ПДС, 1 Коринтянам 7:1–2, 5, 26, 29–33, 38. Порівняйте: 1 Коринтянам 7:1–2, 5, 26, 29–38
Павло навчає, що шлюб є бажаним. Однак ті, кого покликано бути місіонерами, служать Богові краще, якщо вони залишаються неодруженими протягом свого служіння.
1 Тепер стосовно того, про що ви писали мені, кажучи: Добре чоловікові не торкатися жінки.
2 Однак я кажу: щоб уникнути блуду, нехай кожний чоловік має свою власну дружину, і нехай кожна жінка має свого власного чоловіка.
5 Не уникайте один одного, якщо тільки не за згодою, тимчасово, щоб ви могли віддатися пощенню й молитві; і сходьтеся знову, щоб Сатана не спокушав вас через вашу нездержливість.
26 Отже я вважаю, що добрим є в нинішній сутужності для чоловіка так і лишатися, щоб він міг творити більше добра.
29 Але я кажу вам, кого покликано на священнослужіння. Бо це я кажу, браття: часу залишається вже небагато, коли вас буде послано на священнослужіння. Навіть ті, хто має дружин, будуть такими, наче їх не мали, бо вас покликано й вибрано виконувати Господню роботу.
30 І буде з тими, хто плаче, наче вони не плакали, і з тими, хто радіє, наче вони не раділи, і з тими, хто купляє, наче вони не володіли;
31 І з тими, хто послуговувався цим світом, наче не послуговувалися ним; бо форма світу цього минає.
32 Але я хочу, браття, щоб ви звеличували свої покликання. Я хочу, щоб ви були безклопітними. Бо той, хто неодружений, турбується про те, що належить Господу, як йому догодити Господу; отже він має успіх.
33 Але той, хто одружений, турбується про те, що від світу, як йому догодити своїй дружині; отже є різниця, бо йому заважають.
38 Тому той, хто віддає себе в шлюб, добре робить; але той, хто не віддає себе в шлюб робить краще.