Духовні вечори у 2018 році
Ваша нескінченна цінність і безмежна любов Бога


Ваша нескінченна цінність і безмежна любов Бога

Вечір зі старійшиною Патриком Кероном

Всесвітній вогник для дорослої молоді • 6 травня 2018 року • Університет Бригама Янга–Центр Айдахо

Дякую хору за цей прекрасний гімн, що прославляє нашого Творця.

Для мене це величезна радість і привілей бути з вами на цьому духовному вечорі. Ми насолоджуємося кожною нагодою зустрітися з дорослою молоддю Церкви. Ми дуже любимо вас! Як захоплююче бути разом з вами активними учасниками такого радісного періоду у постійному відновленні євангелії Ісуса Христа!

Незалежно від віку, нам усім подобається хороша казка, особливо, якщо вона про кохання. Мушу визнати, що історія нашого кохання була красивою й абсолютно неочікуваною казкою. Я виросла в Каліфорнії. Мій чоловік---в Англії та Саудівській Аравії. Я росла в Церкві з самого народження. Мій чоловік навернувся, коли йому було далеко за 20. Нас привели з двох різних континентів зустрітися у чудовому місті Лондоні. Він був членом Церкви протягом двох років і відвідував приход неодруженої молоді в Лондоні, коли я прибула туди, аби провести шість місяців, вивчаючи історію мистецтва та англійську літературу. Я ніколи не мала наміру і не очікувала так сильно закохатися під час навчання в Британії, але в житті бувають досить непередбачувані---і дивовижні---повороти.

Я така вдячна, що Господь вів нас одне до одного. Ми побралися в Оуклендському храмі, Каліфорнія, і я одразу ж повернулася до Англії, де ми жили протягом наступних 19 років, доки у 2010 році мого чоловіка не покликали бути генеральним авторитетом.

Ми були благословенні 4-ма дітьми. Ми втратили нашу найстаршу дитину, сина, під час операції на серці, коли йому було лише 19 днів. Його хвороба серця була діагностована під час моєї вагітності, і наш запеклий і наполегливий бій за його коротке життя навчив нас про чудеса, волю Бога та близьку, особисту реальність Спокути і Воскресіння Ісуса Христа.

Після нашого дорогого сина прийшли наші три дорогоцінні дочки, якими ми захоплюємося, яких поважаємо і в яких навчаємося щодня. Вони---наш скарб. Виявивши надзвичайну віру, вони з готовністю переїжджали---протягом своїх підліткових років---з їхньої домівки в Англії до Юти, до Німеччини і знову до Юти, коли їхнього батька призначали служити в Церкві у різних покликаннях.

Ваша нескінченна цінність і безмежна любов Бога

Чи було щось таке, що вам дуже не подобалося, коли ви були дітьми, і що ви обожнюєте зараз, будучи дорослими? Як щодо післяобіднього сну? Я переконана, що ви ніколи не хотіли спати вдень, коли були дитиною. Я не любила! Але зараз можливість короткого додаткового сну---це розкіш! Я люблю спати вдень. Добре, а як щодо броколі чи якоїсь іншої їжі, яку ви не любили дітьми? Чи подобається вона вам зараз?

Незалежно від ваших почуттів щодо післяобіднього сну чи броколі, є те, чого ви не любили будучи дітьми,---багато такого---і чого досі не любите як дорослі. Нам ніколи не подобалося падати і збивати наші коліна. Нам ніколи не подобалося проходити тестування заради вступу до спортивної команди і дізнаватися, що нас не прийняли. Нам ніколи не подобалося, коли до нас прискіпувалися, з нас сміялися, відкидали нас або хтось навмисне завдавав нам шкоду. І нам це досі не подобається.

