Пророцтво Нефія, сина Геламана—Бог погрожує людям Нефія, що Він у Своєму гніві покарає їх, аж до повного знищення, якщо вони не покаються у своїй злочестивості. Бог карає людей Нефія пошестю; вони каються і повертаються до Нього. Самуїл, Ламанієць, пророкує Нефійцям.
Вміщено в розділах з 7 до 16.
Розділ 7
Нефія не сприймають на півночі, і він повертається до Зарагемлі—Він молиться на вежі у своєму саду і потім закликає людей покаятися, або вони загинуть. Близько 23–21 рр. до р.х.
1 Ось тоді сталося в шістдесят і девʼятому році правління суддів над народом Нефійців, що Нефій, син Геламана, повернувся на землю Зарагемлі з землі, що на півночі.
2 Бо він ходив поміж людей, які були на землі, що на півночі, і проповідував слово Бога їм, і пророкував багато чого їм;
3 А вони заперечували всі слова його, так що він не міг залишатися серед них, але повернувся знову до землі свого народження.
4 І він побачив, що народ перебуває у стані такої жахливої злочестивості, а ті Ґадіантонові розбійники посідають місця суду—узурпували силу і владу на цій землі; не звертають уваги на заповіді Бога, і анітрохи не праві перед Ним; не чинять правосуддя серед дітей людських;
5 Обвинувачують праведних через їхню праведність; дозволяють винуватим і злочестивим залишатися непокараними за їхні гроші; і більше того, утримувати основні посади в уряді, правити і чинити за своїми бажаннями, щоб вони могли мати вигоду і славу світу, і, більше того, щоб вони могли легше чинити перелюб, і красти, і вбивати, і чинити за своїми власними бажаннями,—
6 Тож таке велике беззаконня зійшло на Нефійців протягом кількох років; і коли Нефій побачив це, його серце сповнилося смутком у грудях; і він вигукнув у агонії своєї душі:
7 О, якби ж то я міг прожити свої дні у дні, коли мій батько Нефій вперше вийшов з землі Єрусалима, щоб я міг радіти з ним на землі обіцяній; тоді його люди легше сприймали, твердо виконували заповіді Бога, і не поспішали чинити беззаконня; але вони поспішали прислухатися до слів Господа—
8 Так, якби мої дні пройшли в ті дні, тоді душа моя б утішалася праведністю моїх братів.
9 Але ось, мені призначено, щоб саме ці дні були моїми, і щоб мою душу сповнював смуток через злочестивість моїх братів.
10 І ось, тоді сталося, і було це на вежі, що в саду Нефія, який був біля дороги, що вела до головного ринку, який був у місті Зарагемля; отже, Нефій вклонився на вежі, що була в його саду, вежа, що була також поруч з садовими воротами, повз які пролягала дорога.
11 І сталося, що мимо проходили якісь люди і побачили Нефія, коли він виливав свою душу Богові на вежі; і вони побігли і сказали людям про те, що вони бачили, і люди зібралися у натовп, щоб узнати причину такого великого оплакування злочестивості людей.
12 І тоді, коли Нефій підвівся, він побачив натовп людей, які зібралися разом.
13 І сталося, що він відкрив свої вуста і сказав їм: Слухайте, чому ви зібралися разом? Щоб я міг розповісти вам про ваші беззаконня?
14 Так, тому що я зійшов на вежу, щоб вилити свою душу моєму Богові через надзвичайний смуток мого серця, який є через ваші беззаконня!
15 І через моє оплакування і голосіння ви зібралися разом і дивуєтеся; так, і ви маєте велику потребу дивуватися; так, вам слід дивуватися, тому що ви піддалися, так що диявол має такий великий вплив на ваші серця.
16 Так, як ви могли піддатися спокусам того, хто прагне кинути ваші душі у вічне нещастя і нескінченне горе?
17 О покайтеся ж ви, покайтеся! Для чого вам умирати? Поверніться ви, поверніться ви до Господа Бога вашого. Чому Він покинув вас?
18 Це тому, що ви закамʼяніли серцями своїми; так, ви не прислухаєтеся до голосу доброго пастиря; так, ви викликали в Нього великий гнів проти вас.
19 І дивіться, замість того, щоб зібрати вас, якщо ви не покаєтеся, дивіться, Він розсіє вас повсюди, щоб ви стали мʼясом для собак і диких звірів.
20 О, як же ви могли забути вашого Бога в той самий день, коли Він визволив вас?
21 Але ось, це для того, щоб отримати вигоду, щоб вас хвалили люди, так, і щоб ви могли отримати золото і срібло. І ви прикипіли своїми серцями до багатств і марних речей цього світу, за які ви вбиваєте, і грабуєте, і крадете, і неправдиво свідчите проти ближнього свого, і чините всілякі беззаконня.
22 І з цієї причини горе прийде до вас, якщо ви не покаєтеся. Бо якщо ви не покаєтеся, знайте, це велике місто, а також усі ті великі навколишні міста, що є на землі нашого володіння, будуть забрані, щоб вам не було місця в них; бо знайте, Господь не дасть вам сили, як Він досі чинив, щоб протистояти вашим ворогам.
23 Бо знайте, так каже Господь: Я не покажу злочестивим Моєї сили, ніякому народу більше, за винятком тих, хто кається у своїх гріхах і прислухається до Моїх слів. Ось тому я б хотів, щоб ви зрозуміли, мої браття, що Ламанійцям буде краще, ніж вам, якщо ви не покаєтеся.
24 Бо ось, вони праведніші за вас, бо вони не грішили проти того великого знання, яке ви отримали; отже, Господь буде милостивим до них; так, Він подовжить їхні дні і збільшить їхнє сімʼя, тоді як вас буде повністю знищено, якщо ви не покаєтеся.
25 Так, горе вам через ту велику мерзоту, яка скоїлася серед вас; і ви приєдналися до цього, так, до тієї таємної банди, яку було створено Ґадіантоном!
26 Так, горе прийде до вас через ту гордовитість, якій ви дозволили увійти у ваші серця, яка піднесла вас за межі того, що є добрим, через ваші великі багатства!
27 Так, горе вам через ваші злочестивість і мерзоти!
28 І якщо ви не покаєтеся, то ви загинете; так, навіть ваші землі буде забрано від вас, і вас буде знищено з лиця землі.
29 Дивіться тепер, я не кажу, що це станеться, від себе, тому що не від себе я знаю це; але ось, я знаю, що це істинно, тому що Господь Бог повідомив це мені, тому я свідчу, що все це станеться.