Лише в цифровому форматі

Чи я винна у тому, що неодружена, чи це призначив мені Бог?

Бріттані Бетті

Співробітник редакції церковних журналів

Чотири принципи допомогли мені знайти надію у кожному з варіантів відповіді. І я зрозуміла, що в моєму житті навіть важливішими є два інші запитання.

Зображення

жінка дивиться на храм

Фотографія Тіни Лерол

Коли ми самотні довше, ніж очікували, природно запитувати себе: “Чи це так через те, що я зробив/ла (або не зробив/ла), або це саме те, що Бог призначив для мене?” Цікаво, що відповідь “так” на будь-яку половину цього запитання може принести як надію, так і смуток. Але коли я протягом багатьох років розмірковувала про свій самотній статус, чотири принципи—з-посеред багатьох інших—дали мені надію щодо будь-якої із цих двох відповідей. І я зрозуміла, що є два кращі запитання, які я можу натомість поставити—запитання, які дозволяють мені замінити занепокоєння радістю, метою і розвитком (див. принципи 3 і 4 нижче).

Принцип 1: Бог може зробити так, щоб усе “спрацю[вало нам] на благо”.

Коли ми розмірковуємо про те, чому ми самотні, нам на думку спадає безліч думок, наприклад: “Може треба було частіше виходити в люди?” або “А що, якби я просто запросила ту людину на побачення?” Якими б не були можливі причини, коли ми запитуємо себе, чи не самотні ми через наші власні дії (або їхню відсутність), ми можемо знайти силу в цій істині з Учення і Завітів 90:24: “Шукайте старанно, моліться завжди і будьте віруючими, і все спрацює вам на благо, якщо ви ходитимете праведно і памʼятатимете завіт, який ви склали один з одним”.

Незалежно від того, чи могли б ми зараз бути одружені, якби в минулому зробили щось інакше, ми можемо знайти силу у такому знанні: якщо ми дотримуємося наших завітів і наближаємося до Христа у вірі через вивчення Писань, молитву та учнівство, то ми можемо вірити, що все “спрацює [нам] на благо”. Коли ми прагнемо йти за Христом, Небесний Батько допоможе нам здобути уроки з нашого минулого досвіду та скористається ними, щоб благословити нас у майбутньому. Обіцяння вічного шлюбу не буде втрачене для тих, хто живе праведно.

Принцип 2: Господь обізнаний стосовно подробиць нашого життя.

Коли у жовтні 2007 року президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, виступив на генеральній конференції зі зверненням “О, пам’ятайте ж, пам’ятайте”, я не зрозуміла, який величезний вплив воно матиме на моє життя. І все ж я послухалася запрошення знаходити руку Господа в житті моєї сім’ї щодня й занотовувати це¹. Хоча я не була абсолютно послідовна протягом цих років, я записала тисячі способів—зазвичай, здавалося б, незначних—у які Господь спрямовував моє життя. Ця проста щоденна практика (а будь-які зусилля, спрямовані на вдосконалення, вимагають практики) принесла мені глибоку радість, оскільки я часто відчуваю любов і скерування Небесного Батька щодня.

Цей досвід і знання також допомагають мені знаходити сили й надію, коли я запитую, чи не є причиною моєї самотності те, що Небесний Батько хоче, щоб зараз я виконувала саме цю роботу. Записуючи часто, як Він проявляє себе в дрібних деталях кожного мого дня, я відчуваю повний спокій стосовно того, що Він спрямовуватиме мене в одному з моїх найважливіших рішень для вічності. Він не пропустить можливості допомогти мені знайти праведного чоловіка, який дотримується завітів. Я можу бути впевнена, що Він спрямовуватиме мене, якщо я зі свого боку житиму гідно спонукань Святого Духа, прагнутиму їх і діятиму за ними. Я відчуваю мир і радість, тому що довіряю, що Небесний Батько та Ісус Христос ведуть мене в моєму житті.

Хоча я дуже хочу вийти заміж, я ще більше хочу слідувати плану Небесного Батька щодо мене. Я довіряю Йому, бо впевнена, що Він знає про всі деталі мого життя. Тому замість того, щоб зосереджуватися на шлюбі, я шукаю одкровення про те, який напрямок у житті я за Його бажанням маю вибрати просто зараз і як я можу послужити своїй сім’ї та громаді в інші способи.

Принцип 3: Бог має для мене роботу.

Бог сказав Мойсею: “Я маю роботу для тебе, Мойсею, сину Мій” (Мойсей 1:6). Джозеф Сміт дізнався від Моронія, що “Бог призначив [йому] роботу” (Джозеф Сміт—Історія 1:33). І саме так кожен із нас має якусь роботу. І яким же плодотворним може стати наш погляд на самотність, якщо розглядати її з точки зору роботи, яку Бог хоче, аби виконував кожний з нас. Я не ставлюся до самотності як до якогось “недоліку” у виконанні Божої роботи: натомість я відкриваю для себе важливу мету, коли розглядаю її як можливість зробити той чи інший внесок у роботу Господа в останні дні.