Я пам’ятаю, як у початкових класах школи я досить добре навчалася, але я танцювала і була дуже поганою спортсменкою. Я могла робити піруети, але не могла подавати передачі, стріляти, кидати, бити, ловити чи розмахуватися. Деякі діти обзивали мене і сміялися з моїх худорлявих рук. У мене дійсно були худорляві руки, це правда, але мене це однаково ображало! Я чітко пам’ятаю, що коли ми вибирали наші команди для якихось академічних змагань, однолітки вибирали мене однією з перших. Але коли треба було вибирати команду для спортивних змагань, мене завжди вибирали найостаннішою. Я почувалася жахливо!

Чому ж я ділюся з вами усім цим через кілька десятиліть після фактичних подій? Це тому, що, як ви бачите, такі речі мають на нас величезний вплив. Ми пам’ятаємо, що відчували, коли нас відкидали, чи не бажали мати з нами справу, або нас не схвалювали однолітки, і, можливо, що досить сумно, члени нашої власної сім’ї. І це не змінюється лише тому, що ми виросли і стали дорослими. У вас лише вчора могли бути подібні почуття. Однолітки, батьки, брати і сестри, подружжя, вчителі, колеги по роботі, друзі---всі вони можуть казати і робити те, що глибоко ранить. Часто це ненавмисно. Але іноді це може бути дуже навмисним. І часом ми відплачуємо тим самим.

Надзвичайно важливою для нашого емоційного і духовного благополуччя в житті є здатність самостійно навчитися знаходити, відчувати і розуміти нашу особисту цінність незалежно від того, що можуть думати чи казати про нас інші люди. Коли ми дозволяємо словам, діям чи думкам інших людей щодо нас диктувати нам, що нам відчувати щодо себе, ми стаємо безпомічними жертвами, які ніколи не знають, коли чиєсь схвалення нас перетвориться на зневагу.

Так само, якщо наша цінність залежить лише від наших досягнень, роботи або наших явних талантів, ми налаштовуємо себе на невдачу і розчарування, щойно ми схибимо і не виявимося кращими за всіх.

Ви знаєте це, але ті з вас, хто має з цим проблему, мають часто про це чути й отримувати запевнення про вашу безмежну цінність, яка жодним чином не поєднана з вашими досягненнями, але глибоко поєднана з вашими стосунками з Богом. Що означає нескінченна? Необмежена, безмежна, без кінця. Кожен з вас має необмежену, безмежну, безкінечну цінність. Для кого? Для людини, яка, образно кажучи, називає вас образливими прізвиськами на ігровому майданчику? Ні. Ви маєте необмежену, безмежну, безкінечну цінність для вашого Батька на Небесах, Того, Хто знає вас найкраще, незалежно від того, що будь-хто може думати чи казати про вас. Поміркуйте в душі трохи про красу та спокій цієї істини. Ви “дорог[і] в [Його] очах”1.

Коли хтось ображає вас, або ви зазнаєте в чомусь невдачу, приходьте туди, де вас ніколи не відкинуть і не висміють. Ваш Небесний Батько любить вас, де б ви не були, з чим би ви не боролися. Ви---достатньо хороші. Ви---достатньо хороші. Він любить вас саме такими, якими ви є, саме тут, саме зараз, у всій вашій прекрасній недосконалості. Але Він також любить вас достатньо, щоб не дозволити вам залишатися такими, якими ви є саме тут і саме зараз. Він має для вас набагато більші плани! Ви---“спадкоємці … Божі, … Співспадкоємці Христові”2, і тому вам слід продовжувати навчатися виконувати заповіді, робити помилки, зростати, боротися і змінюватися, доки ви не досягнете вашого божественного потенціалу, облагородженими та очищеними---і в якийсь вічний день вдосконаленими---через благодать Христа3.

