Служіння в Церкві
Подолання критицизму в наших покликаннях
Цікавим благословенням і випробуванням для церкви, яка не має професійних священнослужителів, є те, що ми повинні бути терплячими одне до одного в процесі навчання і зростання в наших покликаннях. Коли під час виконання мого покликання виникла складна й неоднозначна ситуація, до якої було залучено кілька членів приходу, я владнав її, як мені здавалося, найкращим чином і рушив далі, вважаючи, що та неприємність залишилася позаду.
Я помилявся. Не всі у приході погодилися з тим, як я владнав проблему, і це стало предметом суперечок. Хтось погоджувався з тим, що я зробив. Інші вважали, що я припустився величезної помилки. Мені було дуже неприємно, однак оскільки я зробив усе, що міг, то намагався не надто перейматися цим.
Проте коли невдовзі мене відкликали, це стало для мене величезним ударом. Звичайно ж, я знав, що покликання в Церкві даються лише на час, але через ту ситуацію мені здавалося, що провідники звинувачують або карають мене за те, що сталося.
Розмов стало ще більше, і я вже не знав, чи хочу когось бачити у своєму приході. Тож через тиждень після відкликання я не пішов до Церкви. І наступного тижня я залишився, а потім знову. Чим довше я не ходив, тим важчим здавалося повернення.
Через якийсь час я почав думати про те, що сталося. Я усвідомлював, що хоча ситуація дійсно болісна, не варто піддавати ризику свої завіти. Церква істинна чи ні?
Можливо, я правильно вирішив ситуацію у своєму покликанні, а можливо—ні. Правда полягає в тому, що всі ми навчаємося і всі помиляємося.
Як не боляче було визнавати, але, мабуть, у глобальному розумінні не мало значення, хто правий, а хто неправий. Що дійсно мало значення—так це те, чи дотримуюся я своїх завітів. Мало значення—як для моєї сім’ї, так і для мене—чи відвідую я церкву, поновлюю свої завіти на причасних зборах і продовжую служити. І мало значення моє ставлення до повноважень священства.
Я повернувся до Церкви. Невдовзі я отримав нове покликання. У тому покликанні, як і в інших після нього, мені доводилося служити з людьми, які критикували мої вчинки. То було важко. Але я радий, що їхні зауваження не заважали мені отримувати радість від активної участі в житті Церкви.