Вірити у Спасителеве визволення
З виступу “The Power of Deliverance” (Сила визволення), виголошеному на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 15 січня 2008 року.
Спасителева Спокута і Воскресіння дають Йому силу зміцнювати нас у випробуваннях або визволяти від них.
Тим з нас, хто втратив близьких людей, дорога вперед може бути сумною і самотньою—особливо для тих, хто не має знання або свідчення про Спокуту і Воскресіння Спасителя Ісуса Христа. Згадайте двох Його учнів, які сумнівалися, по дорозі до Еммаусу. Воскреслий Господь наблизився до них і запитав, чому вони сумні. Лука дає нам таку відповідь:
“А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний,—і Його розп’яли.
А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити” (Лука 24:19–21).
Нам приносить втішення знання і свідчення про те, що то був Він, Хто викупив Ізраїль. То був Він, “Який розірвав пута смерті” (Moсія 15:23). То був Він, хто став “первіст[ком] серед покійних (1 Коринтянам 15:20). То був Він, Хто уможливив храмові завіти, які поєднують нас навіки з тими, кого кохали ми і “хто раніш пішов”1.
О цій Великодній порі я б хотів поділитися частиною виступу, виголошеного на духовному вечорі кілька років тому і присвяченого Спасителевій силі визволяти. Підготовка до виступу і сам виступ зміцнили мене. Я молюся, щоб він зміцнив і вас, коли ви будете його читати.
Для когось життя закінчується рано, але згодом воно закінчиться і для всіх нас. Смерть близької людини стане випробуванням для кожного з нас.
Якось я зустрів одного чоловіка, якого не бачив з часу смерті його дружини. То була випадкова зустріч під час публічного чудового святкування якоїсь події. Він усміхався, наближаючись до мене. Пам’ятаючи, що його дружина померла, я озвучив звичне привітання з великою обережністю: “Як іде життя?”
Його усмішка розтанула, на очі навернулися сльози і він тихо, однак дуже щиро сказав: “У мене все гаразд. Однак це так важко”.
Це дійсно важко, і більшість з вас про це знає, і всі колись дізнаються. Найважче у цьому випробуванні—це зрозуміти, що ж робити зі смутком, самотністю і відчуттям втрати, коли здається, що ти втратив частину себе. Смуток може надокучати, як хронічний біль. А хтось може потерпати від почуття гніву чи несправедливості.
Спаситель знає про наш смуток
Спасителева Спокута і Воскресіння дають Йому силу визволити нас у таких випробуваннях. Він з власного досвіду знає про весь наш смуток. Він міг би зрозуміти його через натхнення від Духа, натомість вирішив пізнати його з власного досвіду. Ось як про це розповідається:
“І знайте, Він буде народжений від Марії, в Єрусалимі, що є землею наших прабатьків, на неї, діву, дорогоцінну і обрану посудину, злине сила Святого Духа, і вона зачне силою Святого Духа, і народить сина, так, а саме сина Бога.
І Він піде, зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду; і це для того, щоб слово могло виповнитися, яке каже, що Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу.
І Він прийме смерть, щоб скинути пута смерті, які зв’язують Його народ; і Він візьме на Себе їхні недуги, щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах” (Алма 7:10–12).
ФРАГМЕНТ КАРТИНИ ГОСПОДЬ МОЛИТВИ, ХУДОЖНИК ЙОНГСАНГ КІМ, ЛЮБ’ЯЗНО НАДАНО Haven Light
Хороші люди навколо вас намагатимуться зрозуміти ваш смуток, викликаний смертю близької людини. Вони й самі можуть відчувати смуток. Спаситель не лише розуміє і відчуває смуток, але також відчуває ваш особистий смуток, який відчуваєте лише ви. І Він знає вас досконало. Він знає ваше серце.
Запрошуйте Святого Духа
Спаситель може знати, що з усього, що ви можете робити, підійде вам найкраще, коли ви запрошуєте Святого Духа втішити вас і благословити. Він знатиме, з чого вам найкраще почати. Іноді—це помолитися. Іноді—це піти і втішити іншу людину. Я знаю одну вдову, яка страждає на виснажливу хворобу, однак вона отримала натхнення піти й відвідати іншу вдову. Мене там не було, однак я певен, що Господь надихнув Свою вірну послідовницю протягнути руку допомоги іншій, і в такий спосіб Він зміг допомогти їм обом.
Є багато способів, у які Спаситель може допомагати тим, хто в журбі, і кожен спосіб індивідуальний. Втім ви можете бути певні, що Він може зробити і зробить це таким чином, який найкраще підійде тим, хто сумує, і тим, хто навколо них. Щоб Бог звільнив людину від смутку, необхідно дотримуватися однієї незмінної вимоги: упокоритися перед ним, як дитина. Великим прикладом того, яку силу має сповнене віри смирення, є життя Йова (див. Йов 1:20–22). Ще одна незмінна умова, якої дотримувався також і Йов,—це непохитна віра в силу Спасителевого Воскресіння (див. Йов 19:26).
Усі ми воскреснемо, в тому числі й наші померлі рідичі. Під час зустрічі, яка чекає на нас з ними, ми не будемо безтілесними. Ми матимемо тіла, які ніколи не помруть, не постаріють і не хворітимуть.
Коли Спаситель явився Своїм апостолам після Воскресіння, Він не лише утішив їх у їхньому смутку, але і всіх нас, хто коли-небудь сумував. Він заспокоїв їх і нас у такий спосіб:
“Мир вам! …
Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю” (Лука 24:36, 39).