Якби ми самі складали план власного життя, ми б із великою вірогідністю запланували життя, сповнене щастя, успіху та відносної легкості, мабуть із вкрапленнями невеликих труднощів, які ми б могли досить легко подолати. Хто ж хоче робити зусилля, відчути невдачу чи якусь втрату або страждання? Хто хоче робити щось важке? Якби ми жили так, як хотіли, ми б завжди були прийняті в найкращий, на наш погляд, університет чи в аспірантуру, отримували б роботу нашої мрії та уклали шлюб з ідеальним подружжям, з яким би ніколи не сварилися. Нам би ніколи не треба було долати труднощі у виконанні церковних покликань, усі наші близькі залишалися б усім серцем і душею наверненими до євангелії Ісуса Христа, і будь-хто, з ким би ми поділилися нашою вірою, охристився би протягом тижня. Наші матері не хворіли б на рак, наші батьки не кидали б [сім’ю] і наші брати й сестри не помирали б у юному віці в трагічних нещасних випадках. Ми б не втрачали своїх немовлят під час операцій на серці, і ми ніколи б не чекали на слушний час Господа. Ви мене зрозуміли. Але ми б також не розвинули достатньо терпіння, співчуття, смирення, довготерпіння, люблячої доброти, витривалості, дисципліни, безкорисливості або віри, надії та милосердя. Ми би повернулися до нашого Небесного Батька в майже такому самому стані, в якому були, коли йшли з Його присутності, оскільки ми б не проходили через те, що вимагало б від нас змін чи зростання або нашої повної та беззаперечної довіри Богу.

Але ми не живемо запланованим самими собою легким життям. Ми живемо життям, запланованим Богом для нашої максимальної радості і зростання. Тому будьте впевнені, що безмежна і ніжна любов Бога запросить вас внести зміни у ваші життя завдяки подіям на вашому шляху, як гірким, так і солодким. Але Він завжди буде запрошувати змінитися з любов’ю, заохоченням і запевненням. Не слухайте голосів, які приходять через ваші думки---і які, можливо, були там з вашого дитинства---які кажуть, що ви не можете змінитися, що ви недостатньо хороші, і що ви знову зазнаєте невдачі. Прислухайтеся лише до шепоту Святого Духа та “приємн[ого] слов[а] Бога … яке зцілює поранену душу”4, які підтверджують вашу безмежну цінність і несуть сповнені любові запевнення Бога, що ви можете це зробити.

Коли вас виснажує життя, і є відчуття, що ви не бачите ніякого позитивного результату від усіх ваших зусиль жити праведно, не здавайтеся. Не відмовляйтеся від ваших мрій та цілей. Зміцніть вашу віру в те, що завжди варто чекати на розпорядок Господа.

І коли у вашому житті відбуватимуться жахливі, болісні, трагічні події, і ви дійсно не знатимете, як перенесете проходження вашої особистої Гефсиманії, пам’ятайте, що Христос, Помазаник, вже немочі ваші узяв і ваші болі поніс5. Він був ранений за ваші гріхи, і Його ранами вас уздоровлено6. Він знає безпосередньо та особисто біль, який ви терпите. Він є Першонародженим від Батька і Він першим переносив ваші страждання у всій повноті, чи то розумові, фізичні, емоційні чи духовні. Ніколи не сумнівайтеся в Його обіцяннях надії та зцілення. Ви були створені для радісного, повноцінного існування. Ваша цінність---безмежна, так само, як і Божа любов до вас.

Висновок

Я рада, що ви почуєте виступ мого чоловіка. Я хочу, щоб ви знали---і це стосується вашого віку і періоду життя, присвяченого побаченням та одруженню---що цей чоловік, якого я глибоко кохаю, завжди був добрий до мене протягом 27 років шлюбу. Він ніколи, жодного разу не викликав у мене почуття меншовартості, або що не любить мене, і його жарти ніколи не принижували мене. Сподіваюся, ви зможете чогось із цього навчитися.

Я хочу висловити мою живу віру в Живого Христа, Який дійсно “є світлом, життям і надією світу. Його шляхом є шлях, що веде до щастя в цьому житті і вічного життя у світі прийдешньому”7. Це Його Церква, яку веде Його пророк.

У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.

Роздрукувати