я почав упокорювати себе в могутній молитві перед Господом, і … я [вилив] усю свою душу, благаючи Бога, щоб, якщо можливо, я міг здобути милість з Його рук і бути прощеним за все, що я вчинив і що суперечило Його волі”9.

“Коли я пішов трохи пройтися, … явився той самий небесний посланець і знов вручив мені Урім і Туммім (тлумачі). … Я звернувся до Господа через них і отримав таке одкровення”10.

Одкровення, отримане Джозефом, записано в 3-му розділі Учення і Завітів. Це гіркий докір і заклик до ще більшого покаяння із обіцянням. Спочатку докір:

“І ось, як часто ти порушував заповіді й закони Бога, і продовжував іти за переконаннями людей.

Бо знай, тобі не слід було боятися людину більше, ніж Бога. Хоч люди зневажають поради Бога й ставляться з презирством до Його слів—

Проте тобі слід було бути вірним; і Він би простер Свою руку й підтримав тебе проти всіх вогненних стріл супротивника; і Він був би з тобою кожного разу під час збентеження”11.

Джозефа спонукали вмовляння та страх людей, коли він кілька разів просив у Господа дозволу дати рукопис Мартіну Гаррісу. Джозеф почав каятися, але Господь навчив його, що має бути зроблено дещо більше:

“Ось, ти є Джозеф, і тебе було обрано виконати роботу Господа, але через провину, якщо ти не усвідомиш цього, ти впадеш.

Але памʼятай, Бог милостивий; отже, покайся в тому, що ти зробив і що протирічить заповіді, яку Я дав тобі, і ти все ще є обраним, і знову покликаний на цю роботу”12.

Мороній наказав Джозефу повернути тлумачі та пластини, але пообіцяв йому: “Якщо ти будеш дуже смиренним і сповненим покаяння, можливо ти знову їх отримаєш”13. Джозеф продовжував каятися і невдовзі після цього отримав від Моронія пластини та тлумачі14.

Пізніше, занепокоєний повільним темпом перекладу протягом зими 1829 року, Джозеф попросив Господа послати йому писаря15. У квітні Господь послав у Гармоні Олівера Каудері служити писарем Джозефа. Це відбулося після чудесного навернення Олівера16.

Після прибуття Олівера переклад просувався вперед з дивовижною швидкістю.

Під час перекладу Книги Мормона з Джозефом сталося багато чудес і він отримав багато благословень.

Однак його безперечно непокоїло запитання про те, як бути з книгою Легія. Без книги Легія не буде розповіді про сім’ю Легія, про подорож до обіцяної землі або про походження нефійців та ламанійців.

У травні 1829 року Господь відкрив Джозефу план, підготовлений за багато століть до того, щоб замінити книгу Легія тим, що нині нам відомо, як малі пластини Нефія. Ці пластини містили стислий переказ книги Легія та пророцтва і вчення Нефія та інших пророків. Ці літописи, що містяться у Книзі Мормона, починаючи з 1-ї книги Нефія і до Слів Мормона, були написані за натхненням від Господа, збережені протягом сотень років і додані Мормоном до літопису за повелінням Господа17.

Джозеф і Олівер повторно не перекладали книгу Легія. Господь застеріг Джозефа, що злі люди змінили оригінал рукопису і тепер чекають, щоб зруйнувати Господню роботу. Джозеф переклав малі пластини Нефія і помістив їх переклад на початку Книги Мормона.

Завдяки перекладу Книги Мормона сталися чудесні події. Було відновлено священство, і Джозеф та Олівер христилися й отримали дар Святого Духа18. Одинадцять свідків побачили пластини і склали свідчення про їхню справжність.

Книгу Мормона зі свідченнями свідків було опубліковано у 1830 році. Мартін Гарріс, який був одним зі свідків, заклав свою ферму, щоб заплатити за друк її тиражу.

