1 І ось тоді не було жодної живої душі серед усього народу Нефійців, яка б хоч якнайменше сумнівалася в словах усіх святих пророків, які говорили; бо вони знали, що має бути необхідність, щоб вони здійснилися.

2 І вони знали, що має бути необхідно, щоб Христос прийшов, через багато ознак, які було дано згідно зі словами пророків; і через те, що вже сталося, вони знали, що необхідно, щоб все сталося згідно з тим, що було сказано.

3 Отже, вони припинили чинити всі свої гріхи, і свої мерзоти, і свою розпусту і служили Богу з усією старанністю вдень і вночі.

4 І тоді сталося, що коли вони взяли в полон усіх розбійників, так що жоден з тих, кого не було вбито, не втік, вони кинули своїх увʼязнених у вʼязницю і наказали, щоб слово Бога було проповідувано їм; і всіх тих, які покаялися в своїх гріхах і увійшли в завіт більше не вбивати, було відпущено на волю.

5 Але всіх тих, які не увійшли в завіт, і які все ще продовжували мати ті таємні вбивства в своїх серцях, так, усіх, які видихали погрози проти своїх братів, було засуджено і покарано згідно з законом.

6 І так вони поклали край усім тим злочестивим, і таємним, і мерзотним змовам, в яких було так багато злочестивості і так багато вбивств було вчинено.

7 І так двадцять і другий рік пройшов, і двадцять і третій рік також, і двадцять і четвертий, і двадцять і пʼятий; і так пройшло двадцять і пʼять років.

8 І багато чого сталося такого, що в очах декого було великим і дивовижним; проте все це неможливо записати в цій книзі; так, ця книга не може вмістити навіть сотої частини того, що було зроблено серед такої кількості людей протягом двадцяти і пʼяти років;

9 Але дивіться, є літописи, які дійсно містять усі події серед цього народу; і Нефій подає коротшу, але правдиву розповідь.

10 Отже, я зробив мій літопис про це, згідно з літописом Нефія, вигравіюваного на пластинах, які називалися пластинами Нефія.

11 І знайте, я роблю запис на пластинах, які я виготовив своїми власними руками.

12 І знайте, мене звуть Мормоном, мене було названо за землею Мормон, землею, в якій Алма заснував церкву серед людей, так, першу церкву, яку було засновано серед них після їхньої провини.

13 Знайте, я учень Ісуса Христа, Сина Бога. Мене Він покликав проголошувати слово Його серед Його народу, щоб вони могли мати вічне життя.

14 І стало доцільним, щоб я,—згідно з волею Бога, щоб молитви тих, які пройшли переді мною і які були святими, було виконано згідно з їхньою вірою,—вів літопис того, що було зроблено—

15 Так, невеликий літопис того, що відбувалося з тих пір, коли Легій залишив Єрусалим і аж дотепер.

16 Отже, я складаю свій літопис з розповідей, які було подано тими, хто був переді мною, до початку мого дня;

17 І тоді я складаю літопис того, що я бачив на свої власні очі.

18 І я знаю, що літопис, який я складаю, є справедливий і правдивий літопис; проте є багато такого, чого нашою мовою ми не можемо написати.

19 І тепер я закінчую мої висловлювання, які від мене, і продовжую подавати мою розповідь про те, що було до мене.

20 Я—Мормон, і прямий нащадок Легія. Я маю причину благословляти мого Бога і мого Спасителя Ісуса Христа за те, що Він вивів наших батьків з землі Єрусалима (і ніхто не знав того, крім Нього Самого і тих, кого Він вивів з тієї землі), і що Він дав мені і моєму народові так багато знань, які приведуть до спасіння наших душ.

21 Дійсно, Він благословив дім Якова і був милостивим до сімені Йосипа.

22 І наскільки діти Легія виконували Його заповіді, настільки Він благословляв їх і допомагав їм процвітати згідно з Його словом.

23 Так, і дійсно Він знову приведе решту сімені Йосипа до пізнання Господа Бога їхнього.

24 І так дійсно, як те, що Господь живий, збере Він з чотирьох сторін землі всю решту сімені Якова, яка розсіяна повсюди по всьому лицю землі.

25 І оскільки Він склав завіт з усім домом Якова, саме так, завіт, який Він склав з домом Якова, буде здійснено в свій належний час, аж до відновлення всього дому Якова до пізнання завіту, який Він склав з ними.

26 І тоді вони знатимуть свого Викупителя, Яким є Ісус Христос, Син Бога; і тоді їх буде зібрано з чотирьох сторін землі на свої власні землі, з яких їх було розсіяно; так, як Господь живий, так це і буде. Амінь.