Дух мене скеровував, хоча я цього й не знала
Дух так багато разів скеровував мене ще до того, як я дізналася, чим у дійсності є одкровення.
Коли мені було 17 років, я відвідувала протестантську церкву, яку знайшла за два роки до цього. Це там я вперше формально дізналася про Бога та Ісуса Христа. Одного дня десь у той період я їхала в автобусі і поруч мене сів якийсь чоловік. Він розповів мені, що його тільки-но випустили з вʼязниці, і сказав, що відчуває себе так, ніби він ніколи вже не зможе зайти ні в яку церкву. У ту мить я знала, що Бог послав мене на шляху цього чоловіка, і я підбадьорила його, сказавши, що він знайде для себе церкву.
У розмові я сказала йому, що готуюся, аби йти вчитися на психолога. А потім у мене злетіло з язика, що, можливо, я піду вивчати журналістику. Він сказав: “Ти й схожа на журналістку—тобі необхідно нею стати!” Мені здалося це дивним, бо ніколи до цього я не думала стати журналісткою. Здається, та думка зʼявилася невідомо звідки.
Через два місяці я мала проходити тест, який дозволив би мені вступити до університету, щоб вивчати психологію. Одного вечора я усвідомила, що більше не впевнена у своєму рішенні вивчати психологію. Я була спантеличена, оскільки мені не було цікаво вивчати щось інше. Потім мені пригадалася розмова з тим чоловіком в автобусі. Мені нічого не було відомо про факультети журналістики, але я знайшла веб-сайт одного з них у моєму штаті. Так сталося, що то був останній день для реєстрації. Недовго думаючи, я скористалася цим шансом. Коротко скажу про цю історію: я тільки-но закінчила факультет журналістики.
Знаходити істину
У той час я ще не усвідомлювала, але тепер я знаю, що Бог вів мене, даючи мені особисте одкровення, коли я приймала рішення, що саме вивчати. Я відчуваю, неначе завжди мала це благословення---знати, чого Бог хоче від мене; і Він дає мені в житті можливості й ситуації, тим самим показуючи шлях, яким Він хоче, аби я йшла.
Через чотири роки, знову ж таки під скеруванням Святого Духа, я знайшла Церкву і була охрищена. І нарешті, читаючи Учення і Завіти, я дізналася, що таке особисте одкровення. За день до свого хрищення я читала Книгу Мормона, оскільки місіонери попросили мене про це. Несподівано з якоїсь причини я вирішила прочитати й 2 Нефій 31, де Нефій описує хрищення Ісуса Христа. І хоч я ще не молилася про Книгу Мормона, я відчула, що Небесний Батько намагається розповісти мені про хрищення. Також мою увагу привернув і наступний розділ, де я прочитала, що Святий Дух може показати нам усе, що треба робити (див. 2 Нефій 32). Ці слова мали велике значення для мене в житті.
Дійсно, я завжди усвідомлювала: якщо я виявляю, що перебуваю у темряві, Бог очікує, що я знайду в ній хоч якийсь проблиск світла. Коли я дізналася про Джозефа Сміта, то помітила схожість між нами. Я навчилася звертатися за відповідями до Бога. Я в дитинстві, хоч і не відвідувала церкву, завжди молилася, що надихало мене каятися, бути терпеливою й старатися бути доброю та люблячою до кожної людини.
Якимось чином я завжди знала, що Бог чув мене. Коли я зрештою у 15 років почала ходити до церкви і дізналася про Біблію, то згадала свій попередній досвід і дізналася, що одержане мною знання я отримала від Бога через молитву.
Розуміння одкровення
У 2 Нефій 32:5 Нефій обіцяє “Якщо ви ввійдете цим шляхом, і отримаєте Святого Духа, це покаже вам усе, що вам слід робити”. Думаю, це було те, що я розуміла й раніше. А після мого хрищення місіонери спитали мене, чи знала я, що таке одкровення. Я не знала, що це так називається, але сказала, що, на мою думку, це---почуття, яке у мене зʼявлялося багато разів: неначе Бог говорить зі мною у моєму розумі, відповідаючи на мої запитання й молитви. Вони сказали, що так воно і є.
Зі знанням про одкровення та з даром Святого Духа я з новим бажанням взялася за читання Біблії. Я почала знаходити там безліч всього важливого---я усвідомила, що це було завдяки тому, що мене направляв Дух. Мені подобалося читати послання Павла і в його вчинках та в його сильній впевненості у Спасителі бачити його приклад, як вчитися від Духа. Усе це я усвідомила, бувши членом відновленої Церкви.
Тож зрештою, неважливо, якого ви віку, де ви живете і навіть як багато знань ви маєте про Божі справи. Усе, що вам потрібно робити, це дослухатися до слів цього гімну: “Мій Боже, зроблю все, що Ти сказав … ; прийму, що пошлеш ти мені” (Гімни, № 162). Живіть і діліться всім тим прекрасним, що Дух дає у ваше серце, бо Дух буде показувати вам шлях, щоб благословляти інших і отримувати благословення в цьому житті.