Послання Першого Президентства
Прискорення роботи
Чи знаєте ви, що відновленій Церкві було 98 років, коли з’явився 100-й кіл? Але менш ніж через 30 років у Церкві було організовано другу сотню колів. І усього через вісім років у Церкві вже було понад 300 колів. Сьогодні у нас більше 3000 колів.
Чому це зростання відбувається все швидшими темпами? Чи тому, що зараз ми кращі? А може тому, що у нас гарні каплиці?
Все це важливо, однак причина зростання Церкви в наш час полягає в тому, що Господь це обіцяв. В Ученні і Завітах Він сказав: “Ось, Я прискорю Свою роботу в належний час”1.
Ми—духовні діти нашого Небесного Батька—були послані на землю в цей час, щоб брати участь у прискоренні цієї величної роботи.
Наскільки я знаю, Господь ніколи не казав, що Його робота обмежується земним життям. Натомість Його робота поширюється у вічність. Я впевнений, що Він прискорює Свою роботу в духовному світі. Я також впевнений, що Господь за допомогою Своїх служителів там готує багатьох духів для отримання євангелії. Наше завдання—шукати своїх померлих, а потім іти до храму й виконувати священні обряди, що дадуть тим, хто за завісою, такі ж самі можливості, що маємо ми.
За словами Президента Бригама Янга (1801–1877), кожен праведний святий останніх днів у духовному світі має багато роботи. “Що вони там роблять? Вони проповідують, проповідують постійно і готують нам шлях для прискорення роботи з побудови храмів тут і повсюди”2.
Так, сімейно-історична робота—нелегка. Я розумію труднощі тих, хто живе в Скандинавії. Наприклад, по шведській лінії мого дідуся звали Нельс Монсон. Прізвище його батька було не Монсон, його звали Монс Окесон. Батька Монса звали Оке Педерсон, а ім’я його батька було Петер Монсон—таким чином ми знову повернулися до Монсона.
Господь сподівається, що ми з вами будемо добре виконувати сімейно-історичну роботу. Думаю, що найперше, що ми маємо робити, аби виконувати нашу роботу добре—це мати з собою Духа Небесного Батька. Якщо ми живемо настільки праведно, як ми знаємо, що маємо жити, Він відкриє нам шлях до отримання благословень, які ми так щиро і ретельно шукаємо.
Ми будемо припускатися помилок, але ніхто з нас не стане досвідченим у виконанні сімейно-історичної роботи, якщо спершу не стане новачком. Отже, ми повинні зануритися в цю роботу, і нам слід підготуватися до подолання вершин. Це завдання не з легких, однак Господь доручив його вам, і Він доручив його мені.
Ведучи сімейно-історичну роботу, ви обов’язково зайдете в глухий кут, і ви будете казати: “Це все, що я міг зробити”. Коли ви дійдете до такого моменту, станьте на коліна і попросіть Господа відкрити вам шлях. Він відкриє вам той шлях. Я свідчу, що це так.
Небесний Батько любить Своїх дітей у духовному світі так само сильно, як Він любить вас і мене. Стосовно роботи зі спасіння померлих пророк Джозеф Сміт сказав: “І зараз, коли великі цілі Бога поспішно наближаються до свого виконання, коли те, про що сказали пророки, сповнюється, коли царство Боже встановлено на землі і давній порядок речей відновлено, Господь явив нам цей обов’язок і привілей”3.
Стосовно наших предків, які померли без знання євангелії, Президент Джозеф Ф. Сміт (1838–1918) сказав: “Завдяки нашим зусиллям заради них їхні ланцюги неволі впадуть з них і темрява навколо них розсіється, щоб світло засяяло над ними, щоб у духовному світі вони почули, що їхні діти в цьому світі виконали за них роботу, щоб вони разом з вами раділи виконанню цих обов’язків”4.
Багато мільйонів духовних дітей Небесного Батька ніколи не чули імені Христа до своєї смерті і переходу в духовний світ. Але зараз їх навчають євангелії, і вони чекають на день, коли ми з вами проведемо необхідні пошуки, аби розчистити шлях, щоб ми могли увійти в дім Господа і виконати для них роботу, яку вони самі не можуть виконати.
Мої брати і сестри! Я свідчу, що Господь благословить нас, якщо ми приймемо і відгукнемося на цей заклик.
Як навчати з цього послання
Пригадайте улюблений випадок з вашої сімейної історії і розкажіть його тим, кого відвідуєте. Ви можете скористатися запитаннями з дитячого розділу в Посланні Першого Президентства (с. 6), аби заохотити тих, кого навчаєте, поділитися своїми випадками з життя. Ви можете прочитати Учення і Завіти 128:15 й обговорити важливість виконання храмових обрядів за наших померлих родичів.
Ілюстрації Сімони Шін