Ти знаєш, вона—істинна!
Генрі (Хенк) Браун, штат Юта, США
Ілюстрація Аллена Гарнса
Одного дня, працюючи в універмазі в Окленді, штат Каліфорнія, США, я зустрів подругу, яка зайшла до мене і запросила на вечерю. Вона сказала, що до нас приєднається двоє мормонських місіонерів.
Після вечері місіонери розклали невеличку фланелеву демонстраційну дошку і почали ставити мені запитання. Я відчув певне роздратування. Я хотів просто послухати їх і піти.
Та під кінець розмови молодий місіонер зі штату Юта посунув свого стільця ближче до мого, подивився мені в очі, дав мені Книгу Мормона і приніс своє свідчення. Він сказав, що знає, що Церква істинна, і що я також можу це знати, прочитавши книгу. Потім він процитував Moроній 10:4 і сказав, що якщо я запитаю у Бога зі щирим серцем, із справжнім наміром, Він явить мені істинність книги силою Святого Духа.
Протягом наступного тижня я прочитав кілька розділів і ми знову зустрілися вдома у моєї подруги. Після нашої третьої бесіди місіонер зі штату Юта завершив свою місію і поїхав додому.
Я продовжував читати і молитися щовечора, запитуючи, чи ця книга істинна. Якось увечері, після молитви, я ліг у ліжко і прочитав ще кілька розділів. Несподівано я почув голос, який сказав чотири простих слова: “Ти знаєш, вона—істинна!”
Я ніколи раніше не чув, щоб зі мною розмовляв Святий Дух. Але у той момент я пізнав, що Бог знає мене і любить мене. Я був настільки вражений, що не міг стримати сльози. Я знав, що маю приєднатися до істинної Церкви Ісуса Христа. Я також зрозумів, як молодий місіонер зі штату Юта міг сказати, що він знає, що Церква істинна.
Я приєднався до Церкви і пізніше уклав шлюб з чудовою молодою жінкою в Оклендському храмі в штаті Каліфорнія. У нас народилося восьмеро дітей і ми жили у Каліфорнії 33 роки, після чого переїхали до штату Юта.
Кілька років тому, коли наша наймолодша дочка збиралася їхати на місію, вона запитала мене, чи я коли-небудь намагався зв’язатися з молодим місіонером, який мене навчав.
“Я думав про нього протягом цих багатьох років,—відповів я,—та я не знаю, як з ним зв’язатися”.
Не пройшло і десяти хвилин, як вона прийшла і сказала: “Ось його номер телефону”.
Коли ми зв’язалися, у нас була довга розмова. Він попросив адресу моєї електронної пошти, щоб “розповісти мені про своє життя”. У своєму електронному листі, який прийшов наступного дня, він сказав мені, що вже не є членом Церкви понад 40 років, і сподівається, що це мене не розчарувало.
“Як я міг бути розчарований?” Я негайно написав йому відповідь. “Ти змінив моє життя!”
Ми обмінялися ще кількома електронними листами і домовилися зустрітися. Невдовзі я приїхав до нього додому. Він запросив мене зайти і познайомив зі своєю дружиною. Коли ми поговорили про наше минуле, я запитав, чи є у нього Книга Мормона. Він піднявся сходами нагору і повернувся з примірником. Я узяв книгу, подивився йому в очі, повернув йому її і сказав: “Я знаю, що ця книга істинна! Якщо ти прочитаєш Moроній 10:4 і помолишся про це, ти також можеш отримати свідчення про її істинність”.
Протягом кількох наступних місяців він читав, молився і каявся. Незабаром його 18-річний син заново охристив його, і я мав благословення конфірмувати його.
Я знаю, що моя дочка діяла за натхненням, коли ставила своє запитання, і я знаю, що Небесний Батько підготував нас обох до нашої зустрічі через 45 років. Я пізнав силу Книги Мормона. Я також дізнався, що ніколи не слід припиняти спроби допомогти людині, яка відійшла від Церкви.