“Досконала вечірка для дідуся”, Друг, січ. 2024, сс. 18–19.
Досконала вечірка для дідуся
А якщо дощ не припиниться?
Ця історія сталася у Самоа.
Темні, похмурі хмари висіли в небі. Алекс пильно дивився на них.
БАХ!
Знову прогуркотів грім. Великі важкі краплі дощу падали повсюди.
Алекс похитав головою. Це все не дуже добре. Зовсім не добре. Іноді на Самоа дощить днями безперестанку. Але він хотів, щоб день народження дідуся був досконалим!
Алекс пішов до своєї кімнати і став на коліна біля ліжка.
“Дорогий Небесний Батьку, — сказав він. — Будь ласка, нехай дощ припиниться вчасно до завтрашнього святкування дня народження дідуся. Ми вже розіслали запрошення. В ім’я Ісуса Христа, амінь”.
Коли Алекс підвівся, то побачив маму і тата, які стояли біля його дверей. Вони усміхалися.
“Сподіваюся, ти не проти, що ми випадково почули твою молитву”, — сказала мама.
Алекс усміхнувся. “Все гаразд. Я просто хочу, щоб завтрашній день був особливим для дідуся. Все буде не так, якщо нам доведеться святкувати в домі. Нам не буде місця танцювати!”
Тато взяв Алекса за плечі. “Якою б не була погода, дідусь знатиме, як сильно ти його любиш”.
Наступного ранку мама і тато попросили Алекса помолитися під час сімейної молитви. Все ще був сильний дощ. І все ще не було ніяких ознак, що він припиниться.
“Будь ласка, нехай дощ вчасно припиниться, щоб у нас було свято, — сказав він. — І, будь ласка, благослови нас усіх, щоб ми гарно провели час. Особливо дідусь!”
Весь ранок Алекс дивився на небо. Довгий час нічого не змінювалося. Але потім сталося щось дивовижне.
“Дивіться! — вигукнув Алекс. — Клаптик блакитного неба!” Його сім’я вибігла на подвір’я. Хмари почали прояснюватися.
За кілька годин всі хмари зникли! Навіть калюжі на землі висохли. Алекс поспішив прикрашати подвір’я. Невдовзі тут будуть дідусь та інші гості.
Коли дідусь прийшов, він здивувався. Він дивився на вогники, яскраві стрічки і всіх гостей. “Усе виглядає таким святковим, — сказав він.— Дуже тобі дякую!”
Свято було саме таким, як Алекс і сподівався. Вони танцювали під улюблені пісні дідуся. Їжа була смачною — особливо солодкий кокосовий хліб. Алекс навіть зміг поспівати з дідусем.
Однак найкращою частиною свята був танець Сіва Тауалуга. Він завжди виконувався найважливішою людиною того дня. І, звичайно ж, то був дідусь!
Дідусь встав, щоб танцювати, але потім подивився на Алекса. “Приєднуйся до мене, Алексе!” — покликав його дідусь. Алекс підскочив і почав танцювати поруч з дідусем. Невдовзі всі інші також танцювали.
Дідусь нахилився, щоб обійняти Алекса. “Завдяки тобі я почувався дуже особливим сьогодні”, — сказав дідусь. — Це було досконале святкування дня народження”.
Після закінчення вечірки Алекс поглянув у небо. Густі чорні хмари повернулися. Знову припустив сильний дощ. Але Алекс більше не переймався. Він знав, що Небесний Батько допоміг, аби саме для дідусевого свята була хороша погода.
“Дякую Тобі за гарну погоду, — молився Алекс. — І дякую Тобі за такого чудового дідуся”.
Ілюстрації Аугусто Замбонато