“Урок 21. Підготовчий матеріал для уроку: Виховання дітей у любові”, Вічна сім’я. Матеріал для вчителя (2022)
“Урок 21. Підготовчий матеріал для уроку”, Вічна сім’я. Матеріал для вчителя
Урок 21. Підготовчий матеріал для уроку
Виховання дітей у любові
Бути батьками не легко. Однак ми не самотні. Служачи сімдесятником, старійшина Бредлі Д. Фостер навчав: “Наш Небесний Батько хоче, щоб ми домоглися успіху у вихованні дітей, тому що, насправді, вони були Його дітьми до того, як стали нашими” (“Ніколи не надто рано, і ніколи не надто пізно”, Ліягона, лист. 2015, с. 51). Вивчаючи цей урок, поміркуйте, як ви можете наслідувати приклад нашого Небесного Батька у тому, як виховувати своїх теперішніх чи майбутніх дітей.
Частина 1
Як я можу виховувати своїх дітей у любові?
Пророки останніх днів проголосили: “Батьки мають священний обов’язок виховувати своїх дітей у любові” (“Сім’я: Проголошення світові”, ChurchofJesusChrist.org). Президент Дітер Ф. Ухтдорф, тоді член Першого Президентства, надав пораду щодо одного із способів, як батьки можуть виконувати цей обов’язок:
“У сімейних стосунках слово любов насправді звучить так: ч-а-с,, час. Ключ до гармонії в домі—приділяти одне одному час” (“Про найважливіше”, Ліягона, лист. 2010, с. 22).
Батьки і діти можуть провести разом змістовно час у багато цікавих способів. Служачи у генеральному президентстві Товариства молодих жінок, президент Сюзен В. Теннер навчала:
“Близькі стосунки вимагають постійних і тривалих розмов, ігор, сміху й праці. Я … вважаю що батькам і дітям слід брати участь у буденному, звичайному житті одне одного” (“Чи я тобі казала?…”, Ліягона, трав. 2003, с. 75).
Навіть, якщо батькам може бути легше зробити роботу самим, спільна “праця” може стати слушним моментом для батьків і дітей поспілкуватися разом. Спільна праця може також допомагати батькам навчати своїх дітей цінностей роботи та важливості уникнення лінощів (див. Учення і Завіти 68:31).
Президент Ухтдорф розповів про інші способи того, як батьки можуть проводити час зі своїми дітьми:
“Оскільки “жоден успіх не компенсує невдачі” [J. E. McCulloch, Home: The Savior of Civilization (1924), 42] [у наших сім’ях], ми повинні віддавати пріоритет сім’ям. Ми розвиваємо глибокі, сповнені любові сімейні стосунки, коли робимо разом щось просте, наприклад, разом обідаємо, проводимо домашній сімейний вечір і просто разом розважаємося” (“Про найважливіше”, сс. 21–22).
Як зауважив президент Ухтдорф, повноцінний відпочинок може сприяти успішним сімейним стосункам (див. також “Сімʼя: Проголошення світові”). Ці заходи можуть допомагати “створю[вати] значущі сімейні зв’язки, які роблять … дітей сильнішими особистостями, ніж вони можуть стати у групі своїх однолітків, у школі або в іншому місці” (М. Рассел Баллард, “Найголовніше те, що триває найдовше”, Ліягона, лист. 2005, с. 43).
Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, навчав принципів, що можуть спрямовувати батьків у виборі заходів, які вони можуть проводити зі своїми дітьми:
“Обираючи проведення свого часу з сім’єю, нам слід бути обережними, щоб не витратити наявний у нас час на те, що є просто добрим, і залишити мало часу для того, що є кращим або найкращим. Один мій друг під час літньої відпустки здійснив зі своєю сім’єю кілька подорожей, в тому числі з відвіданням пам’ятних історичних місць. Наприкінці літа він запитав свого сина-підлітка, які з цих добрих літніх заходів йому сподобалися найбільше. Ця відповідь стала уроком для батька, а також для тих, кому він розповів про неї. “Більш за все цього літа,—відповів хлопчик,—мені сподобався вечір, коли ми з тобою лежали на газоні, дивилися на зірки і розмовляли”. Найліпші сімейні заходи можуть бути добрими для дітей, але вони не завжди кращі від часу, проведеного сам на сам з люблячим батьком або матір’ю” (“Добре, краще, найкраще”, Ліягона, лист. 2007, с. 105).
