Євреям 12:9

Бог є Батьком наших духів

Освячення Гілбертського храму — батько &і син

Як ви думаєте, чому ми так багато говоримо про те, що ми діти Бога? Як це знання може вплинути на ваше життя? Нагадуючи єврейським святим про виправлення, яке вони отримали від своїх земних батьків, Павло навчав їх про Небесного Батька, “Отц[я] духів” (Євреям 12:9). Мета цього уроку — допомогти вам краще пізнати Небесного Батька і зрозуміти, як ваші знання про Нього і стосунки з Ним можуть позитивно впливати на ваше життя.

Несподіваний урок від левів у зоопарку

На всесвітньому духовному вечорі для дорослої молоді сестра Кеті Клейтон, дружина старійшини Л. Уітні Клейтона, сімдесятника, поділилася своїм досвідом відвідування зоопарку в Аргентині, де вона змогла увійти в загорожі і взаємодіяти з дикими тваринами, такими як леви. Коли сестра Клейтон запитала, чому небезпечним тваринам дозволено так близько взаємодіяти з людьми, вона дещо дізналася, що її здивувало. Можете переглянути відео “A Regal Identity” (“Царствена природа”) доступне на сайті ChurchofJesusChrist.org, з часового коду 1:22 до 3:26, або прочитати наведене далі висловлювання.

A Regal Identity
September 13, 2015: Sister Kathy Kipp Clayton invites all to embrace and rejoice in who we really are.

[Дресирувальники] звернули мою увагу на кількох маленьких собачок, які також жили в цих загорожах. Вони сказали мені, що одним з факторів був той, що леви зростали з цими собаками, які постійно знаходилися поруч з ними. Коли леви були зовсім маленькими, ці гавкучі собаки були більшими за левенят. Собаки вважали, що вони тут головні, і безжально переслідували левів і жорстоко кусали їх за задні лапи. Левенята звикли забиватися в кут і вести себе так, ніби вони жахливо бояться докучливих маленьких собачок.

Коли леви виросли, вони, як і раніше, забивалися в кут і боялися маленьких собак. Одним рухом своєї лапи будь-хто з цих великих левів міг легко відфутболити тих собак за межі загорожі, але леви не знали, ким вони насправді є. Вони до болю неспроможні усвідомити своєї царственої сутності. Вони зациклилися на обмеженому помилковому уявленні про свій потенціал. Вони гадали, що вони маленькі і слабкі, тому дозволяли докучливим, наполегливим собакам контролювати і залякувати їх.

(Kathy Kipp Clayton, “A Regal Identity” [worldwide devotional for young adults, September 13, 2015], broadcasts.ChurchofJesusChrist.org.)

Які духовні паралелі можна провести з досвідом сестри Клейтон?
Як ми можемо іноді бути схожими на левів у цьому зоопарку?

Бог є “Батьком духів”

Звертаючись до євреїв про те, як реагувати на Боже покарання або виправлення (див. Євреям 12:6–8), Павло навчав важливої істини про наші стосунки з Небесним Батьком. Навчаючись сьогодні, будьте уважні до спонукань Духа, які можуть допомогти вам краще зрозуміти цю істину.

Прочитайте Євреям 12:9 і позначте слова або фрази, які навчають про наші стосунки з Небесним Батьком. Зверніть увагу, що слово “коритися” означає підпорядкування комусь або перебування під впливом кого-небудь.

Євреям 12:9 є доктринальним уривком для опанування. Ви можете позначати доктринальні уривки для опанування якось по-особливому, щоб потім їх було легко знайти.

З цього вірша ми дізнаємося, що Бог — Отець наших духів.

Як знання цієї істини впливає на ваше ставлення до себе та інших?

Старійшина Тед Р. Каллістер, сімдесятник, поділився прикладом того, як спогад про те, що ми — діти Бога, може вплинути на нас:

Нещодавно під час навчання для генеральних авторитетів було поставлено запитання: “Як ми можемо допомогти тим, хто намагається подолати залежність від порнографії?”

Старійшина Рассел М. Нельсон встав і відповів: “Навчати їх про їхню природу й мету”

Ця відповідь знайшла відгук у мені не тільки як відповідь на це конкретне запитання, але і як адекватна відповідь на більшість проблем, з якими ми стикаємося в житті.

