Лише в цифровому форматі: Дорослій молоді

Заради краси землі

Аннеліз Гардінер

Співробітниця редакції церковних журналів

Земля—це дар, яким ми можемо насолоджуватися, але Бог хоче, щоб ми також дбали про це творіння.

Чи помічали ви останнім часом велич землі? Чи ви чули шелест вітру в листях дерев, чи вам сподобався солодкий запах диких квітів, чи ви затримували погляд на досконалих пухнастих хмаринках на небі?

Небесний Батько створив ці красоти, щоб усі Його діти могли ними насолоджуватися, але інколи легко забути, що наш обов’язок—дбати про світ, щоб він залишався прекрасним для нас і для всіх людей.

У Писаннях говориться, що “усе, що виходить із землі, … зроблено для блага і на користь людини” (Учення і Завіти 59:18), і що Бог заповідав людству: “Оволодійте [землею], і пануйте … над [усім] живим на землі” (Мойсей 2:28). Кожна людина буде “підзвітною як управител[ь] над земними благословеннями” (Учення і Завіти 104:13). І ми постійно здіймаємо свій голос, щоб “пісня вдячності лет[іла]” “за чудовий краєвид”¹.

Чи добре ми дбаємо про землю?

Тож як нам цінувати цю прекрасну землю, яку було створено для нас, і дбати про неї? Один із способів—це думати про те, як наші теперішні рішення стосовно планети вплинуть на усіх Божих дітей, а не лише на нас.

Зрештою, рішення наших предків вплинули на нас прямо чи побічно, на краще чи на гірше. Ми можемо запитувати себе, чи дбаємо про Божі творіння, чи ми щедрі до інших, чи не марнуємо ресурси і чи вдячні за все, що Він дає нам. Ми можемо подумати про те, чи створюємо світ, в якому майбутні покоління можуть вивчати євангелію і жити за нею, і чи готуємо ми землю до Другого пришестя Ісуса Христа.

На конференції за участю організації LDS Earth Stewardship (Управительство Землі СОД)² сестра Шерон Юбенк, перша радниця у генеральному президентстві Товариства допомоги, запитала: “Коли ми марнуємо те, що вкрай потрібно іншим, як це фізично впливає на наші серця і нашу єдність? Це складне запитання для людей, що живуть у так званих країнах першого світу, оскільки не марнувати речі в них майже неможливо. Однак наш Господь і Бог, як Творець, нічого не марнує; в Його системі нема марнування. Коли ми марнуємо те, що іншим вкрай потрібно, як це впливає на почуття і стосунки, які поєднують нас як людей?”³.

Як краще дбати про Землю

Що ми можемо робити, аби дбати про землю і не марнувати її дорогоцінні ресурси? Як ми можемо допомогти підтримувати й зберігати красу землі? Ось кілька ідей, які можуть надихнути:

Пам’ятайте Творця. Легко бачити красу і силу природи, але інколи ми можемо забувати, звідки та краса. Не поклоняйтеся творінню замість Творця. Земля є свідченням того, що Верховний Творець існує (див. Алма 30:44).
Живіть за принципом lagom. Шведською мовою слово lagom означає “достатньо” або “якраз потрібна кількість”. Якщо ми використовуємо помірність у всьому, що споживаємо—їжа, одяг, товари—то можемо уникати марнування цінних ресурсів. Lagom означає знайти баланс—не надто багато, але і не надто мало.
Дізнавайтеся про своє довкілля. З’ясуйте, які тварини і рослини притаманні вашій місцевості. Дізнайтеся їхні назви і факти про них (наприклад, “ці рослини не потребують багато води”; “ці тварини—нічні”). Пізнаючи своє довкілля, ви зміните свою взаємодію з ним.
Дотримуйтеся Слова мудрості. Дуже легко бачити зв’язок між землею і тим, що ми їмо. Ми можемо допомагати дбати про Божі творіння, дотримуючись Слова мудрості—зокрема споживати фрукти і крупи, а також споживати м’ясо “помірно” і з вдячністю (див. Учення і Завіти 89).
Оцінюйте свої вчинки. Як ваші вчинки впливають на ваше оточення? Ваше оточення—це природа, простір і люди навколо вас. Щиро оцінивши свій вплив на світ, ви здобудете необхідну інформацію для отримання натхнення від Небесного Батька стосовно того, як саме ви можете дбати про цей світ.

Бог створив землю для нас і для задоволення наших потреб, тож дбаючи про неї, ми таким чином допомагаємо дбати про Його дітей та усі Його творіння. Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Отримуючи користь від божественного Сотворіння, що ми маємо робити зі свого боку? Ми повинні піклуватися про землю, бути мудрими управителями над нею і зберігати її для майбутніх поколінь. Ми також маємо любити одне одного й піклуватися одне про одного”⁴. Прислухаючись до цієї поради і виконуючи свою частину, дбаючи про землю, ми почнемо все більше й більше цінувати “гори, доли і ліси”⁵. Наші зусилля будуть того варті для нас, для майбутніх поколінь і для краси землі, яка триватиме й далі.