Частина 2
Як я можу дисциплінувати своїх дітей з любов’ю?
Дисциплінування своїх дітей може бути однією з найважчих складових батьківства. Стосовно цього ми можемо навчитися у Господа, Який показав, як дисциплінувати з любов’ю. Наприклад, коли перші члени Церкви відкладали будівництво Кертлендського храму, Він покарав їх. (Примітка: Покарати означає дисциплінувати або виправляти).
Подумайте, як наступна порада від президента Теннер може допомогти батькам дисциплінувати своїх дітей у Христовий спосіб.
“Інколи дисципліну (цебто повчання) плутають з критикою. Діти—і люди будь-якого віку—поводяться чемніше завдяки любові та натхненню, а не через пошуки недоліків” (“Чи я тобі казала?…”, с. 74).
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, радив батькам бути обачними у тому, як вони дисциплінують. (Примітка: Хоча він виступав перед батьками, його пораду можна також застосовувати до матерів).
“Але під час дисциплінування батько має бути дуже уважним, щоб воно навіть близько не було схоже на жорстоке поводження, якому ніколи немає виправдання. У виправленні поведінки мотивацією батька має бути любов і скерування від Святого Духа.
“Докоряючи вимогливо в належний час, коли спонукає Святий Дух; а потім виявляючи більше любові до того, кому ти докоряв, щоб він не ставився до тебе як до свого ворога;
Щоб він міг знати, що твоя вірність сильніша за узи смерті” [Учення і Завіти 121:43–44].
Дисциплінування за божественним зразком не стільки стосується покарання, скільки допомоги тим, кого ми любимо, на шляху їх самовдосконалення” (“Батьки”, Ліягона, трав. 2016, с. 95).
У допомозі дітям навчитися і виправити їхню неправильну поведінку батькам слід установити логічний порядок дій. Батьки мають бути обачливими і не впроваджувати такі методи виховання, які можуть бути прийнятними в їхній культурі або сім’ї, однак не відповідають Господнім вченням.
Президент Рассел М. Нельсон надав ще одну пораду:
“Коли дитину необхідно виправити, ви можете спитати себе: “Що я можу сказати або зробити, що спонукало б його або її обрати кращий шлях?” Виправляючи, коли це необхідно, робіть це спокійно в приватній обстановці, з любов’ю і не публічно. Якщо слід докорити, одразу після цього виявляйте більшу любов, щоби не залишилося насіння образи. Щоби бути переконливими, ваша любов має бути щирою, а ваше вчення має засновуватися на божественній доктрині й правильних принципах” (“Спасіння і піднесення”, Ліягона, трав. 2008, сс. 9–10).
Частина 3
Як я можу навчати моїх дітей любити одне одного і служити одне одному?
Церковні провідники у наш час ще раз підтвердили, що “батьки мають священний обов’язок … вчити [своїх дітей] любити один одного й служити один одному” (“Сім’я: Проголошення світові”). Служачи у генеральному президентстві Товариства молодих жінок, президент Бонні Л. Оскарсон дала таку пораду щодо любові до членів наших сімей та служіння їм:
“Почніть своє служіння у ваших власних домівках та у ваших власних сім’ях. Це стосунки, які можуть бути вічними. Навіть якщо—і, можливо, особливо якщо—ситуація у вашій сім’ї не дуже досконала, ви можете знайти способи служити, підтримувати та зміцнювати. Почніть там, де ви знаходитеся, любіть їх такими, якими вони є, та підготуйтеся до сім’ї, яку ви сподіваєтеся мати у майбутньому” (“Потреби навколо нас”, Ліягона, лист. 2017, с. 27).
Сатана намагається зруйнувати любов та служіння, якими члени сім’ї можуть насолоджуватися у своїх домівках. Один зі способів того, як він це робить,—розпалює суперечки.