“Мене не прийняли до танцювального колективу”, Заради зміцнення молоді, вер. 2021, сс. 10–11.
Мене не прийняли до танцювального колективу
Мого імені не було в списку. Я була у розпачі. Але Господь мене чогось навчав.
Ілюстрації Габріеля Краколічі
Я обожнювала танцювати з трирічного віку. Тому коли я навчалася в середніх класах, то зраділа початку відбору до танцювального колективу. Я не сумнівалася, що з моїм талантом і досвідом я легко туди потраплю.
Через кілька днів після відбору були оприлюднені імена членів колективу. На моє розчарування я ніде не могла знайти у тому списку свого імені. Я була у розпачі. Я повернулася додому і плакала у ліжку. Я гнівалася на хореографа і була розчарована тим, що не була достатньо вправною, аби потрапити до команди. Моя мама швидко увійшла до кімнати і порадила мені попросити у Небесного Батька сил, щоб пережити цю “вибоїну” у моєму житті. Я неохоче погодилася і промовила коротку молитву. Після молитви мені не стало краще, тому я і надалі перебувала під впливом негативних почуттів. Тієї ночі я дуже погано спала.
Наступного ранку я великими зусиллями підняла себе з ліжка. Спогади про мою невдачу були ще свіжими, і мені хотілося просто залізти назад під ковдру. Але перш ніж зробити це, я згадала те, що мені пообіцяв єпископ. Він сказав, що якщо я буду щодня читати Писання, навіть протягом 15 хвилин, тоді я буду мати благословення. Якщо мені потрібне було благословення, то зараз був такий момент.
Читаючи, я знайшла в Ученні і Завітах наступний вірш:
“Істинно Я кажу вам, Мої друзі, не бійтеся, нехай серця ваші заспокояться; так, завжди радійте і в усьому приносьте дяку;
Терпляче чекаючи Господа, бо ваші молитви досягли вух Господа Саваота, і їх записано з цією печаткою та завітом—Господь поклявся і постановив, що їх буде задовільнено.
Отже, Він дає вам це обіцяння з незмінним завітом, що їх буде виконано; і все, від чого ви страждали, спрацює вам на благо і у славу Мого імені, каже Господь” (Учення і Завіти 98:1–3).
Я була вражена. Я сиділа у своїй піжамі із сплутаним після сну волоссям і дивувалася тому, наскільки потрібні мені були ці уривки з Писань. Ці три вірші звільнили мене від усіх почуттів гніву і суму. Я відчувала любов мого Небесного Батька і знала, що Він знав, через що я проходила. З цим новим усвідомленням, я змогла побачити, що те, що мене не обрали до танцювального колективу, насправді було лише невеличкою вибоїною на дорозі мого життя. Я стала на коліна і подякувала Небесному Батькові.
Решту того дня я могла зберігати Духа і бачити у моїх випробуваннях можливості для зростання. Ці вірші назавжди залишаться в моєму серці. І я буду пам’ятати обіцяння мого єпископа про благословення від читання Писань. Я дуже вдячна, що я можу належати до цієї Церкви і мати знання євангелії. Я знаю, що план Небесного Батька для нас дійсно є планом щастя.