Піонери в кожній країні
Вікі Тадіч
Одна з перших навернених у Боснії і Герцеговині
“Це був Святий Дух?”—спитала Вікі.
“Поквапся!—покликав брат Вікі.—Ходімо пограємося з дітьми Роу!”
Сім’я Роу була їхніми новими сусідами. Вони переїхали до Боснії і Герцеговини зі Сполучених Штатів. Їхні діти були одного віку з Вікі та її братами і сестрами. Але вони не говорили боснійською. Вікі була єдиною у своїй сім’ї, хто говорив англійською. Вона перекладала, щоб вони могли гратися разом.
Вікі сиділа з пані Роу на ґанку, поки інші діти гралися.
“Ваша сім’я відрізняється,—сказала Вікі.—У хорошому сенсі”.
Пані Роу усміхнулася. “Хочеш піти до церкви разом з нами? Це може допомогти тобі зрозуміти, чому ми відрізняємося. У нашої церкви немає свого приміщення тут, у Боснії, тому ми проводимо церковні збори вдома сім’єю”.
У неділю Вікі із зацікавленням прийшла в дім сім’ї Роу. Спочатку вони заспівали пісню. Дитина промовила молитву. Потім пан Роу помолився і підніс кожному хліб і воду. Вони сказали, що це називається причастям. Після цього одна з їхніх дочок, Джессі, виступила із промовою.
“Небесний Батько любить нас. Він промовляє до нас через Святого Духа—сказала Джессі.—Іноді Святий Дух несе нам відчуття спокою. А іноді Він посилає нам думку”.
Наступного дня Вікі пішла до магазину за хлібом. Дорогою додому вона збиралася пройти повз сміттєві баки і тут її зупинив голос, який пролунав у неї в думках. Не йди туди,—почула вона.
Вікі зупинилася. Раптом з-за рогу з’явився автомобіль. БАХ! Його розкрутило, і він врізався у сміттєві баки.
Вікі глибоко вдихнула. Вона дуже раділа, що послухалася того голосу!
Згодом Вікі розповіла цю історію пані Роу. “Це був Святий Дух?”
“Здається, що так. Іноді Святий Дух застерігає нас від небезпеки”.
“Бог захистив мене,—сказала Вікі.—Я завжди прислухатимуся до Святого Духа”.
Вікі продовжувала кожної неділі приходити в дім сім’ї Роу на церковні збори. Згодом Вікі дала Книгу Мормона своїй мамі. Невдовзі сім’я Роу навчала євангелії всю її сім’ю. Вікі всім перекладала.
Одного дня пан Роу поставив сім’ї Вікі запитання. Вікі повторила його боснійською. “Чи підете ви за прикладом Ісуса Христа, прийнявши хрищення?”
Вікі чекала. Вона хотіла охриститися. Але вона хвилювалася, що скаже її сім’я.
Зрештою, промовив тато Вікі: “Да” [боснійською].
“Да”,—сказала її сім’я.
Вікі була така щаслива, їй здавалося, що її серце зараз вистрибне. “Так,—сказала вона пану Роу.— Так, ми охристимося”.
Через тиждень Вікі та її сім’я їхали машиною п’ять годин до найближчої церковної будівлі. Вікі почувалася щасливою, ввійшовши у воду для хрищення. Вона почувалася ще щасливішою, коли її було конфірмовано членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Тепер з нею завжди буде Святих Дух.
У Боснії і Герцеговині нараховується 73 члени Церкви.
Найближчий до Боснії і Герцеговини храм знаходиться у Римі, Італія.
Боснія і Герцеговина розташована на південному сході Європи.
Вікі подобається бути на природі. Піші прогулянки—одне з її найулюбленіших занять.
Вікі охристилася у 16 років.
Коли вона виросла, то уклала шлюб у храмі. Зараз у неї двоє дітей.
Ілюстрації Цен Ліу