У мене ось тут є два скарби з історичних колекцій Церкви, які я хочу вам показати. Перший---це сторінка оригіналу рукопису Книги Мормона. На цій сторінці міститься переклад англійською мовою вірша 1 Нефій 3:7:

“Я піду і зроблю те, що Господь наказав, бо я знаю, що Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм”.

Другий скарб---це примірник першого видання Книги Мормона.

Те, що Джозеф отримав через одкровення, було надруковано у Пальмірі, і воно знаходиться ось тут, у Книзі Мормона. Історія, яку я розповів вам про молодого Джозефа, Емму, Мартіна Гарріса, Олівера Каудері, Моронія та Книгу Мормона, істинна.

Що ця історія означає для вас

Я закликаю вас, мої дорогі брати і сестри, бачити свій особистий досвід у світлі цієї історії. Господь готує вас і навчає вас так само, як Він робив це з Джозефом, коли той був ще юнаком. У подіях, що сталися з Джозефом, є важливі уроки для вас. Цього вечора я хочу зосередитися на трьох з них: вірі в Ісуса Христа і довірі до Нього, покаянні та духовній силі Книги Мормона.

Перший урок: Віра в Ісуса Христа і довіра до Нього

Я почну з першого уроку: віри в Ісуса Христа і довіри до Нього.

Я хочу, щоб ви замислилися на хвилинку про ситуацію, в який опинився Джозеф, коли Мартін Гарріс попросив його втретє запитати у Господа. Господь вже двічі сказав “ні”. Трете прохання Мартіна спричинило дилему для Джозефа. Це було випробування його віри.

Подумайте про це. З одного боку, у Джозефа була віра в Ісуса Христа та Небесного Батька і він мав благословення отримати багато чудесного духовного досвіду. Він бачив Батька та Сина, і розмовляв з Ними. Він спілкувався з Моронієм та іншими пророками. Він щойно брав участь у дивовижному перекладі книги Легія за допомогою тлумачів та свого каменя провидця19.

З іншого боку, Джозефу було 22 роки і він непокоївся. У нього була чудова дружина, вагітна їхньою першою дитиною. У нього не було коштів, освіти та засобів, щоб забезпечувати необхідним свою сім’ю. Він був оточений скептиками і переслідувачами, і мав небагато друзів. Там не було консультантів, до яких можна було б звернутися, не було правління директорів і не було банкірів, які могли б дати йому кошти і поради. Він знав, що має опублікувати літопис, але не мав й жодної гадки, як заплатити за друк, якщо Мартін Гарріс його покине. Його життя було повне невизначеності.

Незважаючи на рясні дари духовного досвіду, Джозеф “боя[в]ся людину більше, ніж Бога”20 і вирішив звернутися втретє, тим самим викликавши незадоволення Господа і запустивши механізм втрати рукопису. Втім Господь був милостивим до Джозефа. Він допоміг Джозефу покаятися, скориставшись вірою, яка вже була у Джозефа, і підготував засоби для подолання втрати рукопису.

У багатьох аспектах ваша ситуація подібна до тієї, у якій був Джозеф. У вас, дорослої молоді, є занепокоєння та невизначеність щодо укладання шлюбу і створення сім’ї, освіти та роботи, і знаходження свого місця у світі та в Господньому царстві. У вашому житті можуть бути й інші виклики та проблеми.

Подібно до Джозефа, у вас вже є духовні ресурси та досвід. Ви вже відчули Дух Господа у молитві, в Писаннях, у служінні іншим людям. Ви відчули любов, благодать і силу Господа Ісуса Христа у покаянні, в причасті та у святому храмі.

Коли перед вами постають труднощі, а вони неодмінно постануть, не беріть собі в порадники свої страхи і не покладайтеся на вмовляння людей. Натомість я закликаю вас робити те, що Господь допоміг зробити Джозефу. Я обіцяю, що це принесе духовну силу у ваше життя.

Перше, покладайтеся на духовний досвід та ресурси, які у вас вже є, щоб поглибити віру в Ісуса Христа і довіру до Нього. Покладайтеся на духовні благословення, які ви відчули і пережили, щоб отримати сили просуватися вперед з вірою в Спасителя. Він є найважливішим з усіх благословень. Його любов ніколи не минає. Він буде з вами в будь-який неспокійний час.

