Книга Геламана
Розповідь про Нефійців. Їхні війни, і суперечки, і їхні розколи. І також пророцтва багатьох святих пророків перед пришестям Христа, відповідно до літописів Геламана, який був сином Геламана, а також відповідно до записів його синів, аж до пришестя Христа. А також багато Ламанійців навернено. Розповідь про їхнє навернення. Розповідь про праведність Ламанійців та злочестивість і мерзоти Нефійців, відповідно до літопису Геламана і його синів, аж до пришестя Христа, що й називається книгою Геламана, тощо.
Розділ 1
Пагоран Другий стає головним суддею і гине від руки Кішкумена—Пакуменій посідає місце суду—Коріантумр очолює ламанійське військо, захоплює Зарагемлю і вбиває Пакуменія—Моронійга перемагає Ламанійців і оволодіває Зарагемлею, а Корінтумра вбито. Близько 52–50 рр. до р.х.
1 І ось бачите, сталося на початку сорокового року правління суддів над народом Нефія, що почалися серйозні труднощі серед народу Нефійців.
2 Бо ось, Пагоран помер і пішов дорогою всієї землі; тому почалися серйозні суперечки стосовно того, хто з братів, які були синами Пагорана, має посісти місце суду.
3 Тож ось їхні імена, тих, хто сперечався за місце суду, хто також викликав суперечки серед народу: Пагоран, Паанхій і Пакуменій.
4 Тож це не всі сини Пагорана (бо він мав багато синів), але це ті, хто сперечався за місце суду; отже через них народ розділився на три частини.
5 Проте, сталося, що Пагорана було призначено голосом народу бути головним суддею і правителем над народом Нефія.
6 І сталося, що Пакуменій, коли побачив, що не може отримати місце суду, то приєднався до голосу народу.
7 Але ось, Паанхій і та частина людей, які хотіли, щоб він був їхнім правителем, надзвичайно розгнівалися; отже, він збирався улестити тих людей підняти повстання проти їхніх братів.
8 І сталося, що він уже збирався зробити це, коли, бачите, його схопили і судили згідно з голосом народу, і засудили на смерть; бо він підняв повстання і прагнув знищити волю народу.
9 Тож коли ті люди, які хотіли, щоб він був їхнім правителем, побачили, що його було засуджено на смерть, отже, вони розсердилися, і ось вони послали одного Кішкумена піти до місця суду Пагорана, і він убив Пагорана, коли той сів на місце суду.
10 І його переслідували слуги Пагорана; але ось, такою швидкою була втеча Кішкумена, що ніхто з чоловіків не міг його наздогнати.
11 І він прийшов до тих, хто послав його, і всі вони вступили у змову, так, поклявшися своїм вічним Творцем, що вони жодній людині не скажуть, що Кішкумен убив Пагорана.
12 Отже, Кішкумена не було впізнано людьми Нефія, бо він був переодягнений в той час, коли вбивав Пагорана. І Кішкумен, і його група, яка вступила у змову з ним, змішалися з людьми так, щоб їх усіх не можна було знайти; але тих, кого було знайдено, було засуджено на смерть.
13 І тоді ось Пакуменія було призначено, згідно з голосом народу, бути головним суддею і правителем над народом, правити замість його брата Пагорана; і це було згідно з його правом. І все це відбувалося в сороковий рік правління суддів; і він закінчився.
14 І сталося сорок і першого року правління суддів, що Ламанійці зібрали разом незліченне військо чоловіків і озброїли їх мечами, і кривими шаблями, і луками, і стрілами, і шоломами, і нагрудниками, і різними щитами всякого роду.
15 І вони знову прийшли, щоб навʼязати Нефійцям заздалегідь підготовлену битву. І їх вів чоловік, чиє імʼя було Коріантумр; і був він нащадком Зарагемлі; і був він розкольником серед Нефійців; і був він великим і могутнім чоловіком.
