“Бог битиметься у ваших битвах—у Свій спосіб”, Заради зміцнення молоді, вер. 2021, сс. 15–17.
За Мною йдіть
Бог битиметься у ваших битвах—у Свій спосіб
Перші святі засвоїли багато істин про те, у які способи діє Бог.
Табір Сіону, художник Джудіт Мер
Коли натовп з-понад 300 розгніваних зловмисників погрожував, що вранці знищить їх, група святих, яка складала Табір Сіону, сподівалася і молилася про диво.
Під провідництвом Джозефа Сміта Табір Сіону йшов пішки вже кілька тижнів від штату Огайо до штату Міссурі. Ці члени Церкви сподівалися допомогти святим, яких вигнали з округи Джексон, шт. Міссурі, США, повернути їм їхні землі. Але під час свого походу вони зустріли загрози та протистояння. І тепер їм загрожував ще один натовп зловмисників.
Чудо, про яке молився Табір Сіону, невдовзі мало статися. Воно прийшло у вигляді темних хмар, які скупчилися вдалині. З усіх боків прорвалася сильна буря з грозою і крупним градом. Буря зупинила напад зловмисників.
“Здавалося, ніби під час бурі виливалася Божа помста, щоб захистити Його служителів від знищення їхніми ворогами”,—сказано в історичних спогадах Джозефа Сміта. “Град впав на них, а не на нас, і ми не постраждали, вітер лише зніс деякі з наших наметів, і деякі з них намокли у той час як у наших ворогів він пробив дірки в капелюхах і наніс іншої шкоди, навіть зруйнував склад їхніх рушниць, і їхні коні повтікали”1.
Руйнівний град був лише одним із проявів бурі. Злива була такою сильною, що рівень ріки Фішинг, яка розділяла два загони, піднялася майже до 12 метрів. Вранці її глибина була лише по кісточки.
Господь пообіцяв членам Табору Сіону: “Я битимуся у ваших битвах” (Учення і Завіти 105:14). Коли таке відбувається, немає сумнівів у тому, хто переможе.
Сучасні чудеса
Іноді, коли ви читаєте подібні розповіді, ви можете запитувати себе, чому такі яскраві чудеса, здається, не трапляються з вами під час ваших випробувань.
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, недавно поділився своїми думками, які можуть бути корисними. Він сказав: “Будь ласка, усвідомте, що Той, Хто ніколи не спить і не дрімає, піклується про щастя і, зрештою, про піднесення Своїх дітей більше, ніж про будь-які інші справи, якими опікується божественна істота. Він є славетно уособленою чистою любов’ю, й ім’я Його—Милостивий Батько.
Ви можете сказати: “Але, якщо це так, чи не міг би Він Своєю любов’ю і милістю просто розділити води наших особистих Червоних морів та дозволити нам пройти суходолом крізь наші негаразди?”
Інакше кажучи, якщо Бог воював у таких битвах за Своїх дітей у минулому, чому не зробити цього зараз? Чому не знищити всі захворювання? Чому не припинити всі війни і голод і страждання по всьому світу?
Або чому принаймні не зупинити того забіяку, який не дає вам спокою? Чи допомогти вашій сім’ї добре разом уживатися?
Старійшина Холланд навчав далі: “Відповідь на такі запитання наступна: “Так, Бог може миттєво творити чудеса, але рано чи пізно ми дізнаємося, що часи та пори нашої подорожі смертним життям—в Його руках, і тільки Він один розпоряджається ними”. Він застосовує цей календар до кожного з нас індивідуально”2.
Коли ви дотримуєтеся Божих заповідей, ви маєте право отримати допомогу Бога. Але жоден з нас не може вибрати, як або коли ця допомога надійде.
Неочікувані благословення
Давайте на мить повернемося до Табору Сіону. Чудо, яке сталося на річці Фішинг, дійсно було яскравим. І це було не єдине чудо, яке побачили члени Табору Сіону під час свого походу. Але, як ви прочитаєте у посібнику За Мною йдіть і дізнаєтеся на уроках семінарії цього місяця, події не розвивалися саме так, як планували Святі.
Вони думали, що єдиною метою Табору Сіону було допомогти повернути святим землі округи Джексон, яку було відібрано у них розлюченими зловмисниками.
Чи повернули святі собі свої землі? Ні.
Чи страждали святі під час свого походу до Міссурі довжиною майже в 1450 кілометрів? Звичайно, так. Іноді дуже сильно. Що найгірше, під час походу сталася епідемія холери, яка забрала життя 13-х людей.
На перший погляд може здатися, що усі зусилля були марними. Але не так на це дивилися багато тих, хто йшов пішки у тому таборі. Бригам Янг сказав про цей випадок: “Я … отримав велику компенсацію—з великими відсотками—так, … моя міра була наповнена і лилася через край знанням, отриманим під час подорожі з Пророком [Джозефом Смітом]”3.
Багато інших членів Табору Сіону також говорили про засвоєні ними уроки і цінність цього походу. Сам пророк Джозеф Сміт сказав: “Брати, дехто з вас сердиться на мене, тому що ви не були в бою в Міссурі. Але хочу вам сказати, що Бог не хотів, аби ви вступали в бій. Він не міг організувати Своє царство … не вибравши [Своїх провідників] з-посеред групи чоловіків, які були готові віддати своє життя, і чия жертва прирівнюється до жертви Авраама”4.
Табір Сіону, художник С. С. А. Крістенсен
Їхня вірність, можливо, й не привела до повернення їхніх земель. Але вони були щедро благословенні в іншому. Це закономірність, яку ви можете також помітити й у своєму житті. І те, ким Бог допомагає нам стати завдяки нашим випробуванням, часто є ще більшим дивом, ніж випадки, в яких Він звільняє нас від наших випробувань.
Безсумнівна перемога Бога
Коли ви будете вивчати життя перших святих, ви можете у багатьох випадках бачити вплив Бога. Ви читаєте про великі благословення. Ви також бачите часи серйозних труднощів. Але ті, хто довіряли Богу до кінця свого життя, безсумнівно отримали вічну нагороду.
Якщо ви будете йти за Богом і довіряти Йому, Він боротиметься за вас і здійснить потрібні вам чудеса! Ці чудеса прийдуть у Його власний спосіб і час, але результат обов’язково буде. Будь-яке випробування зрештою закінчиться—у цьому житті чи в майбутньому. Що не менш важливо, якщо ви йдете за Ним, вам ніколи не треба буде ходити на самоті. “Отже, будьте вірними, і знайте, і слухайте, Я з вами до кінця” (Учення і Завіти 105:41).