Друге, дивіться вперед оком віри, щоб бачити, як Спаситель діє у вашому житті. Пам’ятайте, як Господь підготував Олівера Каудері бути писарем Джозефа і допоміг Джозефу подолати проблему втрати 116 сторінок за допомогою малих пластин Нефія21. Господь діяв у житті Джозефа, і Він також діє у вашому житті. Ви маєте вічну особистість і мету, і божественну долю. Господь діє у вашому житті просто зараз. Він іде перед вами, діючи, щоб відчинялися двері, готуючи інших людей, аби ті допомогли вам, і відкриває вам шлях.

Другий урок: Покаяння

Тепер я переходжу до другого уроку: покаяння

Давайте повернемося до тієї хвилини, коли Джозеф дізнається, що рукопис зник. Джозеф знав, що він згрішив перед Господом і порушив Його заповіді. Його охопили відчуття провини і сум. Але Джозеф звернувся до Господа і знайшов чудо прощення та радість викуплення.

Господь спонукав Джозефа дотримуватися дуже високих норм, без жодних виправдань. Він ставився до Джозефа, як до великого пророка, яким, Він хотів, аби той став. Джозеф боявся людину більше, ніж Бога. Він покладався на власний розум, а не на Бога. Для Джозефа покаяння було набагато більшим, ніж просто сказати: “Я помилився. Мені шкода, що я загубив рукопис”. Джозефу потрібно було подолати у своєму житті ставлення, страхи і схильності, які були коренем його гріхів. І йому потрібно було зростати, навчатися і змінюватися протягом всього свого життя.

Джозефу була потрібна зміна серця, яка уможливлюється тільки через милість, любов і силу Ісуса Христа. Саме це і отримав Джозеф. Господь знав потенціал благородного характеру Джозефа. Коли Він сказав Джозефу: “Ти є Джозеф. … Покайся …, і ти все ще є обраним”22, ви можете почути в цих словах, як Спаситель звертається до Джозефа зі Своєю любов’ю і милістю, прагнучи, щоб Джозеф змінився.

Ви також можете почути, як Господь навчає Джозефа, ким той насправді є. Можливо він ріс бідним, неосвіченим сином фермера, але це не його справжня особистість. Він---пророк Джозеф, обраний провидець, через якого Ісус Христос відновить повноту Своєї євангелії на землі.

Коли Господь закликав Джозефа покаятися, це було закликом до Джозефа зробити зміни, необхідні, щоб підвестися і набути своєї справжньої особистості силою Спокути Ісуса Христа. Спаситель уже відстраждав за все, через що проходив Джозеф, а це було справжнім, і важким, і дуже болісним. Ісус Христос показав Джозефу шлях до прощення і викуплення. Протягом багатьох днів, тижнів і місяців Джозеф прагнув Господнього прощення та Його викупительної сили, і він їх отримав.

Брати і сестри, Господь встановлює дуже високі норми також і для вас, не припускаючи жодних виправдань. Він ставиться до вас, як до відданих, співчутливих учнів, якими Він хоче, щоб ви були. Але Він також любить вас, так само, як любив Джозефа. Усі ми час від часу припускаємось помилок, і кожному з нас потрібні благословення покаяння.

Як ви можете бачити на прикладі Джозефа, покаяння---це набагато більше, ніж сказати Господу і вашому єпископу, що ви зробили якийсь неправильний вчинок. Грішити---це відвертатися від Господа. Покаятися---це повернутися до Нього. Покаяння вимагає зміни серця і розуму, зміни життя, відповідно до вашої особистої ситуації.

Більш того, покаяння постійно благословляє вас. Це спосіб, у який Господь допомагає нам діяти краще і бути кращими протягом всього нашого життя. Це спосіб, щоб ви могли підвестися і набути своєї вічної особистості, як сини і дочки Бога та справжні послідовники Ісуса Христа.

