“Урок 10. Підготовчий матеріал для уроку: Новий і вічний завіт шлюбу”, Вічна сім’я. Матеріал для вчителя (2022)
“Урок 10. Підготовчий матеріал для уроку”, Вічна сім’я. Матеріал для вчителя
Урок 10. Підготовчий матеріал для уроку
Новий і вічний завіт шлюбу
В уроці 6 ми дізналися, що шлюб встановлено Богом. Президент Рассел М. Нельсон також навчав, що целестіальний шлюб це “найвища і найдовготриваліша форма шлюбу, яку наш Творець може запропонувати своїм дітям”, яка приносить “більші можливості для щастя, ніж будь-які інші стосунки” (“Целестіальний шлюб”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 92, 93). Вивчаючи цей матеріал, замисліться над вашими власними почуттями щодо вічного шлюбу і тим, що ви можете робити, щоб жити гідно його.
Частина 1
Чому я маю намагатися укласти вічний шлюб?
Думаючи про шлюби людей, яких ви знаєте, ви можете замислюватися над тим, яким чином храмовий шлюб відрізняється від цивільного.
Ми віримо, що “божественний план щастя надає можливість продовження сімейних стосунків після смерті” (“Сімʼя: Проголошення світові”, ChurchofJesusChrist.org). Ісус Христос уможливлює існування вічних сімейних стосунків. Президент Нельсон навчав: “Спокут[а] Ісуса Христа … зробила воскресіння реальністю для всіх, а вічне життя можливим для тих, хто кається в своїх гріхах та укладає основні обряди і завіти й дотримується їх” (“Прикликати силу Ісуса Христа в наше життя”, Ensign або Ліягона, трав. 2017, с. 40). В останні дні Господь відновив владу, обряди та завіти, які уможливили встановлення вічних шлюбів.
Вивчайте, готуючись до уроку
Прочитайте Учення і Завіти 131:1–4 і знайдіть, чого навчав Джозеф Сміт стосовно завіту вічного шлюбу. (Примітка: Вищий ступінь целестіального царства—це вічне життя або піднесення).
Те, як використано у вірші 2 слово новий означає, що цей завіт було заново відновлено в нашому розподілі. Завіт також вічний, бо він існував “ще до заснування світу” (Учення і Завіти 132:5). Він був частиною завіту, що Бог склав з Авраамом і його дружиною Саррою багато років тому.
З Bible Dictionary (Біблійного словника) ми дізнаємося, що “Авраам спочатку отримав євангелію через хрищення (яке є завітом спасіння). Потім Бог дарував йому вище священство, і він уклав целестіальний шлюб (який є завітом піднесення), отримуючи запевнення таким чином, що він матиме вічний приріст [незліченне потомство]” (Bible Dictionary, “Abraham, covenant of”).
Господь пообіцяв Аврааму: “Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря” (Буття 22:17). У целестіальному шлюбі є благословення “мати дітей у … целестіальній славі” (Joseph Smith, in History, 1838–1856 [Manuscript History of the Church], volume D-1, 1551 [josephsmithpapers.org]).
Господь далі обіцяв Аврааму, що всі ці благословення будуть запропоновано його земному потомству (див. Учення і Завіти 132:29–31; Авраам 2:6–11). Частина Авраамового завіту, яка стосується вічного шлюбу та вічного приросту відновлюється з кожною особою, яка укладає “новий і вічний завіт шлюбу” (Учення і Завіти 131:2). Іншими словами, через обряд запечатування шлюбу нам обіцяно такі самі благословення, як і Аврааму.
Коли чоловік і жінка запечатуються в храмі, вони укладають священні завіти з Богом і одне з одним. Серед цих завітів є такі: залишатися вірними одне одному і Богу, жити життям, схожим на Христове, шанувати всі євангельські завіти, які вони уклали, та розмножуватися і наповнювати землю.
Обміркуйте значення цього зображення, що стосується завіту вічного шлюбу. Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав стосовно цих стосунків у завіті:
“Господь Ісус Христос є центральною точкою стосунків у завітному шлюбі. Будь ласка, зверніть увагу на те, як Спаситель розташований у верхньому куті трикутника, а жінка в одному куті біля основи й чоловік у іншому куті біля основи. А тепер подумаймо, що станеться у стосунках між чоловіком і жінкою, якщо кожен з них постійно йтиме до Христа і намагатиметься вдосконалюватися в Ньому (див. Мороній 10:32). Завдяки Викупителю і через Нього чоловік і жінка стають ближчими одне до одного” (“Шлюб є невід’ємною частиною Його вічного плану”, Ліягона, черв. 2006, с. 86).