Президент Нельсон навчав: “Ви—діти, яких Бог обрав бути частиною Його армії під час цієї великої кульмінації давньої битви між добром і злом, між істиною та оманою. Я зовсім не здивуюсь, якщо, коли в наступному житті завісу буде відкрито, ми дізнаємося, що Небесний Батько приберіг вас на цей час за вашим власним проханням. Я зовсім не здивуюсь, якщо дізнаюся, що в доземному житті ви так сильно любили Господа, що обіцяли захищати Його ім’я та євангелію під час хаосу в останні дні цього світу. Одне можна сказати напевно: ви з дому Ізраїля та були послані сюди, щоб допомогти збирати Божих обраних”².

Такий погляд змушує мене змінити питання “Чи хоче Небесний Батько, щоб я зараз була неодружена?” на запитання “Що Небесний Батько хоче, щоб я, будучи неодружена, зараз робила?” Дещо змінивши формулювання, ми отримуємо геть інше розуміння. Завдяки такому погляду я щодня молюся, щоб Небесний Батько допоміг мені бути гідною та готовою виконувати Його роботу скрізь, де б я не була Йому потрібна—самотня чи заміжня. Як дізнатися, у чому полягає моя місія?

Президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

“[Спаситель] запрошує вас, синів і дочок Бога, духовно підготуватися, щоб приєднатися до Його роботи. Це вимагатиме від вас повної відданості, ясного мислення, максимальних зусиль та абсолютної віри.

Ваша надана Господом місія розкриватиметься перед вами день за днем у міру того, як ви будете молитися, вивчати Писання й старанно віддавати себе роботі Господа. Ви будете дедалі більше пізнавати свою роботу для Господа, коли з радістю підкорятиметеся Його волі. Пам’ятайте, що малі вчинки служіння й відданості приводять до великих звершень. Господь сказав: “Отже, не втомлюйтесь у доброчинності, бо ви закладаєте основи великої роботи. І з малого виходить те, що є великим” (Учення і Завіти 64:33).

Зробіть цей рік, цей місяць, цей день новою відправною точкою у своєму житті”³.

Принцип 4: Бог має план щастя для всіх Своїх дітей.

Окрім запитання про те, якої роботи Бог прагне від мене просто зараз, кілька років тому я навчилася ставити ще одне запитання, яке виявилося водночас продуктивним і потужним: “Як я дотримуюся Божого плану спасіння й щастя?”

Хоча вічний шлюб є важливою складовою плану щастя Небесного Батька для Його дітей, це не єдина його складова. Тому, поки така можливість не з’явиться (чого я, як і раніше, активно прагну), я можу зосередитися на всіх інших складових Божого плану для мене, які я можу контролювати і які приносять мені величезну радість. Поміж іншого, я можу:

укладати храмові завіти і дотримуватися їх;
жити гідно й готуватися до храмового запечатування;
брати участь у роботі зі спасіння та піднесення, допомагаючи збирати Ізраїль по обидва боки завіси;
служити своїй сім’ї та іншим людям;
знаходити способи виявляти материнську турботу і піклування, хоча у мене й немає своїх дітей;
вірно служити у своїх покликаннях;
створювати щодня умови, які допомагатимуть мені наближатися до Небесного Батька та Ісуса Христа;
навчатися чути Його; і
виражати любов і подяку Небесному Батькові та Ісусу Христу.

І я можу щодня з молитвою розмірковувати над запитанням: “Як я дотримуюся Божого плану спасіння й щастя?” Саме це запитання завжди дає мені змогу отримувати одкровення та розвиватися.

Ідіть уперед з вірою

Я не знаю, що Небесний Батько приготував для мене в майбутньому, але я щодня намагаюся зробити наступний крок у роботі, яку Він мені призначив. І я впевнена, що сьогодення та майбутнє будуть прекрасними й радісними, бо я знаю, що Небесний Батько любить мене, як Він любить і вас. Я вдячна Йому за те, що Він дозволяє мені зростати “рядок за рядком” (Учення і Завіти 98:12) і “від благодаті до благодаті” (Учення і Завіти 93:13), тому що майбутнє могло би здаватися приголомшуючим, якби я побачила його цілком. Я здобула багато сили завдяки чудовому вченню про те, що “ваші думки—не Мої це думки, а дороги Мої—то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги” (Ісая 55:8–9).

Можливо, я й не знаю до кінця, чому я досі незаміжня у свої 40 років, але я знаходжу велику втіху, надію та щастя, розуміючи, що Небесний Батько знає причини і що Він зробить так, що “все спрацює [мені] на благо”. Я вірю, що Він в курсі всіх подробиць мого життя і що Він допоможе мені виконати роботу, яку для мене задумав, поки я смиренно шукаю Його скерування. Знаючи це, я радію змозі та привілею “життєрадісно роб[ити] все, що в [моїй] владі; а тоді ст[ояти] спокійно з найглибшою впевненістю, щоб побачити Боже спасіння і руку Його, яку буде явлено” (Учення і Завіти 123:17).