Брати і сестри, ці обіцяння істинні. Зверніться до Господа Ісуса Христа, покайтеся у своїх гріхах і виконуйте Його заповіді. Його милість безкінечна23 і, як згодом навчав Джозеф: “Наш Небесний Батько є більш … безмежним у Своїх милостях та благословеннях, ніж ми готові повірити або сприйняти”24. Ісус Христос зробив вибір постраждати за ваші гріхи і за всі ваші болі та скорботи, тому Він може простити, зцілити, змінити, зміцнити і благословити вас радістю. Він дійсно є Спасителем і Викупителем.

Третій урок: Духовна сила Книги Мормона

Тепер я переходжу до третього уроку: духовної сили Книги Мормона.

Коли Джозефу були прощені його гріхи, він радів тому, що знов отримав пластини і тлумачі25. Завдяки події із втраченим рукописом, він глибоко усвідомив важливість Книги Мормона у роботі Господа. Головне послання пророків Книги Мормона---це їхнє свідчення про Ісуса Христа і Його вчення. Ця книга сповнена духовної сили.

Ми можемо бачити прояв цієї сили у тому, як Джозеф здійснював переклад. Процес перекладу не був механічним. Це був духовний досвід і, завдяки йому, Джозеф пізнав, як діє Господь і Святий Дух. Книга Мормона була для Джозефа суцільним одкровенням, від початку до кінця. З Книги Мормона Джозеф пізнав вчення Ісуса Христа, і Господь покликав його жити за ним---діяти з вірою в Ісуса Христа, покаятися, охриститися і прийняти Святого Духа26.

Господь благословив Джозефа під час цих подій зростанням духовної сили. Наприклад, після свого хрищення він сказав, що був “сповнений Святого Духа”, і що “істинне значення й задум Писань відкрилися його розумінню”27.

Процес появи Книги Мормона був використаний Господом, щоб виховати Джозефа і наблизити його до Себе. Господь навчав Джозефа і зміцнював його під час явлення цієї книги силою Святого Духа.

Книга Мормона може бути для вас одкровенням так само, як була для Джозефа.

Пророки, які писали Книгу Мормона, бачили наші дні. Вони писали для нас. Їхні слова стосуються нашого часу, наших потреб і наших цілей. Якщо ваше серце відкрите, коли ви читаєте Книгу Мормона і молитеся про неї, Святий Дух28 “явить вам правду про це”29. Ви пізнаєте, що Господь Ісус Христос ваш Спаситель і Викупитель та що Джозеф Сміт---пророк Відновлення.

Незалежно від того, чи ви ще не належите до Церкви або є членом Церкви протягом довгого чи недовгого часу, я закликаю вас робити те, що зробив Джозеф---читайте Книгу Мормона, моліться про неї та дійте з вірою в Ісуса Христа, щоб покаятися, охриститися і прийняти Святого Духа. Потім просувайтеся вперед, щоб отримати всі обряди і укласти всі завіти спасіння, включно із запечатуванням у храмі.

Я пізнав силу Книги Мормона завдяки дуже багатьом подіям, що сталися зі мною. Цього вечора я хочу розповісти вам про одну з них, яка сталася, коли я був ще юнаком. Я відслужив два місяці на місії у Німеччині. То були важкі два місяці, і я був розчарований. Одного ранку я став навколішки, щоб помолитися, і розповів Небесному Батькові про свої проблеми. Я сказав Йому: “Небесний Батьку, будь ласка, допоможи мені”. Під час молитви я почув голос, настільки чітко і ясно, ніби хтось стояв поруч зі мною. Цей голос сказав: “Віруй в Бога”.

Я сів на ліжко і відкрив у Книзі Мормона книгу Мосії, 4-й розділ, вірші 9 та 10, і прочитав слова царя Веніямина:

“Віруйте в Бога; віруйте, що Він є, і що Він створив усе, і на небесах, і на землі; віруйте, що Він має всю мудрість, і всю силу, і на небесах, і на землі; …

… Віруйте, що ви повинні покаятися у ваших гріхах і відмовитися від них, і упокоритися перед Богом; … і ось, якщо ви вірите всьому цьому, дивіться, виконуйте це”30.

