Алма 31:12–38

Наше поклоніння Небесному Батьку та Ісусу Христу

Поклоніння Небесному Батьку та Ісусу Христу має на меті наблизити нас до Них. Але що станеться, якщо ми забудемо справжню мету поклоніння? Зорамійці, які колись належали до істинної Церкви Бога, почали вірити в помилкові вчення. Їхня спотворена форма поклоніння відвела їхні серця від Бога й змусила їх судити неправедно і погано ставитися до інших людей. Цей урок може допомогти вам покращити свої стосунки з Небесним Батьком та Ісусом Христом, оскільки ви оціните, як гордість і смирення впливають на ваші стосунки з Ними та з іншими людьми.

Оцінюємо наслідки свого поклоніння

Ми поклоняємося Богу, коли “виявляємо до Нього свою любов і відданість, благоговійно ставимося до Нього і служимо Йому” (Gospel Topics, “Worship”, topics.ChurchofJesusChrist.org). Дивлячись на ці зображення, подумайте, як поклоніння в ці та інші способи допомогло вам відчути себе ближче до Бога.

• Як часто, на вашу думку, ви щиро намагаєтеся виявляти свою любов до Бога через поклоніння?

• Яким чином, на вашу думку (якщо таке трапляється), ваше поклоніння може бути не зовсім щирим або зосередженим не на тому?

Зорамійці поклоняються на Рамеумптомі

Коли Алма та його брати дізналися, що зорамійці перекручують шляхи Господні, вони вирушили в Антіонум. Там вони виявили, що зорамійці поклоняються в невідомий для них спосіб (див. Алма 31:12).

1. Скопіюйте у свій щоденник для навчання наведену нижче таблицю і заповнюйте протягом уроку кожну її частину.

   Молитва зорамійців	Молитва Алми

   Прочитайте Алма 31:13–23 і напишіть у лівий частині таблиці, як поклонялися зорамійці.

   • Що ви помітили в тому, як поклонялися зорамійці? Як, на вашу думку, це впливало на їхні стосунки з Богом?

Алма молиться за зорамійців

Побачивши моральне падіння серед зорамійців, Алма молився за них.

Прочитайте Алма 31:24–38, звертаючи увагу на те, які бажання й почуття були в Алми, а також, на чому він зосереджувався в молитві. Заповніть праву частину таблиці тим, що ви знайшли. Так ви зможете порівняти молитву Алми з молитвою зорамійців.

• Що ви помітили, порівнюючи Алму та зорамійців?

Президент Дітер Ф. Ухтдорф, тоді член Першого Президентства, навчав:

Коли наші серця сповнюються пихою, ми вчиняємо смертний гріх, бо порушуємо дві великі заповіді. Замість того щоб поклонятися Богові і любити своїх ближніх, ми виявляємо справжній предмет свого поклоніння і любові — образ, який ми бачимо у дзеркалі. Гординя — це великий гріх самозвеличення. Для багатьох — це особистий Рамеумптом, таке собі “святе місце”, де виправдовується заздрість, жадібність і марнославство (Дітер Ф. Ухтдорф, “Гордість і священство”, Ліягона, лист. 2010, с. 56).

Прочитайте Алма 32:1–5, щоб дізнатися, як зорамійці ставилися до людей.

• Як зорамійці ставилися до інших?

• Як Алма ставився до інших людей? (див. Алма 31:1–2, 24–25, 34–35).

• Які принципи ми можемо засвоїти про наслідки гордості чи смирення?

Один із принципів, які ми можемо засвоїти, полягає в тому, що наша гордість або наше смирення впливають на наші стосунки з Богом та з іншими.

• Як, на вашу думку, наша гордість або наше смирення можуть вплинути на те, як ми поклоняємось Небесному Батькові та Ісусу Христу?

• Як, на вашу думку, наша гордість або наше смирення впливають на те, як ми ставимося до інших?

• Чого ви навчилися від Алми про смирення? Чого Ісус Христос навчив вас про смирення?

2. Виконайте таке завдання:

   Виберіть два-три способи, у які ми можемо виявити смирення у тому, як поклоняємося Богу. Запишіть їх у щоденник для навчання.

   Приділіть хвилинку, щоб оцінити, як ви особисто поклоняєтесь Небесному Батькові та Ісусу Христу і як ваше поклоніння впливає на ваші стосунки з Ними. Крім того, подумайте, як гордість і смирення впливають на ваше ставлення до інших. Вирішіть, чи хотіли б ви щось змінити.

Додатково. Бажаєте дізнатися більше?

Чому Бог закликає нас любити Його і поклонятися Йому?

Президент Дітер Ф. Ухтдорф, тоді член Першого Президентства, навчав:

Бог Вічний Батько дав цю першу велику заповідь не тому, що Йому потрібно, щоб ми любили Його. Його сила й слава не зменшаться, якщо ми нехтуємо, заперечуємо або навіть оскверняємо Його ім’я. Його вплив і панування поширюються в часі й просторі незалежно від нашого прийняття, схвалення або захоплення.

Ні, не Богу потрібно, щоб ми любили Його. Це нам так потрібно любити Бога!

Те, що ми любимо, визначає те, чого ми прагнемо.

Те, чого ми прагнемо, визначає те, про що ми думаємо і робимо.

Те, про що ми думаємо і що робимо, визначає те, хто ми є — і ким ми станемо (Дітер Ф. Ухтдорф, “Любов Бога”, Ліягона, лист. 2009, сс. 21–22).

Як ми можемо служити Богу в кожній сфері нашого життя?

Джерела та інформацію див. в розділі “Worship” Gospel Topics, є на сайті topics.ChurchofJesusChrist.org.

Як я можу покращити свої молитви?

Старійшина Джозеф Б. Віртлін (1917–2008), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поставив кілька чудових запитань і дав такі поради:

Чи буває так, що ваші молитви звучать і відчуваються одноманітно? Чи молитеся ви механічно коли-небудь, вимовляючи слова так, ніби це робить машина? Чи буває вам іноді самим нудно під час вашої молитви?

Чи варті уваги Небесного Батька ті молитви, до яких ви не доклали розумових зусиль? Коли ви відчули, що ваші молитви стають механічними, зупиніться і подумайте. Трохи поміркуйте про те, за що ви дійсно вдячні. Знайдіть, за що висловити подяку. Це не обов’язково має бути щось велике або славетне. Іноді нам слід висловлювати свою вдячність за маленькі й прості речі, такі як запах дощу, смак улюбленої страви або голос дорогої людини (Joseph B. Wirthlin, “Improving Our Prayers”, Ensign, бер. 2004, с. 26).

Чому важливо молитися за інших?

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Звертатися до Небесного Батька за благословеннями, яких ми хочемо у своєму житті, — це добре і правильно. Однак палка молитва за інших — як тих, кого любимо, так і тих, хто недобрий до нас, — також є важливим елементом змістовної молитви… Молитва за інших з усією силою нашої душі збільшує нашу здатність чути голос Господа і прислухатися до нього (Девід А. Беднар, “Завжди моліться”, Ліягона, лист. 2008, с. 43).