“31 січня--6 лютого. Буття 6--11; Мойсей 8: “Ной знайшов милість у Господніх очах”, За Мною йдіть---для Недільної школи. Старий Завіт. 2022 (2021)
“31 січня--6 лютого. Буття 6--11; Мойсей 8”, За Мною йдіть---для Недільної школи. 2022
31 січня--6 лютого
Буття 6--11; Мойсей 8
“Ной знайшов милість у Господніх очах”
У цьому навчальному плані увага зосереджена на принципах, які знаходяться в Буття 6--11 і Мойсей 8, але ви можете зосереджуватися не лише на цих принципах під час навчання. Довіряйте духовним спонуканням, які ви отримуєте, коли вивчаєте Писання.
Записуйте свої враження
Заохочуйте до обміну думками
Попросіть членів класу поділитися духовним посланням для наших днів з історії про Ноя або Вавилонську башту. Заохочуйте їх поділитися уривком з Писань, який підтримує це послання.
Навчайте доктрини
Послух пророку Господа приносить духовну безпеку.
-
Злочестивість у часи Ноя може нагадувати нам про злочестивість, яку ми бачимо навколо нас у наші дні. Щоб допомогти членам класу отримати корисні уроки з історії про Ноя, ви можете написати на дошці Застереження і Запевнення. Члени класу можуть розглянути Буття 6--8 або Мойсей 8:13--30 і знайти те, що, як вони відчувають, є важливим застереженням для наших днів і те, що вони вважають запевненням (див. також “Додаткові джерела”). Вони можуть написати знайдене на дошці під відповідним заголовком. Чому історія про Ноя є цінною для нас і сьогодні?
Знаки або символи допомагають нам пам’ятати про наші завіти з Господом.
-
У навчальному плані для цього тижня у посібнику За Мною йдіть---для окремих осіб і сімей пропонується прочитати Буття 9:8--17 і обдумати, як символи або знаки можуть нагадувати про наші завіти. Щоб допомогти членам класу ділитися своїми думками, ви можете принести в клас деякі предмети, які нагадують нам про важливі речі, наприклад, обручку, державний прапор або місіонерську іменну табличку, і порівняти їх зі “знаком” веселки. Що ми дізнаємося у Перекладі Джозефа Сміта, Буття 9:21--25 (у Путівнику по Писаннях) про цей знак? Як Бог використовує знаки або символи, щоб допомогти нам пам’ятати про наші завіти?
Єдиний шлях дістатися небес---це йти за Ісусом Христом.
-
Розповідь про те, як люди з Вавилону побудували башту, представляє цікавий контраст у порівнянні з розповіддю про Еноха і те, як його народ побудував Сіон, яку члени класу вивчали минулого тижня. Обидві групи людей намагалися дістатися небес, але різними способами. Ви можете попросити членів класу перелічити на дошці все, що вони пам’ятають про народ Сіону (див. Мойсей 7:18--19, 53, 62--63, 69), і все, що вони дізналися з Буття 11:1--9 і Геламан 6:26--28 про людей з Вавилону. Які відмінності вони бачать? Чого це навчає нас стосовно наших власних зусиль повернутися у присутність Бога?
-
Стародавнього міста Вавилон вже немає, але існують гордість і суєтність, які воно символізує. Щоб допомогти членам класу застосувати уроки з історії про Вавилонську башту у своєму житті, попросіть їх розглянути Буття 11:1--9. Після цього ви можете роздати смужки паперу і попросити членів класу написати на одних смужках вчинки людей, що віддаляють їх від Бога, а потім на інших смужках написати вчинки людей, що наближають їх до Бога. Молоді може сподобатися викласти на дошці з першої групи смужок фігуру у вигляді башти, а з другої групи смужок---фігуру у вигляді храму. Що дав нам Бог, аби допомогти досягнути “аж до неба”? (Буття 11:4; див. також Іван 3:16). Ви можете заспівати гімн на цю тему, наприклад, “Боже, до Тебе йду” (Гімни, № 46).
Додаткові джерела
Уроки від Ноя.
Президент Генрі Б. Айрінг сказав:
“Неприйняття поради пророка зменшує нашу здатність прийняти натхненну пораду в майбутньому. Найкращий час для того, щоб прийняти рішення допомогти Ною побудувати ковчег, був у перший раз, коли той попросив. Кожного разу, коли він просив після того, кожне неприйняття зменшувало чутливість до Духа. І тому з кожним разом його прохання здавалось би більш нерозумним, поки б не почався дощ. І тоді було вже надто пізно.
Кожного разу, коли я вирішував відкласти слідування натхненній пораді в своєму житті або вирішував, що я був винятком, з часом я розумів, що наражав себе на небезпеку. Кожного разу, коли я прислухався до поради пророків, відчував її підтвердження в молитві і тоді слідував за нею, я розумів, що рухаюся в напрямку безпеки” (“Finding Safety in Counsel”, Ensign, May 1997, 25).
Чому Бог послав потоп?
Деякі люди замислюються про справедливість Бога в тому, щоб послати потоп і “зтерти людину” (див. Буття 6:7). Старійшина Ніл А. Максвелл пояснив, що на час великого потопу “розбещеність сягнула такого рівня, що була знищена свобода волі, тому було не справедливо посилати сюди духів” (We Will Prove Them Herewith [1982], 58).