(Tad R. Callister, “Our Identity and Our Destiny” [Brigham Young University devotional, Aug. 14, 2012], 1, speeches.byu.edu.)

Як розуміння нашої сутності як дітей Бога може допомагати нам у подоланні проблем, з якими ми стикаємося?
Які впливи світу можуть відволікти нас від знання про нашу божественну сутність?
Що може допомогти нам пам’ятати і шанувати нашу божественну сутність?

Правильне знання про Небесного Батька

Задумайтеся на мить про своє власне розуміння Небесного Батька і ваші стосунки з Ним. Подумайте, які благословення ви відчули і можете відчути в майбутньому, тому що ви Його дитя. Подумайте про те, що могло б змінитися у вашому житті, якби ви знали Його краще і відчували себе ближче до Нього.

Брат Браян К. Ештон, колишній член генерального президентства Недільної школи, підкреслив важливість правильного розуміння Небесного Батька і наших стосунків з Ним:

Для того, щоб виявляти віру, достатню для здобуття піднесення, необхідно мати “правильне уявлення про характер, досконалість і якості [Небесного Батька]” [Lectures on Faith (1985), 38]. Правильне розуміння характеру Небесного Батька може змінити те, як ми сприймаємо себе та інших. Воно допомагає нам розуміти надзвичайну любов Бога до Його дітей і Його велике бажання допомогти нам стати схожими на Нього. Невірне сприйняття Його сутності може залишити нас з відчуттям, що нам ніколи не буде під силу повернутися в Його присутність.

(Браян К. Ештон, “Батько”, Ліягона, лист. 2018, сс. 93–94.)

Один із способів, яким ми можемо отримати правильне розуміння нашого Небесного Батька, — це вивчення уривків з Писань, де йдеться про Нього.

Писання ручкою чи олівцем на аркуші паперу.

Додатково. Бажаєте дізнатися більше?

Як знання того, що я — Божеє дитя, може допомогти мені?

Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, навчав:

Подумайте про силу ідеї, якої навчає наш улюблений гімн “Я Божеє дитя” [Гімни, № 186]… Ось відповідь на одне з величних запитань життя: “Хто я?” Я Божеє дитя з духовним родоводом, який веде до небесних батьків. Це батьківство визначає наш вічний потенціал. Ця могутня думка є потужним антидепресантом. Вона може зміцнити кожного з нас, щоб ми робили праведний вибір і шукали те найкраще, що всередині нас.

(Dallin H. Oaks, “Powerful Ideas”, Ensign, Nov. 1995, 25.)

Чому ми не говоримо більше про нашу Небесну Матір?

“Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів навчає, що всі люди, чоловіки і жінки, є улюбленими духовними дітьми небесних батьків — Небесного Батька і Небесної Матері…

Як і про багато інших євангельських істин, наше теперішнє знання про Небесну Матір обмежене. Проте нам дано достатньо знання, щоб цінувати святість цього вчення та розуміти божественний взірець, установлений для нас, дітей небесних батьків” (Статті на євангельскі теми, “Mother in Heaven (Небесна Матір)”, ChurchofJesusChrist.org).

Як життя Ісуса Христа вчить про характер Небесного Батька?

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

В усьому, що Ісус казав і робив, включаючи (перш за все) Його спокутні страждання і жертву, Він великою мірою показував нам, Хто є Бог, наш Вічний Батько, Яким Він є, наскільки безоглядно відданим Він є Своїм дітям в усі часи і в кожному народові. Словом і ділом Ісус намагався відкрити і персоніфікувати для нас істинну природу Свого Батька, нашого Батька на Небесах…

Насичуючи голодних, зцілюючи хворих, докоряючи лицемірам, умовляючи [людей] мати віру — так жив Христос, вказуючи нам шлях Батька, Того Хто є “милостивим і благодатним, повільним на гнів, довготерпеливим і сповненим доброти” [Lectures on Faith (1985), 42]. У Своєму житті, а особливо у Своїй смерті, Христос проголошував: “Я вам являю Боже співчуття, а також і Моє”. У турботі досконалого Батька, яку являв досконалий Син, у Їхньому спільному стражданні та спільному сумі за гріхи та сердечний біль усіх нас, ми бачимо справжнє значення проголошення: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся” [Іван 3:16–17].

(Джеффрі Р. Холланд, “Велич Бога”, Ліягона, лист. 2003, сс. 70,72.)