1 І зʼявилася велика ознака в небесах за подобою земного, жінка зодягнена в сонце, і місяць під її ногами, а на голові вінець з дванадцятьох зірок.

2 І жінка, будучи з дитям, волала від переймів та болю породільного.

3 І вона вродила дитя чоловічої статі, що мало правити всіма народами жезлом із заліза; і її дитя було взято до Бога і до Його престолу.

4 І зʼявилась інша ознака в небесах; і ось, великий червоний дракон, що мав сім голів, і десять рогів, і сім вінців на його головах. І його хвіст потягнув третю частину зірок небесних і кинув їх на землю. І дракон стояв перед жінкою, яка народжувала, готовий пожерти її дитя після того, як воно народиться.

5 І жінка втекла в пустиню, де вона мала місце, вготоване від Бога, щоб вони годували її там тисячу двісті шістдесят років.

6 І була війна на небесах; Михаїл та його ангели воювали проти дракона; і дракон та його ангели воювали проти Михаїла;

7 І дракон не здолав Михаїла, ані дитя, ані жінку, що була церквою Божою, яку було визволено від болю і яка породила царство нашого Бога та Його Христа.

8 І місця не знайшлося в небесах для великого дракона, якого було вигнано; того древнього змія, названого дияволом, а також названого Сатаною, який обманює цілий світ; його було вигнано на землю, і його ангелів було вигнано з ним.

9 І я почув гучний голос, який говорив у небесах: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Його Христа;

10 Бо обвинувача наших братів вигнано, який звинувачував їх перед нашим Богом день і ніч.

11 Бо вони перемогли його кровʼю Агнця і словом свого свідчення; бо вони любили не своє власне життя, але трималися свідчення аж до смерті. Отже, радійте, о небеса, і ви, що живуть у них.

12 І після цього я почув інший голос, що говорив: Горе тим, хто населяє землю, так, і тим, хто перебуває на островах морських! Бо диявол зійшов до вас у великому гніві, тому що він знає, що має лише короткий час.

13 Бо коли дракон побачив, що його скинуто на землю, він переслідував жінку, яка народила дитя чоловічої статі.

14 Отже, жінці було дано два крила великого орла, щоб вона могла втекти в пустиню, у своє місце, де її годують час, і часи, і половину часу, від лиця змія.

15 І змій пускає зі своїх уст воду, наче потоп, за жінкою, аби йому вчинити так, щоб її було віднесено потопом.

16 І земля допомагає жінці, і земля відкриває свої вуста й поглинає потоп, який дракон пускає зі своїх уст.

17 Отже, дракон розгнівався на жінку і пішов війною на решту її сімені, які дотримувалися заповідей Божих і мали свідчення про Ісуса Христа.