16 Отже, цар Ламанійців, чиє імʼя було Тувалот, який був сином Амморона, гадаючи, що Коріантумр, будучи могутньою людиною, зможе, з його силою і також з його великою мудрістю, протистояти Нефійцям, так що, посилаючи його вперед, він здобуде владу над Нефійцями—
17 Отже, він підбурив їх гніватися, і він зібрав своє військо, і він призначив Коріантумра бути їхнім вождем, і наказав їм, щоб вони йшли до землі Зарагемлі на битву проти Нефійців.
18 І сталося, що через великі суперечки і великі труднощі в уряді вони не тримали достатньо охорони на землі Зарагемлі; бо вони гадали, що Ламанійці не наважаться прийти в саме серце їхніх земель, щоб напасти на таке велике місто, як Зарагемля.
19 Але сталося, що Коріантумр прямував на чолі свого численного воїнства і напав на жителів міста, і їхній наступ відбувся з такою надзвичайною швидкістю, що у Нефійців не вистачило часу зібрати разом своє військо.
20 Отже, Коріантумр порубав сторожу біля входу до міста, і попрямував уперед з усім своїм військом у місто, і вони вбивали кожного, хто чинив опір, так що вони оволоділи цілим містом.
21 І сталося, що Пакуменій, який був головним суддею, втік від Коріантумра аж до стін міста. І сталося, що Коріантумр ударив його об стіну, так що той помер. І так закінчилися дні Пакуменія.
22 І ось коли Коріантумр побачив, що він володіє містом Зарагемля, і побачив, що Нефійці втекли від нього, і їх було вбито, і взято в полон, і кинуто до вʼязниці, і що він здобув у володіння найсильнішу фортецю в усій землі, його серце сповнилося хоробрості так, що він був готовий піти проти всієї цієї землі.
23 І ось, він не гаявся на землі Зарагемлі, але він попрямував уперед з великим військом, аж до міста Щедре; бо це було його наміром піти і прорубати собі шлях мечем, щоб здобути північні частини землі.
24 І гадаючи, що їхня найвеличезніша сила була в середині землі, тому він попрямував уперед, не даючи їм часу зібратися разом, хіба що тільки малими загонами; і в такій ситуації вони напали на них і зрубали їх до землі.
25 Але ось, цей похід Коріантумра через середину землі надав Моронійзі велику перевагу над ними, незважаючи на велике число Нефійців, яких було вбито.
26 Бо ось, Моронійга гадав, що Ламанійці не наважаться піти в середину землі, але що вони нападуть на навколишні міста біля границь, як вони досі чинили; тому Моронійга наказав, щоб їхні сильні війська утримували ті навколишні частини, що вздовж границь.
27 Але ось, Ламанійці не злякалися, як він хотів, але вони прийшли в середину землі, і захопили головне місто, яким було місто Зарагемля, і попрямували крізь найголовніші частини землі, вбиваючи людей великим убивством, і чоловіків, і жінок, і дітей, захоплюючи у володіння багато міст і багато фортець.
28 Але коли Моронійга виявив це, він негайно послав Легія з військом навкруги, щоб випередити їх перед тим, як вони прийдуть на землю Щедру.
29 Так він і зробив; і він випередив їх перед тим, як вони прийшли на землю Щедру, і дав їм бій, так що вони почали відступати назад до землі Зарагемлі.
30 І сталося, що Моронійга випередив їх, коли вони відступали, і дав їм битву, так що вона стала надзвичайно кривавою битвою; так, багатьох було вбито, а серед тих, кого було вбито, знайдено було Коріантумра.
31 І тоді ось, Ламанійці не змогли відступити ні в якому напрямі, ні на північ, ні на південь, ні на схід, ні на захід, бо їх оточили Нефійці з усіх сторін.
32 І таким чином Коріантумр завів Ламанійців у середину Нефійців, так що вони опинилися у владі Нефійців, а його самого було вбито, і Ламанійці здалися в руки Нефійців.
33 І сталося, що Моронійга заволодів містом Зарагемля знову і наказав, щоб Ламанійці, яких було взято в полон, пішли з цієї землі з миром.
34 І так закінчився сорок і перший рік правління суддів.