Читаючи ці слова, я відчув, ніби цар Веніямин промовляв до мене. Я відчув силу Святого Духа у своєму серці. Я знав, що це була відповідь на мою молитву. Мені потрібно було покластися на Господа, покаятися і йти працювати. Відтоді й до сьогодні Книга Мормона була у моєму житті джерелом духовної сили.

Мої дорогі брати і сестри, я знаю, що Книга Мормона поведе вас до Ісуса Христа і Його вчення. Кожного дня читайте Книгу Мормона, вивчайте її, моліться про неї, зберігайте її, як скарб, у своєму розумі та своєму серці, як нам порадив це робити Президент Монсон. У будь-який час вашого життя наш Господь і Спаситель промовлятиме мир вашій душі, підбадьорюватиме і зміцнюватиме вас та наближатиме вас все ближче і ближче до Себе, завдяки цій книзі, силою Святого Духа.

Свідчення

Ці три уроки з юнацьких літ Джозефа є свідченням про силу Ісуса Христа і Його вчення. Я свідчу, що Ісус є Христос, живий Син живого Бога. Є Викупитель. Він живий!

Я сподіваюся, що ви навчитеся на прикладі життя Джозефа, і молюся про це. Хоча йому було важко у молоді роки, він покладався на Господа, і Господь благословив його, зробивши великим пророком Відновлення. Джозеф виконав святу Божу роботу. Відновлення істинне! Пам’ятайте це: Ісус є Христос, а Джозеф Його пророк. Від Джозефа Сміта до Томаса С. Монсона простягається, з’єднуючи їх, безперервний ланцюг ключів священства, повноваження і сили. Президент Монсон---Господній пророк на землі сьогодні. Все це істина.

Тож, мої улюблені брати і сестри по всій землі, я кажу вам цього вечора, покладайтеся на Господа Ісуса Христа. Він знав ім’я Джозефа; Він знає ваше ім’я. Він любить вас і діє у вашому житті. Завдяки Його милості, благодаті та любові, ви можете підвестися і, подібно до пророка Джозефа, подолати усі випробування та стати тими, ким ви маєте долю стати: доблесними, відданими святими останніх днів, провідниками у своїх вічних сім’ях та у Його істинній і живій Церкві, справжніми учнями Ісуса Христа, сповненими Його світлом і Його любов’ю, підготовленими прийняти Спасителя, коли Він прийде знов. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Мороній давав поради, навчав Джозефа і був його наставником протягом чотирьох років. Джозеф приходив на пагорб Кумора в один і той же вересневий день щороку після 1823 р. Кожного року він приходив з великим сподіванням, що отримає пластини, але Мороній казав йому, що він (Джозеф) ще не готовий. У вересні 1827 р. він був готовий. Стосовно тлумачів, див. Алма 37:21–24. Джозеф Сміт сказав, що два камені являли собою те, що в давнину називалося Урімом і Туммімом. Див. Джозеф Сміт---Історія 1:35; див. також Річард Е. Терлі мол., Робін С. Дженсен і Марк Ашурст-Макгі, “Джозеф---провидець”, Ліягона (жовтень 2015), сс. 49–55.

  2. Батько Емми, Айзек Гейл, запропонував Еммі та Джозефу ферму, будинок, хлів та інші зручності, якщо вони переїдуть назад до Гармоні, Пенсильванія (див. The Joseph Smith Papers, Documents, Volume 1: July 1828–June 1831, ed. Michael Hubbard MacKay and others [2013], 29; Michael Hubbard MacKay and Gerrit J. Dirkmaat, From Darkness unto Light: Joseph Smith’s Translation and Publication of the Book of Mormon (2015), 32–33). Мартін Гарріс, друг і заможний місцевий фермер, дав Джозефу та Еммі 50 доларів, щоб допомогти розрахуватися з боргами і оплатити подорож у Пенсільванію (див. The Joseph Smith Papers, Histories, Volume 1, Joseph Smith Histories, 1832–1844, ed. Karen Lynn Davidson and others [2012], 15).