Господь може надихати нас звертатися за силою визволитися від свого смутку у такий спосіб, який найкраще підходить нам. Ми можемо вирішити служити іншим, так як служив би Він. Ми можемо свідчити про Спасителя, про Його євангелію, про відновлення Його Церкви і про Його Воскресіння. Ми можемо дотримуватися Його заповідей.
Усі ті дії можуть запрошувати Святого Духа. Саме Святий Дух може втішати у той спосіб, що підходить лише нам. І через натхнення від Духа ми можемо мати свідчення про Воскресіння та чітке бачення славетної зустрічі, яка чекає на нас попереду. Я відчував те втішення, дивлячись на надгробки людей, яких знав—тих людей, кого в майбутньому, як я це знаю, я буду тримати в своїх обіймах. Це знання не лише визволяє мене від смутку, але і сповнює радісним передчуттям.
Якби та дитина дожила до зрілого віку, вона б потребувала визволення він інших випробувань. Її могло б бути випробувано на вірність Богу під час фізичних і духовних труднощів, які приходять до кожного. Хоча тіло є дивовижним творінням, підтримання його життєдіяльності—це виклик, через який проходимо всі ми. Кожній людині доводиться боротися з хворобами і з наслідками старіння.
“Будь смиренним”
Сила визволення від наших випробувань діє. Вона діє у той самий спосіб, що і визволення від випробувань, які приходять до нас зі смертю близької людини. Оскільки те визволення не завжди полягає у збереженні життя близької людини, визволення від інших випробувань може полягати не в їх усуненні. Господь може не дати полегшення доти, доки ми не розвинемо віру в те, що необхідно приймати рішення, які приведуть у дію силу Спокути в нашому житті. Він це робить не через байдужість, а з почуття любові до нас.
Томасу Б. Маршу, на той час президенту Кворуму Дванадцятьох Апостолів, було дано дороговказ для отримання Господньої сили визволятися від протидії у своєму житті. Він проходив через тяжкі випробування, і Господь знав, що на нього чекають ще більші. Ось порада, яку він отримав і якою керуюся я та пропоную вам: “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви” (Учення і Завіти 112:10).
ФРАГМЕНТ КАРТИНИ ЗАГУБЛЕНА ВІВЦЯ, ХУДОЖНИК ЙОНГСАНГ КІМ, ЛЮБ’ЯЗНО НАДАНО Haven Light
Господь завжди прагне вести нас до визволення таким шляхом, просуваючись яким ми стаємо більш праведними. Для цього потрібне покаяння. І для цього потрібне смирення. Тож на шляху до визволення завжди вимагається смирення, щоб Господь зміг вести нас за руку туди, куди Він хоче провести нас через наші труднощі, а потім до освячення.
Випробування можуть викликати обурення чи розчарування. Смирення, якого ви і я потребуємо для того, щоб Господь вів нас за руку, є наслідком віри. Воно приходить від віри в те, що Бог дійсно живе, що Він любить нас і що Він хоче—як би важко це не було—найкращого для нас.
Спаситель показав нам таке смирення. Ви читали про те, як Він молився в Гефсиманському саду, коли заради нас перестраждав випробування, яких ми навіть не спроможні осягнути або знести, чи навіть описати. Ви пам’ятаєте Його молитву: “Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!” (Лука 22:42).
Він знав Свого Небесного Батька, великого Елогима, і довіряв Йому. Він знав, що Його Батько був всемогутнім і безмежно добрим. Улюблений Син просив смиренно—як мала дитина—щоб сила визволення допомогла Йому.
Відвага і втішення
Батько не визволив Сина шляхом усунення випробування. Заради нас Він цього не зробив, однак Він дозволив Спасителеві завершити місію, яку Він прийшов виконати. Втім ми вічно можемо черпати відвагу і втішення у знанні про допомогу, яку Небесний Батько дійсно надав:
“І Ангол із неба з’явився до Нього,—і додавав Йому сили.
А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю…
І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби…
І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!” (Лука 22:43–46).
Спаситель молився про визволення. Йому не було дано уникнути випробування, але Його було настільки втішено, що Він славетно його подолав.
Його наказ, даний учням, які й самі проходили через випробування, є дороговказом і для нас. Ми можемо прийняти рішення дотримуватися його. Ми можемо прийняти рішення встати й молитися з великою вірою та смиренням. І ми можемо дотримуватися заповіді, що міститься у книзі Марка: “Уставайте, ходім” (Maрк 14:42).
Ці слова містять пораду, як ви можете долати фізичні й духовні випробування у своєму житі. Вам знадобиться Божа допомога після того, як ви зробите все, що самі могли зробити. Тож уставайте й ідіть, однак здобувайте Його допомогу якомога раніше та просіть визволення, не чекаючи на кризу.
Я урочисто свідчу, що Бог Батько живий і любить вас. Я знаю це. Його план щастя є досконалим, і це дійсно план щастя. Ісус Христос воскрес, як воскреснемо і ми. Він відстраждав, щоб мати змогу допомогти нам в усіх наших випробуваннях. Він сплатив викуп за всі наші гріхи і за гріхи всіх дітей Небесного Батька, аби нас було визволено від смерті й гріха.
Я знаю, що в Церкві Ісуса Христа Святий Дух може приходити і втішати, а також очищувати нас, якщо ми йдемо за Вчителем. Нехай Його втішення і допомога будуть з вами у часи нужди, у всіх випробуваннях і труднощах вашого життя.