Sarah and Isaac (Сарра та Ісак), художник Скотт Сноу

14--20 лютого

Буття 18--23

“Чи для Господа є річ занадто трудна?”

Коли ви готуєтеся навчати, пам’ятайте, що багато членів класу могли отримати власні значущі враження, коли читали Буття 18--23. Що ви можете зробити, аби заохотити їх поділитися цими враженнями і натхненними думками? Нехай ці натхненні думки впливають на обговорення класу.

Записуйте свої враження

Заохочуйте до обміну думками

Наші проблеми і випробування часто стають визначальними моментами нашого життя. У Буття 18--23 описано кілька таких моментів у житті Авраама і Лота. Можливо, члени класу можуть поділитися віршем, знайденим ними під час їхнього особистого вивчення цього тижня, в якому описується визначальний момент для Авраама. Після цього вони можуть поділитися тим, чого навчилися з нього.

Навчайте доктрини

Буття 18:9--14; 21:1--7

Господь виконує Свої обіцяння у Свій власний час.

• Розповідь у цих віршах може надихнути членів класу, які замислюються, чи будуть виконані дані їм Богом обіцяння. Щоб почати обговорення, може бути корисним попросити членів класу знайти собі пару у класі і розглянути розповідь про Божі обіцяння Аврааму і Саррі в Буття 17:4, 15--22; 18:9--14 і виконання цих обіцянь у Буття 21:1--7. Що у цих віршах справляє на членів класу враження? Якими істинами з досвіду Авраама і Сарри ми можемо поділитися з другом, який втрачає надію на те, що Бог виконає Свої обіцяння? Якими іншими уривками з Писань або випадками з особистого життя ми можемо поділитися? (Див., наприклад, Римлянам 8:28; Євреям 11; Мормон 9:19--21; Учення і Завіти 88:64). Про які випадки зі свого життя можуть розповісти члени класу, коли Божі обіцяння були виконані? Як ми можемо підтримувати нашу віру, якщо обіцяні благословення можуть і не здійснитися у цьому житті? (Див. Євреям 11:8--13).

Буття 19:15--26

Як учням Ісуса Христа нам слід тікати від злочестивості й не озиратися.

• Як ви думаєте, які уроки можуть винести для себе члени класу з розповіді про втечу сім’ї Лота з Содому і Гоморри? Один можливий урок можна знайти у висловлюванні старійшини Джеффрі Р. Холланда, що знаходиться у “Додаткових джерелах”. Можливо, ви можете поділитися ним з класом після того, як підсумуєте події, описані в Буття 19:15--26. Яким чином або в яких ситуаціях ми інколи “[озираємося] позад” (вірш 26), коли нам слід дивитися вперед з вірою у Спасителя? Можливо, члени класу можуть поділитися досвідом, який ілюструє важливість того, щоб не озиратися назад. Як Лука 9:62 доповнює наше розуміння цієї концепції?

  

  Fleeing Sodom and Gomorrah (Втеча з Содому і Гоморри), художник Юліус Шнор фон Каролсфельд

Буття 22:1--14

Готовність Авраама принести в жертву Ісака є подобою Бога і Його Сина.

• Розповідь про те, як Авраам приносить у жертву свого сина може навчити нас про принесення Небесним Батьком у жертву Свого Сина. Один із способів опрацювати цю розповідь: призначити одній половині класу обдумати Буття 22:1--14 з точки зору Авраама і Бога Батька, а іншій---обдумати цю розповідь з точки зору Ісака та Ісуса Христа. Попросіть членів класу поділитися думками, які виникли у них під час виконання цієї вправи. Зокрема, що члени класу дізналися, що поглибило їхню вдячність до Небесного Батька та Ісуса Христа? Під час обговорення ви можете показати ілюстрацію “Авраам веде Ісака, щоб принести в жертву” (Альбом “Євангелія в мистецтві”, № 9).

Додаткові джерела

“Віра завжди спрямована в майбутнє”.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд навчав:

“Можливо, що Лотова дружина озиралася назад з почуттям образи на Господа за все те, що, за Його проханням, вона мала полишити. … Отже, справа не в тому, що вона озирнулася. Вона озирнулася з тугою. Одним словом, її тяга до минулого переважила впевненість у майбутньому. …

Я прошу вас не зациклюватися на минулих подіях, не тужити за вчорашнім днем, яким би хорошим він не був. На минулому слід навчатися, а не жити ним. Ми озираємося назад, щоб іскри радісних подій втішали нас, а не для того, щоб гребтися в попелі. І коли ми здобули необхідні знання і взяли з собою найкраще з того, що відбулося, тоді ми дивимося вперед і пам’ятаємо, що віра завжди спрямована в майбутнє.

… Лотова дружина не мала віри. Вона сумнівалася в тому, що Господь може дати їй щось краще, ніж вона вже мала. Мабуть, вона вважала, що в майбутньому вже не буде нічого настільки хорошого, як те, що вона залишила позаду. …

Чіпляння за минуле, у тому числі й за минулі помилки---це неправильно! Це не відповідає євангелії Ісуса Христа” (“Найкраще---попереду”, Ліягона, січ. 2010, сс. 17--21).

Як покращити наше навчання

Обіцяйте благословення. Коли ви запрошуєте ваших учнів діяти згідно з тим, що вони дізналися, також свідчіть про благословення, які Бог пообіцяв тим, хто так робить. (Див. також Навчати, як навчав Спаситель, с. 35).