  3. Обговорення щодо переписування письмен з Книги Мормона та подорожей Мартіна Гарріса див. у Richard E. Bennett, “Martin Harris’s 1828 Visit to Luther Bradish, Charles Anthon, and Samuel Mitchill”, in The Coming Forth of the Book of Mormon: A Marvelous Work and a Wonder, ed. Dennis L. Largey and others (2015), 103–115.

  4. Кілька розповідей підтверджують інформацію про те, що Мартін Гарріс приніс зразок письмен принаймні трьом особам “щоб з’ясувати можливості для отримання перекладу, і що [Джозеф Сміт] почав перекладати лише після того, як Гарріс повернувся, не знайшовши перекладача” (у The Joseph Smith Papers, Histories, Volume 1, Joseph Smith Histories, 1832–1844, 241). У своїй першій історії Джозеф Сміт написав, що Мартін Гарріс “сказав, що Господь показав йому, що він повинен вирушити до міста Нью-Йорк з кількома письменами, тож ми почали переписувати деякі з них, і він від’їхав з ними у міста на Сході та пішов до освічених людей, кажучи: “Прочитай це, я благаю тебе”. І освічені люди казали: “Я не можу”, однак якщо б він приніс … пластини, вони б прочитали, але Господь це заборонив, і [Мартін Гарріс] повернувся до мене і дав їх мені перекласти, і я сказав: “Я не можу, бо я не освічений”, але Господь підготував окуляри, щоб читати цю книгу, тому я почав перекладати письмена” (у The Joseph Smith Papers, Histories, Volume 1, Joseph Smith Histories, 1832–1844, 15; вживання великих літер, пунктуація та орфографія стандартизовані для ясності).

  5. Джозеф Сміт, передмова до видання Книги Мормона 1830 р. Огляд перекладу Книги Мормона див. у статті “Переклад Книги Мормона” в Євангельських темах на сайті topics.lds.org.

  6. Див. Manuscript History of the Church, vol. A-1, p. 10, josephsmithpapers.org.

  7. Lucy Mack Smith, Biographical Sketches of Joseph Smith the Prophet and His Progenitors for Many Generations (1853), 121–122.

  8. Це було благословенням, що Джозеф знаходився у штаті Нью-Йорк серед своїх рідних, коли надійшла ця жахлива звістка. Перед тим, як він вирушив у Гармоні, шт. Пенсільванія, його мати дала йому пораду, сказавши, що “Господь, можливо, пробачить йому, якщо він певний час упокорюватиме себе і буде каятися” (Smith, Biographical Sketches, 121).

  9. Smith, Biographical Sketches, 125.

  10. Joseph Smith, in Manuscript History of the Church, vol. A-1, p. 10, josephsmithpapers.org.

  11. Учення і Завіти 3:6–8.

  12. Учення і Завіти 3:9–10.

  13. Див. Smith, Biographical Sketches, 125.

  14. Існують суперечливі розповіді щодо часу, коли було повернуто пластини з Книгою Мормона. В історії Джозефа говориться, що це сталося через кілька днів, тоді як у розповіді Люсі Мак Сміт стверджується, що це було у вересні (див. Manuscript History of the Church, vol. A-1, p. 11, josephsmithpapers.org; Lucy Mack Smith, Biographical Sketches, 126).

  15. Протягом осені та зими Джозеф деякий час працював над перекладом з Еммою в якості писаря, але більшість часу вони з Джозефом мали працювати на фермі та піклуватися про свій дім (див. Smith, Biographical Sketches, 131).

