Суботня ранкова сесія
Наші моління з серця йдуть
Уривки
Брати і сестри! Я свідчу, що Бог чує кожну молитву, з якою ми звертаємося, і відповідає на кожну з них з огляду на шлях, який Він призначив для нашого вдосконалення… З причин, відомих лише Богові, відповідь на молитви не співпадає з нашими сподіваннями, але вони дійсно почуті й на них дійсно приходить відповідь згідно з Його незмінною любов’ю і за космічним розкладом.
Якщо ми просимо “про те, що годиться” [2 Нефій 4:35], не існує обмежень у тому, коли, де або про що ми можемо молитися…
Нам слід молитися на самоті, сім’єю і зібранням, яким би кількісно воно не було. Нам слід користуватися молитвою як щитом від спокуси, і якщо буває так, що нам не хочеться молитися, ми можемо бути певні, що це небажання йде не від Бога, Який прагне спілкуватися зі Своїми дітьми в будь-який час… Якщо ми не знаємо, як або про що молитися, нам слід почати й продовжувати, поки Святий Дух не скерує нас до молитви, з якою нам слід звернутися…
Зрештою, ми можемо звернутися до прикладу Спасителя, Який дуже часто молився…
З огляду на перемогу Христа над смертю і Його нещодавній дар мені — прожити ще кілька тижнів або місяців у цьому житті — я складаю урочисте свідчення про реальність вічного життя і необхідність серйозного ставлення до його планування.