“Пілот у війську Господа”, Заради зміцнення молоді, січ. 2024.
Пілот у війську Господа
Ламар Ф. зі Східного Мідленду, що в Англії, має великі цілі, які дозволяють йому високо літати, навіть коли життя стає важким.
Фотографії надані Сатомі Фолкетт
“Скільки себе пам’ятаю, я хотів пілотувати літак”, — каже 17-літній Ламар Ф. Коли його друг з часів перегонів на інвалідних візках сказав йому про Британську благодійну організацію, яка допомагає людям з фізичними вадами навчатися пілотувати літаки, Ламар загорівся думкою спробувати.
Мрії високого польоту
Він записався на дві програми цієї благодійної організації. Одну з них — Програму для молодих пілотів початківців (JAPP) — було створено саме для молоді віком від 12 до 18 років. Ці програми, а також індивідуальні заняття, швидко просунули його на крок ближче до його великої мети — отримання ліцензії приватного пілота.
Його сім’я також його надихає. Прийомний тато Ламара був першою людиною, яка насадила у ньому любов до польотів, щороку беручи його на авіаційні шоу. Пізніше, після того як його у чотирирічному віці усиновила інша сім’я, зацікавленість Ламара авіацією продовжувала поглиблюватися, коли він бачив, як його батько, який його усиновив, отримував ліцензію пілота. “Він надихнув мене захотіти бути пілотом”, — каже Ламар. Тепер тато Ламара може літати з ним в однопропеллерних, п’ятимісних літаках, які опановує Ламар.
Батьки Ламара (зображені тут по обидва боки від нього) надають йому найбільшу підтримку.
Під час першого польоту Ламара на справжньому літаку він нервувався, бажаючи все запам’ятати. “Я швидко мовчки помолився перш ніж злетіти, і зі мною все було гаразд”, — каже він. Тепер, коли йому важко щось згадати у повітрі, ті короткі молитви в серці допомагають йому робити те, що від нього вимагається. Навіть коли його батько не сидить на задньому сидінні, Ламар знає, що з ним завжди перебуває його Небесний Батько.
Військо Господа
Авіація — це не єдине, що піднімає настрій Ламара. “Я завжди був великим прихильником Британської армії в усьому, від їхньої участі в коронації і до участі в похоронах”, — каже він.
“Через мою інвалідність, я не можу вступити до армії”, — каже Ламар. Але один з колишніх провідників Товариства молодих чоловіків, який колись був солдатом, підтримав Ламара. “Він завжди нагадував мені, що мені не потрібно служити в армії цього світу, оскільки я вже є членом війська Господа, — каже Ламар. — Те, що я належу до війська Господа, дає мені відчуття, що які б випробування не підкидало мені життя, і як би зі мною не вчиняли люди, Ісус Христос на моєму боці”.
Брат Бейлісс, провідник Товариства молодих чоловіків Ламара, надихнув його приєднатися до “Господнього війська”.
У коледжі для учнів з особливими потребами, де навчається Ламар, він допомагає іншій молоді його віку приєднуватися до Господнього війська, ділячись з ними євангелією. “Дуже часто мене ігнорують, — каже він, — але іноді у когось може виникати інтерес. Через деякі з моїх нинішніх потреб, я не можу найближчим часом служити на місії повного дня. Але я дивлюся на це так: мені не потрібна табличка, щоб бути місіонером”.
Оскільки в його приході дуже мало молоді, більшість друзів Ламара не є членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. У школі не завжди легко, особливо коли там, як каже Ламар, “просто величезна кількість” спокус. “Там багато учнів говорять непристойності і слухають непристойну музику. Та в основному, коли щось подібне трапляється, я просто йду до кімнати, де нічого такого немає”.
Залишайтеся сильними
Коли виникають спокуси, або люди не хочуть слухати про євангелію, Ламар знаходить підтримку у своєму улюбленому вірші з Писань: “А я та дім мій будемо служити Господеві” (Ісус Навин 24:15).
“Цей уривок допомагав мені залишатися сильним у вірі в Ісуса Христа”, — каже він. Це особливо важливо для Ламара в його власній сім’ї. Коли Ламару було 10 років, його батько припинив ходити до церкви. “Тоді я був молодший і тому не розумів, що це означало, — каже він. — Я намагався переконати його повернутися. Потім я дізнався, що це так не працює. Вам потрібно дати таким людям час”.
Ламар досі має близькі стосунки зі своїм батьком і виявляє йому любов у прості, повсякденні способи. Наприклад, розказує йому про те, що сталося в церкві, чи проводить з ним час. “Він завжди навчав мене, що якими б не були обставини, слід залишатися сильним”. Молодим людям, члени чиїх сімей не є активними у Церкві, він додає: “Залишайтеся сильними. Тримайтеся вашої віри. Не здавайтеся, як би важко не було”.
Покладатися на Христа, коли шлях ускладнюється
Ламар також знайшов сміливість у Христі в інших особистих питаннях. “Іноді я відчуваю доволі сильну тривожність, — каже Ламар. — Мабуть головна особа, яка може дати мені сміливість іти далі, це Сам Ісус Христос. Він так багато всього переніс, але Він продовжував виконувати Свою місію”.
Коли у Ламара трапляється особливо важкий день, часто він уявляє, як Спаситель заохочує його, кажучи: “У тебе все вийде. Ти можеш перенести будь-що”.
Він також знаходить силу у своїх мами і тата, своїх друзів та інших близьких йому людей. “Були часи, коли я йшов неправильним шляхом”, — каже Ламар. Але завдяки хорошій системі підтримки він зміг вирівняти свій курс і зміцнити своє свідчення про Христа.
“Я досі працюю над своїм свідченням, — каже він, — але це чудово — бути частиною війська Господнього і членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Це те, що мені подобається”.
Його шлях, можливо, має свої підйоми і спади, але Ламар знає, що дозволяє йому високо літати. “Через які випробування чи проблеми ви б не проходили, Небесний Батько буде біля вас, оскільки Він турбується про вас і любить вас”.