  16. Олівер Каудері жив у Смітів у Манчестері, шт. Нью-Йорк, коли викладав у школі. Він чув розповіді про золоті пластини та Книгу Мормона і “одного вечора, після того, як він вже пішов у ліжко, він звернувся до Господа, щоб дізнатись, чи були вони правдивими, і Господь явив йому, що це так” (Joseph Smith, in Manuscript History of the Church, vol. A-1, p. 15, josephsmithpapers.org). Маючи це знання, він відчув непереборне бажання писати для Джозефа.

  17. Див. Учення і Завіти 10:38–42. Нефій за натхненням виготовив малі пластини (див. 1 Нефій 9:3–6), і ось як Мормон описав те натхнення, яке спонукало його додати їх до літопису: “Знайте, я візьму ці пластини, які вміщують ці пророцтва і одкровення, і покладу їх разом з рештою мого літопису, бо вони є вибраними для мене. … І я роблю це для мудрої цілі; бо так мені підказано, згідно з діяннями Духа Господа, Який в мені” (Слова Мормона 1:6–7).

  18. Коли Джозеф завершив переклад літопису, він та Олівер відчули спонукання піти у ліс і помолитися про хрищення для прощення гріхів, яке згадувалося у перекладі книги 3-й Нефій (див. 3 Нефій 11:21–28; 19:9–13; 27:16–20).. На їхні молитви надійшла відповідь. Джозеф і Олівер отримали Ааронове священство від Івана Христителя і охристили одне одного (див. Джозеф Сміт—Історія 1:68–73). Згодом вони отримали Мелхиседекове священство від Петра, Якова та Івана, які наділили їх повноваженням давати дар Святого Духа (див. Учення і Завіти 27:12–13).

  19. Див. The Joseph Smith Papers, Revelations and Translations, Volume 3, Part 1: Printer’s Manuscript of the Book of Mormon, 1 Nephi 1–Alma 35, ed. Royal Skousen and Robin Scott Jensen [2015], xvii–xix; MacKay and Dirkmaat, From Darkness unto Light, 67–69.

  20. Учення і Завіти 3:7.

  21. Коли Джозеф дізнався, що Мартин Гарріс загубив рукопис, він не знав, що Господь надихнув Мормона додати у літопис малі пластини Нефія. Він не знав, що Господь надихне Мартіна Гарріса покаятися, стати свідком Книги Мормона і оплатити друк її тиражу. Джозеф нічого цього не знав. Господь йшов перед Джозефом, готуючи йому шлях.

  22. Учення і Завіти 3:9–10.

  23. Див. Мосія 28:4.

  24. Joseph Smith, in Manuscript History of the Church, vol. D-1, addenda, p. 4, josephsmithpapers.org.

  25. Контраст із темрявою, яку він відчував протягом місяців, не маючи змоги перекладати, був разючим. Господь дав Джозефу силу “перекладати … за допомогою [тлумачів]”, але Джозеф “втратив [цей] дар … і [його] розум став затьмареним” (Учення і Завіти 10:1–2). Розум Джозефа був освітлений силою Святого Духа, але з втратою того світла він відчував у своєму розумі духовну темряву. Через ту втрату Джозеф усвідомив, якими приємними є дух одкровення та скерування Духа.

  26. Саме переклад розповіді про хрищення і отримання Святого Духа під час відвідування Спасителем людей біля храму в Щедрій спонукав Джозефа і Олівера прагнути одкровення стосовно повноваження христити і давати дар Святого Духа (див. The Joseph Smith Papers, Histories, Volume 1: Joseph Smith Histories, 1832–1844, 42; див. також Oliver Cowdery, letter to W. W. Phelps, dated Sept. 7, 1834, in Latter Day Saints’s Messenger and Advocate, Oct. 1834, 15–16).

  27. Джозеф Сміт—Історія 1:73–74.

  28. Люди, охрищені в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, отримують дар Святого Духа, який є правом на постійне напарництво Святого Духа. Люди, які ще не охристилися, можуть отримати силою Святого Духа свідчення про істинність Книги Мормона, але Святий Дух не залишатиметься з ними.

  29. Мороній 10:4.

  30. Мосія 4:9–10.

Роздрукувати