Вентилятор, пилосос і тарілка печива
Рінді Хоувс Джейкобсен, шт. Юта, США
Одного літа наша молода сім’я подолала 3200 км, проїхавши через усю країну до нового місця роботи чоловіка. Ми були в захопленні від цієї нової пригоди, але відчули себе відірваними від дому, родичів і всього іншого, що добре знали. Ми під’їхали до свого нового помешкання під час зливи, і щоб не забруднити нове килимове покриття, ми розвантажували вантажівку з парасольками над головою, кинувши під ноги аркуші паперу. Ми знали, що сильний дощ може підтопити цокольний поверх, тож із занепокоєнням наглядали за речами, які були розвантажені.
Здавалося, що того вечора все йшло добре, і коли наші троє дітей нарешті заснули, ми з Грегом поспіхом постелили своє ліжко. Через страшенну втому стало приємно від однієї думки про те, що зараз ми ляжемо спати. Однак раптом Грегу здалося, що він має розпакувати ще одну коробку.
“Будь ласка,—казала я,—ходімо вже спати. Ми можемо розпакувати її вранці”.
Він заперечно похитав головою й пішов у цокольний поверх. За мить я почула його вигук. У паніці я побігла на цокольний поверх й побачила, що його заливає водою. Ми стояли там одне біля одного, а холодна вода вже була нам по щиколотки. Ми гарячково кинулися до роботи, переносячи коробку за коробкою вгору по сходах. Я була в повному відчаї, а мої сльози змішувалися з водою на підлозі.
Я зателефонувала єдиному члену Церкви з нашого нового приходу, якого ми знали—брату Ліндсі Севеллу,—щоб запитати, як користуватися нашим насосом для відкачування води. Брат Севелл дав кілька невідкладних порад, а потім я знову взялася до роботи, намагаючись врятувати наше майно. Опівночі хтось подзвонив у двері. Я відкрила і побачила брата Севелла, який тримав у руках вентилятор, водопоглинаючий пилосос і тарілку шоколадного печива.
“Схоже, друзі, вам потрібна допомога”,—сказав він, весело усміхаючись. Раптом я відчула, що мій дім не так далеко.
Брат Севелл залишався з нами всю ніч, допомагаючи боротися з повінню. Коли вода на цокольному поверсі піднялася вище 30 см, він запропонував викликати пожежників. Вони привезли великі насоси, за допомогою яких проблему було вирішено.
Наступного ранку сестра Севелл та інші члени нашого нового приходу прийшли з їжею, подовжувачами та більшою кількістю пилососів. Ми були вражені їхньою добротою. Зрештою, ми врятували все наше майно.
Я така вдячна, що є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Куди б я не поїхала, у мене є брати і сестри, які з розпростертими обіймами привітають мою сім’ю й допоможуть у часи нужди.