З життя пророка Джозефа Сміта Завзятий в роботі, завзятий у грі Джозеф часто грав у м’яча та інші ігри з молодими чоловіками у містечку. Кинь мені, та влучно. Одного разу вони довго грали, аж поки не почали відчувати втому. Коли Джозеф помітив це, він скликав хлопців до себе. “Побудуймо будиночок з колод! Є одна вдова, якій він потрібний”. Я так втомився. Не знаю, як це Джозеф не втомився. У цьому весь він—служить, де тільки може. Іншим разом Джозеф знову грав у м’яча з кількома чоловіками та юнаками з містечка. Коли гра закінчилась, Джозеф скликав чоловіків до себе. Брати, запрягайте свої упряжки. Чоловіки зробили те, що попросив Джозеф, і поїхали у ліс набрати дров. Це 39-й і останній віз. Ми сьогодні добре попрацювали, брати. Може хтось хоче позмагатися у перетягуванні палиць? Джозеф був сильним і вмілим у грі, що називалася перетягування палиць. Він перетягував їх у кожного супротивника, одного за одним. Коли вони закінчили перетягувати палиці, Джозеф знову скликав чоловіків та юнаків до себе. Їдьте і нарубайте дров кожному, кому вони потрібні. Святі любили робити те, що просив їх Пророк, навіть якщо вони були втомлені в кінці дня від важкої праці, а потім і гри. “Поїхали, хлопці! Робімо, що просить Пророк”. Ілюстровано Селом Веллуто і Еухеніо Маттоцці