1 І тоді сталося, що коли Ісус промовив це, Він розʼяснив це всьому натовпу; і Він-таки розʼяснив їм усе це, і велике, і мале.

2 І Він каже: Ці писання, яких у вас немає, Батько наказав Мені, щоб Я дав вам; бо була мудрість у Нього, що їх треба дати майбутнім поколінням.

3 І Він розʼяснив усе це, аж від початку і до тих пір, коли Він прийде у Своїй славі,—так, дійсно все, що має статися на лиці землі, аж доки елементи не розплавляться від сильної спеки і землю не буде згорнуто, як сувій, і небеса й земля минуться;

4 І аж до того великого й останнього дня, коли всі люди, і всі коліна, і всі народи, і язики стануть перед Богом, щоб їх було суджено за їхні діяння, чи то вони добрі або чи то вони злі—

5 Якщо будуть вони добрими—на воскресіння до вічного життя; і якщо будуть вони злими—на воскресіння до прокляття; будучи на одній паралелі, одне по один бік і друге по другий бік, згідно з милістю, і справедливістю, і святістю, що є в Христі, Який був ще до того, як світ почався.

6 І ось, не можна записати в цій книзі навіть сотої частини того, чого Ісус дійсно навчав народ;

7 Але ось, пластини Нефія вміщують більшу частину того, чого Він навчав людей.

8 І це я записав, що є меншою частиною того, чого Він учив людей; і я записав це з таким наміром, щоб це могло бути знову принесено цьому народові від Іновірців, згідно зі словами, які Ісус говорив.

9 І коли вони отримають це, те, що їм доцільно мати спочатку, щоб ви́пробувати свою віру, і якщо буде так, що вони повірять цьому, тоді більше буде явлено їм.

10 А якщо буде так, що вони не повірять цьому, тоді більше буде забрано від них на їхнє засудження.

11 Ось, я вже збирався записати все, що було вигравіювано на пластинах Нефія, але Господь заборонив це, кажучи: Я ви́пробую віру Мого народу.

12 Тому я, Мормон, пишу те, що було наказано мені Господом. І тепер я, Мормон, закінчую свої висловлювання, і переходжу до написання того, що було мені наказано.

13 Отже, я хотів би, щоб ви знали, що Господь дійсно навчав людей протягом трьох днів; і після цього Він являв Себе їм часто, і розламував хліб часто, і благословляв його, і давав його їм.

14 І сталося, що Він навчав дітей з натовпу, про яких вже говорилося, і священнослужив їм, і Він розвʼязав їм язики, і вони говорили своїм батькам великі й дивовижні речі, навіть величніші, ніж Він відкрив людям; і Він розвʼязав їхні язики, щоб вони могли вимовляти.

15 І сталося, що після того як Він зійшов на небеса—після того як удруге Він показав їм Себе і пішов до Батька, після того, що Він зцілив усіх їхніх хворих і їхніх калік, і відкрив очі їхнім сліпим, і відкрив вуха їхніх глухих, і після того, що Він звершив усілякі зцілення серед них, і підняв чоловіка з мертвих, і показав їм Свою силу, і зійшов до Батька—

16 Ось, сталося наступного дня, що натовп зібрався разом, і вони і бачили, і чули цих дітей; так, навіть немовлята відкрили свої вуста і вимовили дивовижні слова; і те, що вони вимовили, було заборонено жодній людині записувати.

17 І сталося, що учні, яких Ісус обрав, почали з тих пір і надалі христити і навчати всіх тих, хто приходив до них; і всіх, кого було хрищено в імʼя Ісуса Христа, було сповнено Святим Духом.

18 І багато з них бачило і чуло невимовне, яке записувати не дозволено.

19 І вони навчали і служили один одному; і вони мали все спільне між собою, всі люди вели справи справедливо один з одним.

20 І сталося, що вони робили все саме так, як Ісус наказав їм.

21 І ті, кого було хрищено в імʼя Ісуса Христа, називалися церквою Христа.