Обговоріть, готуючись до уроку
Якщо можливо, обговоріть наступні запитання з кимось, хто запечатаний/на до свого подружжя у храмі, наприклад, з одним з батьків, бабусею чи дідусем, церковним провідником чи другом. Якщо ви у шлюбі, ви можете поговорити з вашим подружжям. Приходьте на урок готовими розказати те, що дізналися.
-
Яким було для вас запечатування у храмі?
-
Як укладання нового і вічного завіту шлюбу благословило вас і ваше подружжя?
-
Як ваші особисті зусилля наближатися до Бога допомогли вам і вашому подружжю стати ближче одне до одного?
Частина 2
Що мені слід робити, щоб мій шлюб був вічним?
Господь відкрив, що якщо чоловік і жінка не одруженні відповідно до Його закону (укладання нового і вічного завіту шлюбу) та Його владою, тоді їхній шлюб “не ма[є] сили, коли вони помирають” (Учення і Завіти 132:15). Однак просто бути запечатаними у храмі не гарантує вічного шлюбу.
Вивчайте, готуючись до уроку
Прочитайте Учення і Завіти 132:19–20 і, за бажанням, позначте те, що необхідно робити поза межами храмової церемонії запечатування, щоб мати вічний шлюб.
У вірші 19 ви могли помітити, що храмові шлюби, аби бути вічними, мають бути “запечатано Святим Духом обіцяння”. Ми дізнаємося з Путівника по Писаннях, що “Святий Дух обіцяння—це Святий Дух (Дії 2:33). Він підтверджує, що праведні вчинки, обряди й завіти людей сприйняті Богом. Святий Дух обіцяння свідчить Батькові, що обряди спасіння виконані належним чином і що завіти, пов’язані з ними, дотримано” (“Святий Дух обіцяння”, scriptures.ChurchofJesusChrist.org).
Коли подружжя “додержується завіту” (Учення і Завіти 132:19), Святий Дух у своїй ролі Святого Духа обіцяння підтверджує Богу, що вони дотримуються своїх завітів, і їхній шлюб стає вічним. Аби “додержу[вати]ся завіту” обидва подружжя мають віддано шанувати положення та умови свого завіту запечатування. Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав про важливість шанування цих завітів:
“Як навчається у цьому уривку з Писань [Учення і Завіти 132:19.], вічні узи не утворюються лише внаслідок запечатування завітів, які ми укладаємо у храмі. Те, як ми поводимо себе у цьому житті, буде визначати, ким ми будемо у всій вічності, яка настане. Аби отримати благословення запечатування, які Небесний Батько дав нам, необхідно виконувати заповіді й поводитися так, щоб наші сім’ї захотіли жити з нами у вічності” (“The Eternal Family”, Ensign, Nov. 1996, 65).
Прагнучи бути найкращими людьми і дотримуватися своїх завітів, ми можемо звернутися до прикладу Ісуса Христа. Старійшина Рональд А. Разбанд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
“Наш Спаситель Ісус Христос є великим Взірцем в укладанні та дотриманні завітів та обіцянь. Він прийшов на землю, пообіцявши виконати волю Батька. Він словом і ділом навчав євангельських принципів. Він викупив наші гріхи, щоб ми могли жити знову. Він виконав кожне Своє обіцяння.
Виконання обіцянь—це не просто звичка; це риса характеру, притаманна учням Ісуса Христа. …
Сьогодні я хочу запитати: чи ми дотримуємося наших обіцянь і завітів? Чи іноді ставимося до них нещиро, недбало укладаємо їх, а тому з легкістю порушуємо?” (“Дотримання наших обіцянь і завітів”, Ensign або Ліягона, лист. 2019, сс. 53, 54).
Розмірковуйте, готуючись до уроку
Як ви можете бути більш подібними до Спасителя у дотримуванні священних завітів та обіцянь, які ви уклали з Богом? Що ще ви можете зробити, аби дотримуватися чи підготуватися дотримуватися своїх завітів запечатування?